Україна останнім часом зіштовхнулася з рядом викликів, які вимагають від неї адаптації та розвитку власних оборонних можливостей. Одним із важливих напрямків цього розвитку стало рішення про виробництво власних керованих авіаційних бомб (КАБ). Воно є не лише відповіддю на нагальні потреби національної безпеки, але й стратегічним кроком, спрямованим на зміцнення обороноздатності країни та зменшення залежності від іноземних постачальників.
Починаючи з 2023 року висловлювання “атака РФ керованими авіабомбами” стало звичним для всіх українців після щоденних звітів Генерального штабу та військово-цивільних адміністрацій України про ситуацію в державі. Щодня населені пункти Харківщині, Донеччині, Сумщині, Херсонщині, Чернігівщині та Запоріжжі зазнають численних авіаударів, кількість яких досягає сотень на добу. За даними Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ з 1 січня по 31 травня 2024 року РФ використала проти України понад 10 тисяч КАБів. Це свідчить про те, що їх кількість зросла майже у 20 разів порівняно з 2023 роком. Володимир Зеленський заявив, що щомісяця росіяни використовують понад 3 тисячі керованих авіабомб, і кількість ударів ними зростає. Росіяни постійно нарощують їх виробництво, цей вид зброї залишається реальною проблемою для наших захисників і цивільних.
У той час як РФ масово використовує КАБи, Україна покладається на західні “розумні бомби”, наприклад, американські JDAM-ER. Це комплекти обладнання, які перетворюють прості бомби на керовані за допомогою інерційної навігації та GPS, їх дальність досягає 72 км. Окрім цього, українські Повітряні сили використовують малогабаритні керовані авіабомби GBU-39, здатні вражати цілі на відстані до 110 км. Українські військові також застосовують інші керовані авіабомби, але їх кількість значно поступається російським.
Проте ситуація найближчим часом може змінитися. 9 червня начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов повідомив, що за кілька тижнів у Збройних силах розпочнуться випробування керованих авіабомб українського виробництва. Він зазначив, що наразі в Україні вже тривають роботи з розробки високоточних комплектів до радянських авіаційних бомб, які завдяки наявності двох консолей мають забезпечити збільшену дальність польоту й досягти високої точності. За його словами, у разі успішного проведення випробувань та початку серійного виробництва, вітчизняні високоточні бомби дозволять збільшити інтенсивність їх використання на фронті.
Чому за виробництво українських КАБів взялися тільки зараз?
Маючи значний військовий та науково-технічний потенціал, Україна протягом багатьох років залишалася без власного виробництва керованих авіаційних бомб. Після розпаду Радянського Союзу вона успадкувала значну частину радянського військово-промислового комплексу. Проте, багато підприємств і технологій залишилися в інших республіках, зокрема в Росії. Це ускладнювало розвиток самостійного виробництва високотехнологічного озброєння. До початку конфлікту на Донбасі в 2014 році Україна значною мірою покладалася на постачання озброєння та компонентів з РФ, однак після розриву військово-технічного співробітництва, наша країна зіткнулася з необхідністю пошуку нових джерел та розробки власних виробничих потужностей.
Крім того, протягом останніх десятиліть Україна переживала періоди політичної нестабільності, що також заважало довгостроковому плануванню та реалізації великих військово-технічних проектів. Зміни урядів та відсутність єдиної стратегії розвитку оборонної промисловості затримували початок виробництва КАБів.
Важливу роль зіграли також економічні труднощі – висока вартість розробки та виробництва керованих авіаційних бомб вимагала значних фінансових ресурсів. Економічні кризи, зокрема в 2008 та 2014 роках, обмежували можливості держави інвестувати у такі проекти. Потім війна створила величезне навантаження на державний бюджет, і фінансові ресурси були спрямовані на першочергові потреби, такі як забезпечення Збройних Сил, гуманітарна допомога та відновлення інфраструктури, при цьому інвестиції в нові виробничі потужності для виготовлення КАБів були обмежені.
На початку війни у 2022 році Україна не мала в повній мірі розроблених і випробуваних технологій для виготовлення сучасних КАБів. Цей процес вимагає значного часу для досліджень, розробок, тестувань та сертифікації. Поряд з цим існують й інфраструктурні обмеження, бо для виробництва КАБів потрібна відповідна виробнича інфраструктура, включаючи спеціалізовані заводи та обладнання. Наявні підприємства були зосереджені на інших видах озброєння, їх переорієнтація виробництва вимагала часу та ресурсів. Водночас під час бойових дій значна частина інфраструктури, включаючи оборонні підприємства, була пошкоджена або зруйнована. Це створило додаткові труднощі у відновленні та розгортанні нового виробництва КАБів.
Також для виробництва КАБів не вистачає кваліфікованих кадрів – для розробки і виробництва високотехнологічного озброєння потрібні висококваліфіковані інженери та технічний персонал, однак багато фахівців були залучені до інших важливих оборонних проектів або мобілізовані до лав Збройних Сил.
В умовах війни організація нового виробництва КАБів стикається також з багатьма бюрократичними та логістичними проблемами, необхідно координувати дії між різними відомствами, що вимагає часу і певних зусиль. Поряд з цим на початку війни Україна зосередилася на отриманні готових систем озброєння від західних партнерів, щоб якнайшвидше зміцнити свої оборонні можливості, що відволікло ресурси від розвитку власного виробництва КАБів.
