Тіньова сторона сучасних технологій: дрони в руках злочинців після війни

Дрони, які під час війни стали символом технологічної переваги та незамінним засобом ведення бою, після її завершення можуть перетворитися на тіньову загрозу для мирного суспільства. Ті самі безпілотники, які сьогодні знищують ворожі позиції та доставляють життєво важливі вантажі, потенційно можуть потрапити до рук злочинців. Здатність вбивати, здійснювати теракти, шпигувати або перевозити нелегальні вантажі робить дрони не лише інструментом прогресу, але й проблемою, яка вже зараз потребує негайного вирішення. Українське суспільство має бути готовим до того, що технологія, яка рятує життя, може стати загрозою національній безпеці, якщо залишиться без належного контролю.
Небезпека дронів у мирний час
Безпілотні літальні апарати (БЛА) або дрони в сучасному житті стають дедалі популярнішими, знайшовши застосування в багатьох цивільних сферах: від сільського господарства та доставки товарів до зйомок відео та моніторингу інфраструктури. Вони також виконують життєво важливі функції на полі бою, і вже стали символом сучасної війни, знищуючи ворожу техніку, коригуючи артилерію, а також доставляючи боєприпаси та медикаменти. Але ті самі дрони, можуть стати новою загрозою у мирному житті. Ці невеликі технологічні пристрої з доступом до високоточного наведення, камерами та здатністю переносити вантажі мають потенціал перетворитися на зброю в руках злочинців.
Світ вже стикається з випадками, коли безпілотники використовують для нелегальної діяльності. Наприклад, у прикордонних районах дрони стали ефективним засобом доставки наркотиків. Вони безшумно перетинають кордони, не залишаючи слідів. Випадки перехоплення дронів з контрабандою вже фіксувалися у багатьох країнах, але це лише верхівка айсберга. Що відбувається з тими безпілотниками, які не вдається виявити, залишається загадкою.
Куди небезпечніше те, що дрони можуть стати ідеальним інструментом для терористичних атак. Їх можна легко модифікувати, встановивши вибухові пристрої чи іншу зброю. Віддалений контроль дозволяє уникати фізичного контакту з місцем злочину, що ускладнює розслідування. Можливість атакувати масові заходи, критичну інфраструктуру чи навіть приватних осіб створює новий рівень загрози, з яким світ ще не стикався.
Не менш серйозною проблемою є шпигунство. Завдяки компактним розмірам і потужним камерам дрони можуть проникати на закриті об’єкти, спостерігати за політичними чи бізнесовими діячами та записувати розмови або фіксувати секретні дані. Цей ризик особливо актуальний для великих корпорацій та урядів, адже БЛА може залишитися непоміченим на великих висотах чи серед іншої техніки.Однією з важливих проблем є те, що дрони, які літають над житловими кварталами, можуть порушувати право громадян на приватність. Крім того, вони можуть створювати небезпеку для авіації.
А тепер уявіть, що станеться, якщо неконтрольовані безпілотники почнуть використовувати проти системи правопорядку. Дрони мають унікальну здатність діяти без фізичної присутності оператора, що відкриває нові можливості для їх використання злочинцями після війни. Ці пристрої можуть перетворитися на ефективний інструмент для віддалених атак, де злочинець залишатиметься у повній безпеці, перебуваючи за десятки, а то й сотні кілометрів від місця злочину.
Існує велика імовірність того, що їх можна застосовувати для саботажу, доставки зброї до тюрем чи навіть для організації атак на правоохоронців. І все це — з мінімальними витратами та низьким ризиком для самих злочинців. БЛА, обладнаний вибухівкою, може прямувати до людного місця: стадіону, торгового центру чи урядової установи.
Ще більш тривожним є потенціал дронів для вибіркових вбивств. Використовуючи сучасні технології розпізнавання облич або координат, дрон може точно націлитися на конкретну людину. Це робить їх ідеальним інструментом для організованих злочинних угруповань або терористів, які прагнуть усунути своїх ворогів або залякати суспільство.
