Внаслідок війни діти на території України систематично зазнають порушення прав, передбачених міжнародним гуманітарним правом. Серед численних наслідків війни саме злочини проти дітей потребують окремого фокусування, фіксації й належного розслідування. Притягнення винних до відповідальності можливе лише за умови, якщо факти будуть задокументовані й представлені в юридично релевантний спосіб.
Правова кваліфікація дій: що є воєнним злочином проти дитини
Поранення, втрата батьків, ізоляція, обмеження доступу до медичної допомоги, блокування евакуації, позбавлення волі або перешкоджання гуманітарним поставкам — ці дії підпадають під кваліфікацію воєнних злочинів відповідно до міжнародного гуманітарного права. Притягнення винних до відповідальності можливе лише за умови документального підтвердження фактів, при цьому збір свідчень від очевидців є ключовим етапом цього процесу.
Ювенальні прокурори України закликають фіксувати факти воєнних злочинів, якщо дитина опинилася в одній з таких ситуацій:
• отримала поранення або втратила близьку людину внаслідок застосування зброї з боку російських військових;
• зазнала фізичного, психологічного або сексуального насильства;
• була позбавлена доступу до медичної допомоги, незважаючи на потребу в лікуванні;
• залишилася без житла внаслідок прямого влучання снаряду або захоплення помешкання окупаційними силами;
• тривалий час не могла покинути зону бойових дій через блокування евакуаційного коридору;
• утримувалася проти волі окупантами;
• не отримувала їжу, ліки, засоби першої необхідності через блокування гуманітарних вантажів.
У всіх цих випадках дитина має право на визнання потерпілою в межах кримінального провадження. Це передбачає можливість подальшого звернення із вимогою компенсації шкоди, спричиненої злочином, а також гарантує право бути захищеною у правовому полі.
Механізми збору свідчень: куди звертатися
Юридично значущі відомості можуть бути передані до органів прокуратури України безпосередньо або через онлайн-платформи. Рекомендується користуватися офіційним ресурсом:
warcrimes.gov.ua — сайт Офісу Генерального прокурора, створений для фіксації злочинів, скоєних у ході збройної агресії РФ.
Окрім того, працюють телефонні лінії:
+38 096 100 44 38
+38 068 323 58 56
(щодня з 08:00 до 20:00)
У рамках звернення можна отримати інструкції щодо подання свідчень ювенальному прокурору, включно з поясненням процедур, формою збору доказів, оцінкою безпеки й збереженням конфіденційності.
Що слід документувати
Для порушення кримінального провадження важливо не лише повідомлення про сам факт порушення, а й конкретика: коли саме це сталося, в якому населеному пункті, за яких обставин. Якщо є фото- або відеофіксація, показання інших очевидців, медичні довідки, документи про смерть, ці матеріали необхідно прикладати до звернення. Навіть у випадку, коли особа, що вчинила дії, не ідентифікована, повідомлення має цінність як елемент доказової бази.
Особливо важливо фіксувати дані про:
– точну дату події;
– осіб, які перебували поруч і можуть підтвердити обставини;
– ознаки наявного чи можливого насильства;
– об’єкти, що зазнали руйнувань (житло, медичні заклади, школи);
– наявність або відсутність доступу до гуманітарної допомоги.
Безпека й правовий захист особи, що надає свідчення
Всі особи, які надають інформацію про злочини, захищені нормами чинного законодавства. Повідомлення про воєнні злочини не становить ризику для заявника. Прокурори зобов’язані зберігати конфіденційність особи свідка, не розголошувати персональні дані та забезпечити юридичний захист у разі потреби. Усі комунікації відбуваються у правовому полі, передбаченому для співпраці громадян із органами досудового розслідування.
Дані, які подають очевидці, не є другорядними. Саме вони стають підставою для відкриття справ, внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направлення обвинувальних актів до суду, а згодом — і до міжнародних трибуналів. Ті особи, які мовчки пройшли повз факт насильства над дитиною, не сприяють відновленню справедливості. Ті ж, хто повідомляє, надають інструмент для притягнення до відповідальності тих, хто скоїв воєнний злочин.
Дії проти дитини в умовах війни є злочином, який не має строку давності. Вони підпадають під юрисдикцію як українського, так і міжнародного кримінального права. Щоб реалізувати можливість покарання винних, необхідно фіксувати факти. Кожен випадок має бути задокументований, однак без свідків не буде справ, а без справ не буде вироків. Тому ті, хто став очевидцем порушення прав дитини, мають чітке правове й етичне зобов’язання повідомити про це компетентні органи.
