Резонанс, який спричинив нещодавній наказ Міністерства освіти і науки щодо обмеження можливостей для дистанційного навчання дітей внутрішньо переміщених осіб, змусив уряд переглянути свою позицію. Документ, який викликав обурення батьків, вчителів, громадських організацій і депутатів, офіційно визнано помилковим. Його скасування стало визнанням нездатності загальнонаціональної освітньої політики швидко й чутливо реагувати на потреби сотень тисяч українських дітей, які через війну були змушені залишити свої домівки.
Скандальний наказ МОН: обмеження, які знехтували реальністю
У червні 2025 року МОН видало наказ, який суттєво ускладнював умови для дистанційного навчання. Передбачалося, що створення класів можливе лише за наявності повної паралелі, а мінімальна кількість учнів у дистанційному класі має становити 8 осіб. Такі вимоги не враховували ні реальної демографічної ситуації у зонах бойових дій, ні особливостей евакуації, коли діти розкидані по різних регіонах та країнах, часто без можливості приєднатися до шкільного колективу офлайн.
Найгостріше на нові обмеження відреагували родини внутрішньо переміщених осіб і керівники шкіл у прифронтових громадах. Вони наголошували: нові правила фактично позбавляють багатьох дітей доступу до освіти, змушуючи їх або змінювати школу, або взагалі залишати навчання через відсутність технічних і соціальних можливостей.
У парламенті прозвучали численні звернення народних депутатів із закликом скасувати наказ як такий, що суперечить принципу рівного доступу до освіти. Особливо наполягали на цьому представники регіонів, які найбільше постраждали від російської агресії — Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини, Харківщини. Зрештою МОН змушене було визнати помилковість підходу.
Що змінилося в правилах дистанційного навчання
Міністерство освіти і науки України офіційно скасувало наказ №1112, який визначав порядок організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти. Крім того, у відомстві повідомили про вилучення окремих положень з наказу №1115 — зокрема тих, що встановлювали мінімальну кількість учнів у дистанційних класах та формулювали спеціальні умови навчання для дітей, які були вимушено переміщені внаслідок війни.
Відтепер з 1 вересня 2025 року діти ВПО знову зможуть продовжити навчання у своїх школах у дистанційній формі — незалежно від того, де вони нині перебувають фізично. Це означає, що не буде вимоги про зміну закладу освіти через переїзд чи відсутність очної форми у новому місті.
Водночас переглянуто й інші положення:
- Мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 5 осіб, а не 8, як передбачалося раніше. Це дає змогу формувати повноцінні класи навіть у малочисельних спільнотах або в умовах, коли учні перебувають у різних областях і країнах, але бажають навчатися разом зі своїми вчителями.
2. Не вимагається повна лінійка паралелей для відкриття дистанційного класу. Школа зможе створити окремий клас, навіть якщо не має всіх інших паралельних класів тієї самої ланки. Це дозволить малим і сільським школам залишатися живими освітніми осередками для своєї спільноти.
3. Навчальні заклади, що працюють із дітьми на тимчасово окупованих територіях, зберігають свій статус і повноваження. Їхні вчителі продовжать працювати з дітьми, використовуючи формат педагогічного патронажу — індивідуального супроводу навчання в надскладних умовах.
Попри гуманітарну гнучкість, МОН залишає чинною ключову вимогу до закладів освіти — очна та змішана форма навчання можлива лише за наявності укриття у школі або не далі як за 500 метрів від неї. Це положення зберігається як безпековий стандарт і стосується всіх форм навчання, окрім повністю дистанційної. Таким чином, навіть якщо школа готова прийняти учнів офлайн, але не має укриття, вона не матиме на це юридичного права.
Українська освіта за кордоном: дистанційна та українознавча модель
Окремий акцент зроблено на дітях, які перебувають за межами України. Для них залишаються доступними дві форми навчання:
– повна дистанційна програма з усіх предметів, яка дає змогу зберегти зв’язок із українською освітньою системою, скласти ДПА та ЗНО;
– українознавчий компонент — спрощена модель, яка включає основи мови, літератури, історії та культури України для тих дітей, які навчаються у місцевих школах інших країн, але хочуть не втратити контакт з батьківщиною.
Ці підходи не лише зберігають ідентичність, а й дозволяють у разі повернення до України безболісно інтегруватися у навчальний процес.
Як повідомляють у Міністерстві освіти і науки, зміни, які нині офіційно озвучені, будуть закріплені окремим нормативним документом. Для цього відбудуться консультації з профільним комітетом Верховної Ради, експертним середовищем і громадськими організаціями. Очікується, що остаточне рішення буде ухвалене до початку нового навчального року — із детальними механізмами реалізації та рекомендаціями для територіальних органів управління освітою.
Скасування наказу, який загрожував обмежити освітні права дітей внутрішньо переміщених осіб, стало важливим знаком того, що в умовах війни держава все ж чує голос суспільства. Це є визнанням необхідності мислити в категоріях реальності відносно дітей війни, а не нормативної зручності.