Приклади використання дронів злочинцями
У світі кількість інцидентів з використанням дронів постійно зростає, що привертає увагу політиків і регуляторів. Наприклад, в Італії злочинці активно використовують дрони для пограбувань вантажівок. Спершу дрон запускають у повітря для розвідки місцевості, відстежуючи маршрут вантажівок і знаходячи їх слабкі місця. Після цього група злодіїв координує свої дії, спираючись на інформацію, отриману за допомогою дрона. Така тактика дозволяє уникати зустрічей з поліцією та мінімізувати ризики. Це не поодинокий випадок — за останні кілька років кількість таких злочинів зросла в кілька разів.
У Мексиці дрони використовуються наркокартелями для перевезення наркотиків через кордон зі США. Нещодавно поліція перехопила безпілотники, які перевозили пакети з наркотичними речовинами. Злочинці використовують дрони, щоб уникнути традиційного митного контролю, доставляючи контрабанду прямо до визначених точок. У деяких випадках дрони оснащували навіть вибухівкою, яку картелі використовували для нападів на конкурентів чи поліцейські підрозділи.
Ще один випадок, який сколихнув суспільство, стався в Японії. У 2015 році дрон з радіоактивним піском був приземлений на дах офісу прем’єр-міністра країни. Злочинець таким чином хотів привернути увагу до проблем ядерної безпеки, але цей випадок викликав серйозні побоювання щодо можливостей використання безпілотників для терористичних атак.
У 2018 році в лондонському аеропорту Гатвік відбулася масштабна затримка рейсів через те, що дрон кілька разів з’являвся над злітно-посадковою смугою. Цей випадок став яскравим прикладом того, як один невеликий пристрій може паралізувати цілу транспортну систему.
У Великій Британії дрони використовуються для доставки заборонених предметів до в’язниць. Злочинці, залишаючись за межами тюремного комплексу, керують дронами, які доставляють наркотики, телефони та навіть зброю прямо на територію тюремних дворів. Це створює додаткові ризики для безпеки як для працівників, так і для ув’язнених.
У Сирійські бойовики модифікували звичайні комерційні дрони, щоб скидати гранати на позиції противника. Ці «іграшки», вартість яких не перевищувала кількох сотень доларів, перетворювалися на ефективну зброю, здатну завдавати серйозної шкоди. Подібні випадки фіксувалися і в інших конфліктних зонах, де дрони використовувалися як дешеві та ефективні «камікадзе».
В 2018 році у Венесуелі відбулася спроба замаху на президента Ніколаса Мадуро за допомогою безпілотника, оснащеного вибуховим пристроєм. Дрон вибухнув у безпосередній близькості від місця, де виступав президент, хоча сам він не постраждав. Цей інцидент став першим гучним випадком застосування дронів для організації політичного теракту.
Ще один тривожний сигнал пролунав у 2021 році, коли в Іраку було зафіксовано атаку дронами на резиденцію прем’єр-міністра країни. Три безпілотники, начинені вибухівкою, атакували об’єкт, спричинивши значні руйнування. На щастя, жертв вдалося уникнути, але це ще раз підтвердило, що дрони вже використовуються як зброя для вбивств на політичному рівні.
Ще одним прикладом є відбірковий матч до Євро-2016 у Белграді, який було зупинено через дрон із албанським прапором, що з’явився над стадіоном і спричинив конфлікт між вболівальниками. У Франції дрони були помічені біля атомних електростанцій, що викликало занепокоєння через можливі загрози безпеці. У Нью-Йорку (США) заарештували двох чоловіків після того, як їхній дрон майже зіткнувся з поліцейським вертольотом, створивши небезпечну ситуацію в повітрі.
Україна також не лишилася осторонь цієї проблеми. На західному кордоні дрони активно використовуються для контрабанди цигарок до сусідніх країн. Оператор запускає дрон, завантажений товаром, який перетинає кордон без ризику бути поміченим людьми. Прикордонники дедалі частіше фіксують такі випадки, але боротьба з цією проблемою ускладнюється через технологічні можливості дронів і їх малопомітність у темний час доби.
Всі ці приклади доводять, що безпілотники можуть стати ідеальним інструментом злочинців завдяки своїй мобільності, технологічним можливостям і складності у відстеженні.
