У час, коли на українських дітей припадає найбільша кількість травм, стресів і втрат за всю новітню історію, питання здоров’я новонароджених виходить далеко за межі медичної статистики. Немовлята, які з’являються на світ під час війни, несуть на собі її невидимі сліди. Вибухи, стреси, втрата житла, поранення, страх і тривожність вагітних жінок — все це накладає відбиток на дітей ще до їхнього народження. Частіше фіксуються вади розвитку, зокрема й ті, які складно виявити без спеціальних обстежень. Одним з таких є слух.
Аудіологічний скринінг новонароджених у Миколаєві
У Миколаєві, місті, що неодноразово опинялося під ворожими обстрілами, сьогодні запроваджено просту, але надзвичайно важливу процедуру — аудіологічний скринінг новонароджених. Про це повідомили в Управлінні охорони здоров’я міста. Його мета — не допустити, щоб порушення слуху залишилися непоміченими. Адже саме слух лежить в основі мовного, емоційного та пізнавального розвитку дитини. Немовля, яке не чує, — не просто мовчазне. Воно із самого початку позбавлене важливого інструменту для навчання, соціалізації й взаємодії зі світом.
Всі діти, які народжуються в пологових відділеннях медичних закладів Миколаєва, проходять аудіоскринінг перед випискою або принаймні протягом першого місяця життя. Процедура цілком добровільна, проводиться за згодою батьків. Медики пояснюють: обстеження займає лише кілька хвилин і не спричиняє жодного дискомфорту. Датчик, який вставляється у вушко малюка, фіксує реакцію волоскових клітин вушного равлика на звукові імпульси. Якщо дитина спокійна, заснула або щойно поїла — результати ще точніші.
Та навіть якщо перше тестування не дає очікуваного результату, це не є остаточним вироком. Імовірна причина — закупорка слухового проходу, рідина у вусі, недосконала реакція нервової системи. У такому разі обстеження повторюють через кілька тижнів. Якщо і тоді виявляються відхилення, лікарі переходять до глибших методів діагностики. Головне — не пропустити час, адже ефективність корекції слухових порушень безпосередньо залежить від віку, в якому було виявлено проблему. У воєнних умовах це один з небагатьох інструментів, завдяки якому медики можуть реально вплинути на якість життя дитини вже з перших днів.
На що батькам звертати увагу після виписки
Навіть якщо первинний скринінг пройдено, батькам важливо не ігнорувати ознаки, які можуть свідчити про порушення слуху. Особливо в умовах, коли дитина росте у стресовому середовищі — з сиренами, гучними звуками, частими переїздами.
Ось кілька сигналів, які мають насторожити:
– у віці 1–2 місяців дитина не здригається і не реагує на гучні звуки (наприклад, грюкання дверима);
– у 3 місяці дитина не повертає голову в бік знайомого голосу або звуку;
– у 6 місяців не видає звуків у відповідь (гукання, лепет);
– у 9 місяців не реагує на ім’я або прості команди (“дай”, “йди сюди”);
– у 12 місяців не наслідує звуки, не вимовляє навіть простих складів (“ма-ма”, “ба-ба”).
Якщо один або кілька цих пунктів збігаються — не зволікайте з візитом до отоларинголога або сурдолога. Чим раніше буде виявлена проблема, тим більше шансів на успішне коригування. У деяких випадках достатньо використання слухового апарата, в інших — потрібна складна терапія й підтримка логопеда.
Що ще важливо знати
У воєнних умовах особливо небезпечно відкладати обстеження через побутові труднощі або нестачу ресурсів. Діти, які не отримують своєчасної допомоги, нерідко мають у майбутньому проблеми з соціалізацією, навчанням, мовленням і навіть поведінкою. Адже порушення слуху часто неочевидні — дитина просто мовчить, не чує заборони або не розуміє, але ніхто не підозрює, що причина — не в характері, а в біології.
Аудіологічний скринінг — не панацея, але важливий крок. Як щеплення, яке не рятує від усього, але дає шанс вижити. Особливо зараз — у країні, де навіть тиша може бути лише тимчасовою.
