20 липня в Україні відзначаються День металурга та День шахів, який збігається з Міжнародним днем шахів, в світі також відзначається Міжнародний день Місяця. В цей день у різні роки відбулися події, які суттєво вплинули на науку, техніку, геополітику та навіть погляд людства на саме поняття можливого.
День металурга в Україні
Це професійне свято працівників металургійної та гірничодобувної галузі — тих, хто щодня працює в екстремальних умовах, виробляючи метал, без якого неможливо уявити жодну сучасну інфраструктуру: мости, електростанції, техніку, транспорт, військову броню.
В Україні ця сфера є однією з ключових в економіці. На кінець 2023 року частка металургії в експорті України перевищувала 15%. Галузь постійно потерпає від війни — російські обстріли нищать виробничі потужності, ланцюги постачання розірвані, а частина підприємств опинилась на окупованих територіях. Попри це, багато заводів продовжують працювати, евакуйовують виробництво, переходять на нові ринки, адаптують продукцію до стандартів ЄС.
Цікаві факти
Один з найбільших металургійних заводів у Європі — «АрселорМіттал Кривий Ріг» — виробляє понад 6 мільйонів тонн сталі на рік. Навіть під час війни підприємство не зупинилося повністю й у 2023 році запустило експортну програму в напрямку Румунії та Туреччини.
Україна є одним з небагатьох постачальників феросплавів з унікальними характеристиками, зокрема феронікелю та феромарганцю, які використовуються у виробництві високоякісної сталі.
До повномасштабного вторгнення Україна входила до десятки світових лідерів з експорту залізної руди.
Українські металурги першими у Східній Європі почали виробляти «зелений» метал, використовуючи водень замість природного газу, як це зробили на експериментальному рівні на комбінаті в Кам’янському ще у 2021 році.
У 2022–2024 роках частина українських металургійних підприємств перебазували частину потужностей до західних областей або відновили старі локації, зокрема Дрогобицький і Калуський заводи, які ще 10 років тому вважалися збитковими.
День шахів в Україні та Міжнародний день шахів
Заснування міжнародного Дня шахів пов’язане з 20 липня 1924 року, коли в Парижі створили ФІДЕ — Міжнародну шахову федерацію. У 1966 році ЮНЕСКО офіційно оголосила цю дату днем відзначення шахів у всьому світі. В Україні з 2011 року це також національне свято.
Шахи мають особливе значення в українській історії. Ще в дорадянські часи ця гра вважалась інтелектуальним маркером — ознакою високої освіти й аналітичного мислення. У радянський період шахи стали масовим явищем: їх викладали в гуртках при палацах піонерів, друкували задачі в газетах, знімали про них фільми. Українські шахісти, як-от Ісаак Болеславський, Лев Альбурт, Василь Іванчук, зіграли важливу роль у розвитку світового шахового руху.
Після відновлення незалежності Україна не втратила шахової ваги. У 2001 році збірна України вперше здобула золото на чемпіонаті Європи. У 2004 році чоловіча збірна виграла Олімпіаду в Кальвії. У 2006 і 2010 роках жінки ставали олімпійськими чемпіонками. У 2022 році, під час повномасштабної війни, Україна знову вийшла в лідери на світовій арені: Анна Музичук і Василь Іванчук продовжують стабільно входити до шахової еліти, попри обмеження й умови війни.
Цікаві факти
Слово «шахи» походить від перського «шах мат», що означає «король помер».
Кількість унікальних шахових партій перевищує 10¹²⁰ — це більше, ніж кількість атомів у Всесвіті.
Після перших 4 ходів (по два від кожного гравця) можливі понад 288 мільйонів різних позицій.
Найдовша теоретично дозволена партія — 5949 ходів.
Найкоротший мат можливий у два ходи — так званий «дурний мат».
Найдовша реальна турнірна партія тривала 269 ходів (Іван Нікольський — Гавріл Каспарян, 1981 рік, завершилась нічиєю).
Комп’ютер Deep Blue переміг чемпіона світу Гаррі Каспарова у матчі 1997 року — вперше машина обіграла людину в класичних партіях.
У 1985 році в Нью-Йорку відбувся перший офіційний шаховий матч у невагомості між екіпажами «Союз Т-13» і Х’юстоном.
Найбільша шахова фігура у світі — ферзь заввишки понад 6 м, виготовлена в Канаді.
Є офіційно визнана шахова партія, яка тривала понад 20 років — листування між двома гравцями з Італії та США з 1950 по 1970 роки.
Найдовший мат без нічиєї чи пату — партія між Магнусом Карлсеном і Яном Нєпомнящим у 2021 році: 136 ходів.
У СРСР у 1960-х роках шахи планували зробити обов’язковим предметом у школі, але це впровадили лише частково.
У деяких країнах (зокрема, Іспанія, Вірменія) шахи входять до обов’язкової шкільної програми як спосіб розвитку критичного мислення.
Відомі шахісти, як-от Боббі Фішер, використовували «рандом-шахи» — варіацію, де фігури на першій лінії розташовуються випадково.
Понад 600 мільйонів людей у світі регулярно грають у шахи.
У 1991 році український гросмейстер Василь Іванчук став наймолодшим переможцем супертурніру в Лінаресі, випередивши Каспарова та Карпова. Йому було лише 21.
