З початку повномасштабної війни Україна стикнулася з новим типом правових труднощів, які ще кілька років тому вважалися винятковими. Однією з таких проблем є реєстрація народження дітей, які з’являються на світ в умовах тимчасової окупації. Родини, які проживають або тимчасово перебували на захоплених територіях, часто не мають можливості отримати українське свідоцтво про народження дитини, оскільки медичні заклади в цих регіонах не діють у межах правового поля України або взагалі не ведуть документацію, яку українська влада визнає. Така ситуація створює низку ризиків: без належної реєстрації дитина не має юридичного статусу в Україні, що ускладнює доступ до медицини, освіти, соціального захисту й подальших документів. Проте механізм вирішення цієї проблеми передбачений законом, тому слід знати, як саме його реалізувати.
Порядок дій для реєстрації народження
В Україні діє стаття 13 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», згідно з якою батьки або один з них можуть зареєструвати народження дитини шляхом подання заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Це можна зробити за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків, як у письмовій, так і в усній формі. Крім того, така заява може бути подана в електронному вигляді.
У воєнний час процедура має спрощений формат. Відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», будь-який орган ДРАЦС на території України має право приймати заяву на реєстрацію народження — незалежно від місця народження дитини чи фактичного проживання заявника. Це означає, що батьки можуть звернутися до найближчого зручного відділу ДРАЦС на підконтрольній території, якщо опинилися поза межами окупації.
Представництво через третю особу
У випадку, коли батьки не можуть особисто з’явитися до ДРАЦС, вони мають право оформити повноваження на іншу особу, яка діятиме в їхніх інтересах. Для цього необхідно оформити довіреність відповідно до Закону України «Про нотаріат» або надати документ, що підтверджує повноваження відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Представник може подати заяву від імені батьків, а також отримати необхідне свідоцтво.
Документи, які підтверджують факт народження
Підставою для проведення державної реєстрації народження є документи, що підтверджують сам факт народження. Ці документи мають бути визначені та затверджені центральним органом виконавчої влади, відповідальним за політику в галузі охорони здоров’я. Зазвичай ідеться про медичні довідки з пологових будинків чи лікарень, у яких зазначено дані матері та дитини, дату і місце пологів.
Однак у ситуації, коли така медична довідка відсутня, а лікарня розташована на окупованій території або функціонує поза юрисдикцією України, виникає необхідність звернутися до суду.
Судовий порядок встановлення факту народження
За відсутності медичного документа, що визнається українською системою охорони здоров’я, факт народження дитини може бути встановлено лише через суд. Для цього один із батьків або уповноважений представник має звернутися до районного суду з заявою про встановлення факту народження особи.
Заява подається за місцем проживання заявника. До неї додаються будь-які наявні документи або свідчення, які можуть підтвердити факт народження: фото з пологового, записи з месенджерів, довідки від місцевих лікарів (навіть якщо це документи з установ, що не визнані Україною), показання свідків тощо. Суд розглядатиме сукупність доказів.
Якщо суд встановлює, що дитина дійсно народилася від зазначеної жінки у відповідний час і в певному місці, він ухвалює рішення про встановлення цього юридичного факту. Після набуття чинності такого рішення батьки мають звернутися до будь-якого органу ДРАЦС із відповідною заявою, додаючи копію рішення суду, що стає підставою для державної реєстрації народження дитини.
Значення реєстрації
Наявність свідоцтва про народження, виданого українською державою, дає дитині доступ до всіх базових прав: медичного обслуговування, шкільної освіти, оформлення громадянства, соціального захисту та можливості перетину кордону. Це також є основою для подальшого оформлення інших документів — паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду тощо.
Тому своєчасне вирішення питання реєстрації дитини, народженої на окупованій території, — це не лише юридична формальність, а важливий крок до забезпечення повноцінного громадянського статусу дитини та її інтеграції в українське суспільство.
