Всупереч голосним застереженням Дональда Трампа про нову торгову війну, скорочення підтримки України та перегляд глобальної ролі США, інвестори дедалі менше зважають на геополітичні ризики. Провідні керівники фондів, згідно з липневим опитуванням Bank of America, налаштовані на економічний оптимізм, зростання корпоративних прибутків і стрімкий розвиток штучного інтелекту.
Це означає, що світовий капітал знову женеться за прибутками, відкладаючи страх перед політичними катаклізмами. Для України це не просто статистика, а дзеркало глобального настрою, що формує умови для майбутньої відбудови, впливає на фінансову допомогу, інвестиційні перспективи та сигналізує, що у грі залишаться лише ті, хто вміє діяти швидко, гнучко й без ілюзій.
Світова біржа глуха до війни: як конфлікти стали фоном для прибутків
Світові фінансові ринки – дуже цинічна і прагматична машина. Вони рідко реагують на війну так, як очікує моральна логіка. Навіть якщо десь гинуть тисячі людей, поки це не впливає на постачання нафти, прибутки корпорацій або вартість долара, ринок не коливається. Це відбувається тому, що біржа торгує тим, що можна виміряти: облігаціями, акціями чи ставками. Якщо конфлікт не впливає на ціну активів або логістику, він просто ігнорується.
Наприклад, події 2008-го року у Грузії викликали на S&P нульову реакцію. Афганістан 2021-го спровокував лише легкий шок на ринку Boeing і військових підрядників. А громадянську війну в Судані ринок капіталу навіть не помітив.
Фондовий ринок діє за логікою: “це локальний конфлікт, глобального ризику немає”. Якщо війна не виходить за межі регіону, її ігнорують як “шум”.
У фінансовому світі війна може навіть викликати зростання. Так, попит на енергоносії означає прибутки нафтових компаній, держзамовлення на озброєння корелюють зі зростанням Lockheed Martin, підвищення попиту на зерно веде до зростання аграрних акцій. Поки жах відбувається в новинах, фінансові моделі будують прибутки.
Цікаво порівняти реакцію на війну в Україні, конфлікти в Ізраїлі та навколо Тайваню.
У перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну відбулося падіння європейських і світових індексів (DAX -4%, S&P -2.5%). Але вже через тиждень ринки почали відновлюватися. Попри війну, Nasdaq досяг історичних максимумів у 2023 році, інвестори швидко визначили: війна не порушила поставки з США, Apple працює, нафта йде вгору, отже все ОК.
У 2023-2024-му напади на Ізраїль і атаки на танкери в Червоному морі спричинили лише короткостроковий сплеск цін на нафту. Акції Raytheon і Northrop Grumman зросли, але S&P не обвалився. Фондові ринки дивилися: якщо Суець працює і немає втрати контролю над нафтовими потоками, усе спокійно.
Коли ж Китай проводив навчання навколо острова, акції виробників мікрочипів коливалися. Але індекси в США практично не зреагували, поки TSMC і Nvidia працюють, тривоги відклали. У 2024–2025 роках інвестори фактично “вирахували” геополітичний ризик Тайваню як постійний фон.
Як це позначається на ціноутворенні, потоках капіталу, валютних трендах? Якщо війна піднімає ціни на нафту, газ, зерно, це стає драйвером прибутків для енергетичного та агросектору. Акції оборонних компаній ростуть: прикладом може бути динаміка Lockheed Martin на тлі постачання HIMARS, або Rheinmetall у Європі. У перші місяці війни в Україні капітал тікав із ЄС і Польщі, рік потому повертався у вигляді інвестицій у військове виробництво. У випадку Тайваню, інвестори лише частково хеджують, бо TSMC досі незамінна.
Під час шоку 2022 року долар став притулком, на тлі чого DXY зріс до 20-річного максимуму. Водночас гривня, злотий та євро слабшали. Потім, коли стало зрозуміло, що війна “локалізована”, валюти стабілізувалися.
Коли всі моляться на ШІ: чи не стане ринок жертвою власної віри
Що буде, якщо очікування не справдяться, тобто які ризики “перегріву”? Чи відповідає зростання індексів реальному зростанню продуктивності?
