Діти, яким болить: психологи МВС і “Gen.Ukrainian” навчають надавати допомогу підліткам

Підлітки — це дзеркало суспільства. Вони не тільки вбирають у себе травми дорослих, але й трансформують їх у свої унікальні реакції. Хтось замовкає, віддаляється, втрачає сенс. А хтось починає відповідати на зло агресією, не довіряючи світові, в якому йому доводиться жити. Сьогодні в Україні зростає ціле покоління підлітків війни — дітей, яким довелося побачити смерть, втрату, евакуацію, окупацію, полон. Частина з них уже не вірить у людяність. Частина — проявляє жорстокість. З ними треба працювати. Їх не можна залишати наодинці з болем. Тому що, якщо не зробити цього сьогодні — завтра буде пізно. Бо діти війни виростають. І якщо суспільство не допоможе їм вилікувати свої травми — вони винесуть їх у майбутнє, формуючи покоління, яке не знає співчуття, довіри, безпеки.
Саме тому Міністерство внутрішніх справ України спільно з громадською організацією «Gen.Ukrainian» організували дводенний психологічний інтенсив на базі Національної академії внутрішніх справ. У ньому взяли участь практичні психологи, вихователі ліцеїв безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання, викладачі з різних освітніх установ системи МВС. До програми були залучені 30 представників закладів освіти МВС та 7 психологів-лекторів, які провели цикл лекцій і тренінгів на найгостріші теми сучасного дитячого болю.
Державний секретар МВС Інна Ящук, відкриваючи навчання, подякувала організаторам та акцентувала на тому, що ментальне здоров’я дітей під час війни — це основа безпеки країни в майбутньому.
«Підлітковий вік — надзвичайно відповідальний період для формування особистості, її ідентичності. Це період утворення особистих та громадянських цінностей, суспільних звичок та норм поведінки. Саме тому МВС приділяє велику увагу роботі з підлітками, які навчаються в закладах освіти МВС. У пріоритеті — психологічна допомога та підтримка дітей із травматичним досвідом через розлуку або втрату батьків, які пропали безвісти за особливих обставин, або загинули, захищаючи Україну.
Наше завдання — виховати нове покоління патріотів, які будуть продовжувати шляхетну справу своїх батьків-героїв, боронити та відбудовувати Україну. У цій діяльності необхідно ретельно продумати та застосувати індивідуальний підхід до кожної дитини. Для цього МВС та ГО «Gen.Ukrainian» реалізують комплексну програму підтримки підлітків, зокрема в ліцеях безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання МВС», — наголосила Інна Ящук.
Директор Департаменту освіти, науки та спорту МВС Олександр Тарасенко зауважив, що такі освітні ініціативи є важливою частиною внутрішньої трансформації системи:
«Ми вивчаємо організаційні, освітні та виховні процеси в закладах освіти МВС, надаємо методичну допомогу для їх удосконалення. Нам є над чим працювати і що розвивати. Навчання від лекторів і тренерів ГО «Gen.Ukrainian» розширять можливості персоналу ліцеїв МВС для надання психологічної допомоги підліткам із травматичним досвідом. Сподіваюся, що набуті знання учасники застосують у своїй роботі й поширять серед своїх колег, що допоможе дітям стати сильнішими і в цілому позитивно вплине на освітній процес у закладах освіти МВС».
Ректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, полковник поліції Руслан Сербин додав, що Академія відкрита до таких партнерств і готова стати майданчиком для подібних заходів і надалі:
«Дякую керівництву МВС за довіру, а керівництву Gen.Ukrainian — за проведення цього заходу в стінах Національної академії внутрішніх справ. Це важлива платформа для професійного обміну знаннями, методиками й досвідом, що допоможе вибудовувати оптимальну систему підтримки дітей у часи війни. Питання їх відновлення та психологічного добробуту є спільним пріоритетом для науковців, практиків, вихователів і практичних психологів. Академія завжди готова забезпечити всі необхідні умови для ефективного навчання та підвищення кваліфікації працівників закладів освіти МВС України».
Особливо болісну, але необхідну частину дискусії озвучила засновниця та Голова правління ГО «Gen.Ukrainian» Оксана Лебедєва. Вона не лише розповіла про методи роботи з дітьми, які пережили найстрашніше, а й прямо вказала на те, з чим стикаються психологи:
«З 2022 року наша організація займається фахово-ментальною реабілітацією найбільш травмованих дітей. Наразі, за нашими даними, в Україні понад 100 тис. дітей потребують психологічної допомоги. Ефективність нашої програми «Захищені любов’ю» статистично та науково доведена, тому ми поширюємо свою експертизу серед колег. Сподіваюся, що спільними зусиллями ми зможемо охопити якомога більшу кількість дітей в Україні».
Лекції та практичні заняття, які проводили спікери «Gen.Ukrainian», охопили надзвичайно глибокі й болючі теми: ретравматизація, робота з дитячою агресією, профілактика помсти, техніки групової терапії, історична пам’ять як ресурс ідентичності, права дитини в умовах війни, особливості дитячого горя.
Психолог Олександра Харченко з Донецького державного університету внутрішніх справ підкреслила, що їхні студенти — це не абстрактні молоді люди, а діти з реальними травмами.
«У нас багато студентів, які пережили жахи війни: були в окупації, а потім виїжджали з Маріуполя, інших окупованих або прифронтових територій. Є діти, які втратили рідних, у когось з них родичі досі перебувають в окупації, у когось — безвісти зникли. З кожним набором студентів збільшується кількість осіб, які страждають від панічних атак або реакцій ступору внаслідок пережитих травм. У мирний час психологи рідко стикалися з такими наслідками стресу в пацієнтів, тому наразі є постійна потреба в додаткових навчаннях. Також сприяє вдосконаленню нашої діяльності й роботі обмін досвідом серед колег», – зазначила Харченко.
Те, що сьогодні відбувається в українських навчальних закладах — це не просто виховання. Це реабілітація. Це профілактика майбутньої злості. Це боротьба не лише за країну, а й за її обличчя — чутливе, співчутливе, здатне любити й відчувати. І ця боротьба починається з кожної дитини. Бо тільки діти, вилікувані від болю, виростають у дорослих, які не несуть біль далі.