Скандал навколо нардепа Дмитра Гуріна: заява про скасування пільг ветеранам, реакція військових і публічні вибачення
Вже тривалий час суспільство спостерігає за повторюваною поведінкою окремих представників влади — депутатів, міністрів, посадовців, які зі скандалу в скандал втрачають політичну репутацію, але залишаються в системі. Кожна чергова неприйнятна заява, образливий коментар чи відверто провокативна риторика з боку публічних осіб більше не викликає шоку, а скоріше втому, роздратування й хронічне розчарування. Випадок з народним депутатом Дмитром Гуріним є черговим тому підтвердженням.
Скандальні заяви народного депутата Дмитра Гуріна
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Дмитро Гурін став фігурантом публічного скандалу після того, як оприлюднив у соціальній мережі Х допис з критикою системи пільг для ветеранів війни. У публікації депутат запропонував повністю скасувати пільги для осіб зі статусом учасника бойових дій, натомість — перейти до системи адресної соціальної допомоги за моделлю, яка, на його переконання, функціонує в західних країнах.
У заяві, яка викликала гостру реакцію громадськості, Гурін сформулював наступне:
«У ветеранів не має бути жодних “пільг”. Ніяких безкоштовних проїздів, нульового розмитнення автівок і іншого совка. У ветеранів мають бути виплати на накопичувальну пенсію за час перебування на ЛБЗ, компенсація відсотків по іпотеці, програми навчання, перенавчання, лікування, реабілітації, протезування, допомоги в пошуку роботи. При постійній втраті функціональності — оплачені державою послуги соцпідтримки, які компенсують цю втрату».
Депутат підкреслив, що соціальна допомога має надаватися лише тим, хто її потребує в конкретний період часу, а не безстроково особам, які мають статус учасника бойових дій:
«Соціальну допомогу мають адресно отримувати ті, хто її реально потребує, поки вони її потребують, а не пожиттєво люди зі “статусом УБД”, які провели на ЛБЗ два дні».
Він також заявив, що метою такої допомоги має стати надання людині змоги адаптуватися, після чого вона перестає бути залежною від державної підтримки. Гурін назвав це стандартною практикою цивілізованих соціальних систем.
Окрім основного допису, під час подальшої дискусії в коментарях з користувачами соціальної мережі депутат зробив ще одну заяву:
«Те, що захист батьківщини — обов’язок, записано в Конституції. У мене інша присяга, я так само служу народу України».
Цей коментар також викликав хвилю критики, після чого він був видалений.
Реакція військових
Серед перших публічну відповідь на заяви депутата надав командир відділення 24-го штурмового батальйону «Айдар» Станіслав Бунятов, який має позивний «Осман». У своєму дописі в соціальних мережах він висловив обурення формулюваннями депутата і запропонував йому зустрітися особисто для порівняння умов служби.
Зокрема, Бунятов написав:
«Таке враження, що депутатів у нас обирали за принципом нижчої гілки дегенеративності. Готовий зустрітися з даним персонажем і обговорити користь від функціоналу наших обов’язків. Очікую запрошення від Дмитра Гуріна. Почнемо з розпорядку дня, грошового забезпечення, вихідних, відпусток, робочого дня, ККД за 24 години, пільг, про які він каже, та ризиків для життя».
Реакція військовослужбовця набула широкого розголосу, а сам допис почали активно поширювати користувачі соцмережі.
Вибачення Гуріна
Коли обурення з боку громадськості почало набирати обертів, Дмитро Гурін опублікував новий допис, у якому визнав, що припустився помилки, і публічно вибачився. Формулювання вибачення були наступні:
«Громадо, занесло, написав х**ню, вибачаюсь. Я так само даю присягу і так само служу народу України, як держслужбовці і судді, але всі ми служимо не так само, як військові — вони ризикують найдорожчим, життям за нашу можливість мирно жити, ми всі у них в боргу».
Цей допис став відповіддю на хвилю критики та спробою пояснити власну позицію. Однак в обговореннях у соціальних мережах залишалися запитання, чи дійсно вибачення є проявом зміни позиції, чи радше реакцією на суспільний тиск. На момент публікації депутат не коментував детально мотиви свого первинного допису і не повертався до теми у формі окремої розгорнутої заяви.
Тінь московського бекграунду
Окремої уваги заслуговує контекст, у якому розгортається ця історія. За інформацією ЗМІ, Дмитро Гурін раніше працював у сфері публічних комунікацій у Москві. Хоча його профайл з сайту компанії, де він нібито працював, було видалено, до журналістів потрапили збережені скріншоти, зокрема з розділу «Давайте знайомитися».
Саме там фігурує фраза російською: «Снаружи вомбат, а внутри — Люцифер. Знает как подать, чтобы продать». У публічному просторі подібне позиціонування виглядає як естетика маніпуляції — здатність створити привабливу оболонку й використати її для просування вигідного повідомлення. Такий тип мислення не просто сумнівний у демократичному суспільстві, яке переживає війну, а й прямо суперечить етичним стандартам публічної політики.
Це ставить під питання не лише політичну культуру цього депутата, а й те, наскільки глибоко залишки московського професійного та ментального бекграунду вкорінені в діях людей, які зараз ухвалюють рішення в українському парламенті. Фраза, яка свого часу була, очевидно, жартом чи фішкою для ринку піару, у нинішньому контексті виглядає як символ подвійності: зовні — реформаторський імідж, усередині — інструменти дестабілізації.
Як зазначають ЗМІ, погляди на необхідність скасування пільг військовим є не разовим проявом необережності. Подібна риторика неодноразово лунала від Гуріна в закритих розмовах і на внутрішніх зустрічах. Тобто йдеться про усталене переконання, а не про необачний пост. Враховуючи це, його вибачення набуває зовсім іншого змісту, бо виглядає як політична тактика уникнення відповідальності, а не як зміна поглядів.
В умовах війни, коли підтримка армії є нагальною необхідністю, позиція народного депутата про «перегляд пільг ветеранам» є сигналом, що частина політичного класу втратила зв’язок з реальністю і знецінює статус ветеранів. Це ставить запитання не лише про межі допустимого для депутата, а й про його відповідальність за свої дії, якої, як свідчить практика, не буде.
