Лідери дев’яти європейських країн виступили з ініціативою переглянути підходи до тлумачення Європейської конвенції з прав людини, щоб спростити процедуру депортації іноземців, які вчиняють злочини. Про це йдеться в офіційній заяві.
Автори звернення, яке ініціювали прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та її колега з Данії Метте Фредеріксен, вважають, що Європейський суд з прав людини надто широко інтерпретує положення Конвенції.
Італія та Данія прагнуть розпочати політичну дискусію щодо доречності деяких положень європейських конвенцій, зазначаючи, що ці документи були створені “кілька десятиліть тому” і можуть не відповідати сучасним викликам, зокрема проблемам, пов’язаним із міграцією. До заяви також долучилися керівники Австрії, Бельгії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви та Польщі.
У зверненні лідери закликають надати країнам більше свободи у розв’язання питань депортації злочинців-мігрантів, а також дозволити відстежувати тих осіб, яких не можна вислати з території держави.
“На нашу думку, безпека і захист жертв та переважної більшості законослухняних громадян – це важливе й вирішальне право. І, як загальне правило, це право має переважати інші міркування”, – йдеться у заяві.
Також в документі підкреслюється необхідність протистояти використанню мігрантів як інструменту тиску з боку ворожих держав.
У цьому контексті згадується про штучно створену міграційну кризу на кордоні Польщі та країн Балтії, що триває з літа 2021 року. Вона виникла за активної участі білоруської влади після посиленої реакції з боку цих країн на репресії у Білорусі та інцидент із примусовою посадкою літака у Мінську для арешту опозиційного блогера. Попри посилення охорони кордонів, проблема залишається актуальною і періодично загострюється як для Польщі, так і для Латвії та Литви.
