Фотосесія, яка закінчилася вибухом: підліток знайшов РПГ та випадково вистрілив у матір

У прифронтових регіонах України, де бойові дії тривають безперервно, зростає кількість нещасних випадків, пов’язаних з дітьми та вибухонебезпечними предметами. Залишки зброї, боєприпаси, елементи військового спорядження нерідко опиняються поза контролем — у зелених зонах, на околицях міст, у занедбаних будівлях. Часто вони виглядають не як загроза, а як цікава знахідка, особливо для підлітків, які не завжди розуміють наслідки. У Харкові, де бойові ризики стали частиною повсякденного життя, такі інциденти набувають особливої гостроти.

Надзвичайна подія з підлітком, який знайшов РПГ

Подія, що сталася 26 серпня 2024 року, могла б здаватися фрагментом фільму-катастрофи, але стала цілком реальною драмою для звичайної харківської родини. Підліток, уродженець Вовчанська, гуляючи Екопарком у Харкові, натрапив у яру на мішок з гранатометом РПГ-22. Його не здивувала бойова начинка знахідки. Він не викликав поліцію, не сповістив охорону, не залишив знахідку на місці, а вирішив закинути її до багажника авто, що належало його матері.

Увечері того ж дня, перебуваючи вдома, хлопець вирішив сфотографуватися з пристроєм. На балконі квартири, тримаючи РПГ на плечі, він попросив матір зробити знімок. У цей момент у приміщенні також перебував його брат. Під час процесу фотографування підліток випадково задіяв спусковий механізм. Ударна хвиля поранила матір — травми класифіковано як тяжкі. Брат отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після інциденту юнак викликав поліцію й швидку допомогу. Під час судового засідання він визнав свою провину та заявив, що мав намір передати РПГ вітчиму.

Згідно з вироком Комінтернівського райсуду міста Харкова, винесеним 9 квітня, суд урахував щире каяття хлопця, його вік, відсутність навмисних дій й виніс вирок: три роки умовно. При цьому матері, попри її фізичні травми, доведеться оплатити судові витрати як законному представнику неповнолітнього.

Цей інцидент став можливим через доступність військових предметів на територіях, прилеглих до зони бойових дій. Харків, який неодноразово зазнавав артилерійських та ракетних ударів, містить численні ділянки з обмеженим контролем. Частина з них, включно з екопарками, ярами та покинутими ділянками, є місцем накопичення предметів, що становлять потенційну загрозу. Відсутність систематичного очищення та моніторингу таких зон унеможливлює оперативне виявлення і вилучення небезпечних знахідок.

Однак більш за все дивує поведінка матері, яка свідчить або про повну відсутність критичного сприйняття ситуації, або про банальне недооцінювання загрози. У будь-якому випадку її дії виглядають щонайменше нерозумними. Незважаючи на очевидний ризик, вона залишила дитину наодинці з пристроєм, конструкція якого призначена для запуску боєприпасу з бойовою частиною.

Рекомендації батькам і дітям у випадках виявлення зброї або підозрілих предметів

1. Не торкатися та не пересувати предмет. У разі виявлення будь-якого об’єкта, що нагадує зброю, боєприпас або технічний пристрій із ознаками військового призначення, дитина має негайно припинити будь-який контакт з ним. Поясніть дитині, що навіть зовні нешкідливий об’єкт може становити смертельну загрозу.

2. Повідомити дорослих і негайно викликати поліцію або ДСНС. Завдання батьків — сформувати у дитини чітку навичку: при виявленні підозрілого предмета вона не має самостійно діяти, а повинна повідомити дорослого, а дорослий — зателефонувати до екстрених служб за номером 101 або 102. Якщо батьки не впевнені у природі об’єкта — вони також не повинні його чіпати.

3. Не переносити предмет додому, в машину чи до навчального закладу. Поясніть дитині, що навіть якщо предмет здається неактивним або «застарілим», переносити його в будь-який закритий простір категорично заборонено. Це створює ризик для життя не лише для самої дитини, а й для оточення.

4. Навчити дитину не демонструвати предмет у соцмережах чи друзям. Реакція однолітків і намагання похизуватися «знахідкою» можуть призвести до травм або кримінальної відповідальності. Дитина має чітко знати: знаходити — не означає виставляти напоказ. Водночас — ніколи не варто приховувати факт виявлення підозрілих предметів від батьків чи вчителів.

5. Розмовляти з дитиною про відповідальність і наслідки. Батьки мають регулярно пояснювати, що навіть випадкове поводження зі зброєю може призвести до реальних травм, загибелі людей та кримінального покарання, навіть якщо дії не були навмисними. Приклади з реального життя — найкращий спосіб сформувати усвідомлення.

6. Самим подавати приклад правильної поведінки. Якщо дитина бачить, що батьки байдуже ставляться до небезпеки, фотографуються з бойовими об’єктами, перевозять їх у багажнику чи ігнорують базові правила, вона переймає цю модель поведінки. Особиста обачність батьків є найефективнішою профілактикою.

7. У разі сумнівів звертатися до фахівців. Якщо батьки не знають, як діяти при виявленні невідомого пристрою, найкраще не торкатися предмета, не панікувати й викликати профільні служби. Важливо, щоб дитина також знала цю логіку дій.