Цікаво, що фантастика іноді пророкує майбутнє, а фільми, серіали чи навіть мультфільми часом виявляються передбаченням певних подій. Одним з таких випадків є серіал «Дрони-вбивці» – комедія з чорним гумором, яка зачаровує глядача своїм похмурим, але іронічним баченням технологій. У серіалі розповідається про конфлікт між мирними людиноподібними дронами, які працюють на далекій планеті, і дронами-вбивцями, створеними для їхнього знищення. І якщо в серіалі це є лише вигадкою, то в реальному житті дрони-вбивці вже не є фантастикою. Факт залишається фактом: сучасні технології майже стирають кордони між вигадкою та реальністю. Комерційні дрони, які можна купити в будь-якому магазині, вже сьогодні можуть бути модифіковані, щоб виконувати смертоносні завдання. На жаль, ці сценарії вже неодноразово підтверджувалися реальними випадками.
Проблему дронів-вбивць нещодавно озвучив очільник Національної поліції України Іван Вигівський, який звернув увагу на те, що розвиток технологій значно змінив спосіб вчинення злочинів. В інтерв’ю «Українським новинам» він зазначив, що безпілотні літальні апарати можуть стати знаряддям злочинів, зокрема вбивств, наголосивши на важливості контролю за їх використанням. За його словами, поліція активно працює над питанням законодавчого врегулювання та впровадження механізмів контролю за польотами дронів. Отже, потенціал для таких злочинів є реальним, і правоохоронні органи усвідомлюють цю небезпеку.
Правове регулювання застосування дронів
З розширенням застосування БЛА в різних сферах життя постає вкрай актуальне питання його правового регулювання. Як регулюється застосування дронів в Україні? Хто відповідає за нього, якщо він спричиняє шкоду чи скоює злочин? Як контролювати їхній політ у небі, де літаки, вертольоти та приватне життя громадян вимагають безпеки?
Однією з важливих проблем є захист громадян від злочинного використання дронів. У багатьох країнах не існує механізмів швидкого нейтралізування небезпечних безпілотників. Поліцейські та військові розробляють технології для зупинки дронів, які порушують закон, але вони поки що не є широко доступними. Притягнути дрони до кримінальної відповідальності неможливо. Якщо безпілотник спіймають «на гарячому», його навряд чи очікує суд чи вирок. Саме це робить їх привабливим засобом для злочинців, які використовують їх для доставки незаконних вантажів. Але ось що важливо: дрони можуть «видати» своїх власників набагато більше, ніж очікують самі злочинці.
У кожному дроні є друковані плати з чипами пам’яті, що зберігають особисту та фінансову інформацію власника. Правоохоронці можуть отримати доступ до контролера дрона, а через нього — до облікового запису, за допомогою якого безпілотник налаштовували. У цих даних часто містяться номер кредитної картки покупця, GPS-треки всіх польотів, електронна пошта чи навіть домашня адреса. Додатковим джерелом інформації є додаток для смартфона, який використовують для керування дроном. Цей канал передачі даних часто захищений не так добре, як хотіли б злочинці, і через нього також можна отримати важливу інформацію.
Ці можливості активно використовують не лише правоохоронці. Приватні особи, до чиїх домів потрапляють «недружні» дрони, також починають звертатися до спеціалістів, здатних розшифрувати дані з безпілотників. Такі послуги стають дедалі популярнішими, і вже з’являються технологічні стартапи, які пропонують їх на комерційній основі. Наприклад, американські компанії Donan із Кентуккі та VTO Labs із Колорадо займаються аналізом даних із дронів. VTO Labs навіть навчає співробітників Інтерполу та поліцію Австралії й Нідерландів, як розкривати інформацію, приховану в пам’яті безпілотників.
Отже, дрони стають не лише інструментом для злочинців, але й джерелом доказів, які можуть допомогти правоохоронцям і приватним особам протистояти незаконній діяльності. При цьому, чим більше технологій використовується в злочинах, тим більше можливостей відкривається для їх викриття.
Водночас відповідальність за використання дронів є складною темою. У більшості країн світу саме власник або оператор дрона несе відповідальність за його використання. Проте цей принцип стає непридатним, якщо дрон не зареєстрований. У США, наприклад, реєстрація обов’язкова для всіх дронів, які важать понад 250 грамів. Але маленькі пристрої, які можна легко купити в інтернеті, часто залишаються поза правовим полем. Це створює проблему, адже такі дрони можуть бути використані для шпигунства, доставки нелегальних вантажів чи навіть атак.
