Чи зачепить новий закон про базову військову підготовку українських біженців за кордоном

Українські біженці, які опинилися за кордоном через війну, часто стикаються з питанням, як зміни у законодавстві впливають на їхні зобов’язання перед державою. Особливо це турбує чоловіків призовного віку, які хочуть залишатися у правовому полі, але водночас бояться можливих обмежень чи необхідності повертатися в Україну.
9 січня 2025 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №12076 про базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Цей документ став важливою подією не лише для українців, які залишилися вдома, але й для тих, хто перебуває за межами країни. Законопроєкт передбачає важливі нововведення, які визначатимуть формат виконання військового обов’язку в майбутньому.
Основні положення законопроєкту
Закон передбачає запровадження базової загальновійськової підготовки для всіх чоловіків віком 18-25 років, придатних за станом здоров’я. Вона має стати обов’язковою з 1 вересня 2025 року і замінить строкову службу, яку буде скасовано. Навчання триватиме:
- три місяці у період воєнного стану;
- п’ять місяців у мирний час.
БЗВП проходитиме у різних форматах:
- для студентів закладів вищої освіти – безпосередньо в їхніх університетах або у спеціалізованих навчальних установах;
- для громадян, які планують працювати в органах місцевого самоврядування чи прокуратурі – у навчальних центрах Збройних сил України;
- для всіх охочих – у спеціально створених центрах підготовки.
Вплив на чоловіків за кордоном
Одна з ключових новацій закону – можливість дистанційної постановки на військовий облік для чоловіків, які перебувають за кордоном. Це означає, що юнаки, яким виповнилося 18 років під час перебування за межами України, зможуть стати на облік без необхідності повертатися додому.
Народний депутат Олексій Гончаренко, який активно підтримував законопроєкт, зазначив:
“Цей законопроєкт дозволяє юнакам, яким зараз виповнюється 18 років за кордоном, стати на облік, не приїжджаючи до України. Це зручний та безпечний механізм, який враховує сучасні реалії
Моя правка, яка пройшла в цей законопроєкт, захистила ЖІНОК від мобілізації!!! Проходження базової військової підготовки для ЖІНОК буде ТІЛЬКИ ДОБРОВІЛЬНИМ і після того – щоб ставили на військовий облік теж виключно ДОБРОВІЛЬНО“.
Отже, особливу увагу законопроєкт приділяє питанню військового обліку та підготовки для жінок. Народний депутат Ярослав Железняк уточнив, що правка, ухвалена в другому читанні, гарантує жінкам повну добровільність:
“Проходження базової військової підготовки для жінок буде тільки добровільним. Так само і взяття на військовий облік – виключно за власним бажанням”.
Це рішення стало важливим сигналом для жінок, які побоювалися примусу. Добровільний характер таких обов’язків дозволяє їм самостійно вирішувати, чи хочуть вони брати участь у підготовці.
Голосування у Верховній Раді
За законопроєкт проголосували 298 депутатів. Ініціатором документа виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Його повна назва: “Проєкт закону про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їхнього медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки”.
Це голосування стало кроком до впровадження нової моделі підготовки громадян до захисту держави. Закон враховує як потреби країни, так і реалії, в яких опинилися українці через війну. Новий закон про базову військову підготовку впроваджує значні зміни, які зачіпають як українців в Україні, так і тих, хто перебуває за її межами. Він дає змогу чоловікам за кордоном залишатися у правовому полі, виконуючи свій обов’язок дистанційно.