Також однією із основних проблем є складність експлуатації КАБів на наявних українських літаках, які технологічно поступаються російським. Багато наших літаків, зокрема радянського виробництва, мають застарілі системи авіоніки, не завжди сумісні з сучасними КАБами. Технологічно винищувачі Су-30М, Су-34 та Су-35, які використовує РФ для ураження українців КАБами, стоять на порядок вище за наші Су-24М, Су-27 та МіГ-29. Цим застарілим українським винищувачами у рази складніше працювати в умовах активної протидії російської ППО, яка має велику кількість систем дальнього радіусу дії на кшталт С-300 та С-400. Для ефективного використання КАБів необхідно модернізувати бортове обладнання літаків, це включає встановлення нових систем навігації, зв’язку та управління, що потребує висококваліфікованих інженерів, часу, а також значних технічних і фінансових ресурсів.
Однак, не зважаючи на всі ці труднощі, Україна налагоджує власне виробництво КАБів, при цьому наші конструктори не копіюють російські УМПК (універсальні модулі польоту і корекції), а роблять свої, унікальні. Російські УМПК призначені для використання разом із некерованими авіаційними бомбами, наприклад, фугасними ФАБ-250 та ФАБ-500. Вони представляють собою “крила” з супутниковим навідником і модулем управління, які прилаштовуються на авіабомбу, що дозволяє з некерованих ставати повноцінними КАБом. Як відомо, для того, щоб не потрапити під вплив українських РЕБ, вони також оснащуються цифровими решітками “Комета”, супутниковим навідником і модулем управління. Попри те, що в Україні залишився достатній авіапарк літаків і бомб, нашим розробникам немає сенсу копіювати російські УМПК, неушкоджені зразки яких періодично потрапляють до ЗСУ через неспрацювання старих радянських боєприпасів, вони роблять свої унікальні сучасні конструкції.
Основною перевагою КАБів є їх відносно низька вартість – близько 20 тисяч доларів за одиницю, що значно дешевше за більшість крилатих ракет, на виробництво яких необхідно витратити близько 1 млн доларів. Також вони мають значну дальність, бо літаки можуть запускати КАБи з висоти 10-12 км на відстані 40-80 км, при цьому вони мають середню або високу точність і велику потужність. Завдяки таким характеристикам від російських КАБів страждають прикордонні території, наприклад, Харківщина. При чому літаки, які ними атакують, не заходять у поле дії ППО Сухопутних сил України, наприклад, “Оса” або “Стріла-10”. За причини того, що вони мають дальність бойової роботи до 8–10 км, тому знешкодити російські КАБи вони не можуть.
Отже, раніше Україна розраховувала більше на західні зразки “розумних бомб”, однак недостатній темп передачі цих озброєнь та їх обмежена кількість послужили зараз поштовхом до пошуку власних альтернативних рішень в виробництва КАБів.
Авіаційний експерт, інженер з випробувань “КП Антонов” Костянтин Криволап, з цього приводу зауважив:
“У нас є ті самі ФАБи (фугасні авіабомби), що й у росіян, залишені ще з радянських часів. Минуло 30 років, треба ретельно подивитись, що ще можна використати, в яких кондиціях бомби. Відпрацювати елементи, які ще можна застосовувати. Теоретично це може бути і нова начинка. Виробництво бомб хоч і достатньо ризиковане, але по суті дуже просте”.
Скільки на даний час існує в Україні радянських ФАБів, невідомо. По-перше, ця інформація є державною таємницею. По-друге, слід згадати серію вибухів на складах боєприпасів в Україні за останні 15 років. Скільки саме там згоріло авіабомб, оцінити складно.
Чи змінить виробництво власних керованих авіабомб хід війни
Виробництво власних керованих авіабомб може змінити хід війни завдяки наступним факторам:
Збільшення бойових можливостей
Керовані авіаційні бомби мають високу точність, що дозволяє завдавати ударів по важливих військових об’єктах противника з мінімальними побічними втратами серед цивільного населення. Виробництво КАБів дасть змогу знищувати високоточними ударами такі важливі цілі, як командні пункти, логістичні вузли, склади боєприпасів та пально-мастильних матеріалів. Це дозволить суттєво послабити бойову спроможність противника, знижуючи його здатність проводити наступальні операції та координувати оборону.
Відлякуючий ефект
Наявність високотехнологічного озброєння, такого як КАБи, створює відлякуючий ефект для противника. Це змушує його переоцінювати свої плани та тактику, а також розширює можливості України для ведення асиметричної війни. Ворог буде змушений витрачати більше ресурсів на захист своїх об’єктів, що може знизити його ефективність у наступальних операціях.
Зменшення залежності від зовнішніх постачань
Власне виробництво КАБів зменшує залежність України від іноземних постачальників озброєння. Це забезпечує стабільність і безперебійність постачання необхідного обладнання в умовах війни. В разі погіршення міжнародної ситуації або введення нових санкцій, Україна зможе самостійно забезпечувати свої потреби в керованих авіабомбах.
Підвищення морального духу військових
Українські військові, маючи доступ до сучасного та ефективного озброєння, будуть більш мотивованими і впевненими в своїх силах. Це підвищить їхній бойовий дух і ефективність на полі бою.
Економічний розвиток
Виробництво КАБів стимулюватиме розвиток оборонної промисловості, створить нові робочі місця і сприятиме економічному зростанню нашої країни. Інвестиції в цей сектор можуть призвести до розвитку суміжних галузей, таких як авіабудування, електроніка та інші високотехнологічні сектори.
Міжнародний імідж та підтримка
Демонстрація здатності самостійно виробляти високотехнологічне озброєння підвищує авторитет України на міжнародній арені. Це може сприяти збільшенню підтримки з боку західних партнерів, включаючи надання технологічної допомоги та посилення санкційного тиску на Росію.
Отже, виробництво власних керованих авіабомб має потенціал значно змінити хід війни для України, сумарний ефект від цих факторів може стати ключовим у забезпеченні перемоги та довгострокової безпеки України.