В Україні ситуація є схожою – законодавство щодо застосування дронів поки що не до кінця сформоване і механізм контролю за їхнім використанням залишається недосконалим. Воно лише адаптується до проблем, створюваних безпілотниками, залишаючи численні «сірі зони», які створюють правову невизначеність. Зараз регулювання використання дронів в нашій країні базується на низці нормативно-правових актів, зокрема Повітряному кодексі, законі «Про Державну авіаційну службу України», Правилах реєстрації цивільних повітряних суден і положень щодо використання повітряного простору. При цьому безпілотники офіційно визначаються як повітряні судна, здатні здійснювати польоти без пілота на борту, з управлінням, яке відбувається дистанційно через спеціальну станцію. Для таких літальних апаратів передбачена обов’язкова реєстрація у Реєстрі цивільних повітряних суден України. Однак невеликі безпілотники вагою до 20 кілограмів, які використовуються виключно в розважальних або спортивних цілях, не потребують реєстрації, що створює певні спрощення для любителів цієї технології.
Тобто, проблема полягає в тому, що реєстрація охоплює лише частину дронів. Маленькі апарати, які широко використовуються у побуті чи навіть у незаконній діяльності, часто залишаються поза контролем. Це створює ситуацію, за якої правопорушення можуть залишитися безкарними, адже ідентифікувати власника чи оператора безпілотника стає складно.
Особливо гостро стоїть питання військових дронів. У бойових умовах вони не завжди підпадають під суворі правила, що може призводити до випадків порушення міжнародного гуманітарного права. Наприклад, у разі завдання шкоди цивільним об’єктам чи жертв серед мирного населення визначити відповідальну сторону стає важко. Крім того, в українському законодавстві поки що не передбачено чітких процедур для компенсації збитків, завданих діями дронів. Це особливо актуально для територій, постраждалих від воєнних дій.
Ще однією проблемою є судова практика. В Україні вона тільки починає формуватися і переважно стосується порушень повітряного простору чи завдання матеріальної шкоди. Наприклад, випадки незаконної зйомки приватної території дронами часто залишаються без належного розгляду через брак чітких процедур. Також відсутній досвід розгляду справ, пов’язаних із використанням дронів у військових конфліктах, але на тлі війни з Росією очікується, що такі випадки стануть предметом судових суперечок у найближчі роки.
На міжнародному рівні ситуація також залишається складною. Хоча Європейський суд з прав людини вже розглядав справи, пов’язані з порушенням прав людини під час військових дій, прямі прецеденти з залученням дронів поки що є рідкістю. Проте очевидно, що зі зростанням ролі безпілотників у конфліктах такі справи ставатимуть частішими. Наприклад, можливе порушення права на життя чи власність внаслідок атак дронів може стати підставою для позовів до міжнародних трибуналів.
Для України вирішення законодавчого регулювання застосування БЛА, яке відповідає вимогам загального повітряного простору, має стратегічне значення. Хоча наша країна поки ще не зіштовхнулася з більшістю наведених вище проблем, нинішня ситуація, зокрема значний інтерес до цих технологій з боку політиків, бізнесу та військових, вимагає пильної уваги з боку законодавців. Необхідно розробити законодавство, яке охоплюватиме як цивільне, так і військове використання дронів. Це передбачає запровадження обов’язкової реєстрації всіх безпілотників, визначення відповідальності за їх використання, створення механізмів компенсації збитків та інтеграцію міжнародних норм у національне право. Без чіткого врегулювання та технологічних засобів протидії ці невеликі пристрої можуть в майбутньому перетворитися на головну загрозу мирного суспільства.
Ми живемо у світі, де технології одночасно захоплюють своїми можливостями і викликають тривогу через потенційні загрози. Їхній вплив залежить виключно від того, в чиїх руках вони опиняться. Тому влада повинна вже зараз розробити ефективні механізми контролю та регулювання, щоб БЛА не стали зброєю в руках злочинців. Це не лише питання національної безпеки, але й захисту кожного українця.
Оксана Іщенко