Коли S&P 500 та Nasdaq ростуть, це не завжди сигнал справжнього економічного підйому. Згідно з оцінками Goldman Sachs, впровадження ШІ теоретично може додати ≈1.5 п.п. до річного зростання продуктивності, що може підштовхнути EPS темп з 4.9 % до ~5.4 % – і ріст S&P ще на 5–14 %. Але статистика каже, що останнє десятиліття продуктивність майже не знижувалась, незважаючи на ріст акцій ШІ‑компаній. Отже, частина зростання ринків – оптимістичні очікування, а не вже реалізований ефект.
Технологічний бум поки живиться гігантськими витратами: лише Big Tech (Microsoft, Nvidia, Alphabet) інвестували понад $300 млрд у 2025 році.
Але “AI 2.0” – не лише гіганти. Компанії з інших галузей: банки, сільське господарство, промисловість, – теж можуть отримувати продуктивність завдяки ШІ. Оптимісти вважають, що ШІ – новий етап індустріальної революції: зростання продуктивності може прискоритись, як свого часу з ПК і інтернетом.
Втім, якщо очікування не виправдаються, є певні ризики “перегріву”. Зокрема, “Бульбашка hype”, переоцінені акції ШІ-претендентів вже викликають тривогу, як на початку 2000 року з dot‑com.
Якщо інвестори усі покладаються на однакові ШІ-моделі, ринок стане надто однорідним, що викликає ризик однотипної реакції на кризи (“гуртова поведінка”).
Продуктивність не зростає миттєво: реальний ефект ШІ може бути відкладеним, як колись було з паровим двигуном. Серйозними стримувачами прибутковості від ШІ можуть бути обмеження через приватність, екологію чи безпеку даних.
Поки світ молиться на ChatGPT, Україна створює власних AI-чемпіонів
Уявімо, що ШІ – нова “нафта”, а значить хтось має будувати свердловини, а хтось – труби. Саме в це й вкладають мільярди в чипи та “залізо”. Улюбленець ринку Nvidia продає відеокарти, які всі використовують для навчання нейромереж. Її капіталізація вже перевалила за $3 трлн. У пару до неї Broadcom та Marvell теж постачають AI-серверне залізо. J.P. Morgan радить тримати ці акції перед сезоном звітів.
Софт і хмари. Amazon, Google, Microsoft – усі продають AI як сервіс, тобто доступ до потужностей, на яких інші вже будують свої “розумні” продукти. Microsoft особливо на коні – її партнерство з OpenAI (тобто ChatGPT) стало мега-хайпом. І гроші туди активно інвестуються. Великі інвестори не просто вірять у ШІ, вони на нього моляться.
Україні є чим пишатися теж. YouScan – вітчизняний чемпіон соцмережевого AI – потрапила в топ-5 глобальних соцінтелігенс-платформ. Це київська платформа, яка аналізує, що люди кажуть про бренди в соцмережах. І не просто за ключовими словами, а з розпізнаванням емоцій, тем і трендів. Вже працює з Nestlé, Coca-Cola, L’Oreal. Google навіть інвестував в стартап $100 тис. у межах Google Support Fund.
Awesomic – AI для дизайнерів. Клієнт каже, чого бажає, а AI ідеально підбирає дизайнера. Стартували з Києва, зараз мають клієнтів по всьому світу, залучили $800000, і навіть випередили OpenAI: їхню ідею “дизайн-агента” пізніше адаптували в Agent Operator.
Ще варто згадати N-iX – серйозного гравця у B2B. Це великий львівський софтверний дім, який інтегрує AI-рішення для фінтеху, медицини та логістики, обслуговуючи клієнтів з Європи й США.
CostCare AI – український стартап, який працює над AI для соц-торгівлі. Отримав $500 тис. фінансування.
ІА “ФАКТ” вже писало про Respeecher, що генерує голоси знаменитостей, зокрема, Люка Скайвокера у “Мандалорці”. Безумовно, варті згадки Getpin, Metaenga, що демонстрували свої AI-рішення для бізнесу й маркетингу на VivaTech-2024 у Парижі.
У топі “топ українських AI-SaaS” Effy.ai, Watermarked.ai, які з ШІ автоматизують HR, документи й захищають авторські права в контенті.
…Фондовий ринок більше не реагує на війну, поки вона не загрожує нафті, чипам чи логістиці. Гроші не воюють – вони рухаються туди, де є продуктивність і хайп. Світовий капітал втратив сентименти: він ігнорує ракети, але реагує на прибутки Big Tech. Для України це суворий сигнал: розраховувати можна не на емпатію, а на власну здатність вбудуватися в нову економіку – швидку, технологічну й цинічну.
Тетяна Вікторова