У 2022 році в Україні працювало понад 180 шахових шкіл, із них більше половини — у форматі онлайн через війну. Кількість дітей, які займаються шахами дистанційно, зросла майже вдвічі.
Один з найсильніших українських шахістів ХХ століття, Ісаак Болеславський, у післявоєнні роки втратив звання претендента на титул чемпіона світу лише через один програний матч — і це була перша система претендентських матчів у історії.
У 2000-х роках Україна стала першою країною в Європі, яка ввела шахи як факультативний предмет у початковій школі в кількох областях — ініціатива протрималась понад 10 років.
У 2023 році український програміст і шахіст Олександр Лугін створив відкриту платформу для вивчення шахів українською мовою, яка на початку 2024-го налічувала понад 70 000 активних користувачів.
Міжнародний день Місяця
В цей день у 1969 році астронавт Ніл Армстронг зробив перший крок на поверхню Місяця під час місії «Аполлон-11». Це не просто згадка про історичну подію, а спосіб звернути увагу на сучасні дослідження, нові місії, використання місячних ресурсів, роль супутника в житті Землі та навіть потенційні сценарії місячної колонізації.
Роль Місяця у функціонуванні нашої планети критична. Він стабілізує нахил земної осі, завдяки чому ми маємо більш-менш сталі сезони. Без нього коливання могли б бути настільки різкими, що клімат не дозволив би розвитку складних форм життя. Місяць також відповідає за припливи й відпливи, впливаючи на морські екосистеми та гідросферу загалом.
Сьогодні Місяць знову у фокусі — після десятиліть паузи космічні держави відновили змагання за його вивчення. NASA, ESA, Китай і Індія мають активні програми. Новий етап почався з місії «Артеміда»: США планують повернути людей на Місяць у найближчі роки. Йдеться не лише про науку, а й про ресурси — зокрема, лід, який можна використовувати для води й палива, та гелій-3, що потенційно стане джерелом енергії майбутнього.
Місяць — це найближче небесне тіло, яке дозволяє нам вивчати ранню історію Сонячної системи. Він не має атмосфери, тому зберіг на собі «шрами» ударів, які на Землі стерлися під дією вітру, води й вулканів.
Цікаві факти
Місяць поступово віддаляється від Землі — на 3,8 см щороку. Через кілька сотень мільйонів років повні сонячні затемнення стануть неможливими.
На Місяці є «вічні тіні» — кратери біля полюсів, куди ніколи не потрапляє світло. Там зосереджено поклади водяного льоду.
Місячний пил надзвичайно абразивний. Астронавти скаржились, що він затирає шарніри, пошкоджує скафандри, має запах гару.
У 2002 році Баз Олдрін вдарив чоловіка, який назвав висадку на Місяць фальсифікацією. Суд визнав дії астронавта правомірними.
Понад 100 держав підписали Договір про космос (1967), що забороняє будь-які національні претензії на Місяць.
Китайська місія «Чан’е-4» у 2019 році вперше здійснила посадку на зворотному боці Місяця — там раніше не було жодного апарата.
Зразки ґрунту з Місяця продовжують досліджувати: в них виявляють сліди ізотопів, які можуть пояснити формування планет.
Історичні події в цей день
1534 — у Кембриджі було офіційно зареєстровано перше у світі університетське видавництво. Так з’явився Cambridge University Press, який і сьогодні вважається одним із найавторитетніших академічних видавництв світу.
1585 — британський мореплавець Джон Девіс під час дослідження Північної Атлантики досяг південного узбережжя Гренландії. Місцевість він назвав Землею Запустіння через льодовики, вітер і відсутність життя. Це була одна з перших спроб картографування цієї частини Арктики.
1917 — німецька компанія Bayerische Motoren Werke (BMW) отримала офіційну реєстрацію торгової марки. Спочатку фірма займалась виробництвом авіадвигунів, і лише згодом стала одним із флагманів автомобільної індустрії.
1917 — того ж дня, але в іншій частині Європи, була підписана Корфська декларація. Це спільна заява представників сербів, хорватів і словенців про намір створити єдину державу. Пізніше цей документ став політичною основою для створення Королівства сербів, хорватів і словенців — майбутньої Югославії.
1924 — у Парижі була заснована Міжнародна шахова федерація (ФІДЕ), яка й досі визначає правила, титули й проводить головні турніри. З цієї дати шахи отримали світову інституційну структуру, а пізніше — й офіційний статус виду спорту.
1944 — група німецьких офіцерів на чолі з Клаусом фон Штауффенбергом здійснила спробу вбити Адольфа Гітлера, підклавши вибухівку під стіл у ставці «Вовче лігво». Замах зазнав невдачі, але став найвідомішою спробою внутрішнього спротиву в нацистській Німеччині.
1969 — космічний корабель «Аполлон-11» здійснив посадку на поверхню Місяця. Людина вперше ступила на інше небесне тіло: Ніл Армстронг зробив свій історичний крок, а Баз Олдрін приєднався до нього через 20 хвилин. Це було кульмінацією технологічного прориву ХХ століття.
1976 — модуль американського апарата «Вікінг-1» успішно сів на поверхню Марса, ставши першим у історії апаратом, що передав фото з поверхні Червоної планети. Це відкриває новий етап міжпланетних досліджень, уже не в теорії, а в реальному часі.
