14 вересня в Україні відзначаються День танкових військ і День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, в світі – День пам’яті жертв фашизму. В цей день у різні століття відбувалися події, які змінювали хід історії Європи, формували політичні союзи, визначали долі держав і народів, залишаючи помітний слід у світовій культурі, економіці та військовій справі.
День танкових військ України
Це свято відзначається щороку 14 вересня згідно з указом президента України від 9 вересня 2023 року. Воно встановлене для вшанування військових, які служать у танкових підрозділах, беруть участь у бойових діях та мають стратегічне значення для обороноздатності держави. Танкові війська в Україні мають багату історію, що бере початок ще з часів Другої світової війни, і в сучасних умовах залишаються одним із ключових родів військ, активно застосовуючись у війні проти Росії. Сьогоднішнє визнання підкреслює внесок танкістів у захист територіальної цілісності країни, їхню мужність та професіоналізм у найскладніших обставинах.
У сучасній війні українські танкісти відіграють важливу роль у стримуванні противника на передовій, у штурмових і оборонних операціях. Вони стали символом сили та стійкості, а танки — інструментом, що часто визначає перебіг боїв. Створення окремого дня вшанування танкових військ відображає реальність сьогодення, коли кожна операція Збройних Сил України потребує злагодженої роботи бронетехніки, екіпажів та інженерів, що забезпечують їхню боєготовність. Це свято стало ще одним підтвердженням того, що танкові війська залишаються важливим елементом української армії, здатним вирішувати долю битв.
Цікаві факти
У роки Другої світової війни радянський танк Т-34, який вироблявся зокрема й в Україні на Харківському заводі, став одним з наймасовіших та найвідоміших танків у світі.
Перший український серійний танк після здобуття незалежності — БМ «Оплот», розроблений у Харкові, вважається одним із найсучасніших у своєму класі.
Під час російсько-української війни 2022–2023 років українські танкісти відзначилися знищенням великої кількості ворожої техніки в Київській, Харківській та Херсонській областях, часто використовуючи захоплені в бою російські танки.
У світі існують танкові біатлони, де екіпажі з різних країн демонструють майстерність керування та стрільби, Україна також брала участь у цих змаганнях.
У Першій світовій війні танки вперше застосували британці у 1916 році під час битви на Соммі, їхня поява стала переломним моментом у розвитку військової техніки.
У Другій світовій війні німецький танк «Тигр» прославився бронею та потужністю гармати, проте був складним і дорогим у виробництві, тому випущено було лише кілька сотень.
В Україні у 2022 році вперше застосували танки у поєднанні з дронами-камікадзе, що стало новим елементом тактики.
Головний конструктор Харківського танкового заводу Михайло Кошкін створив легендарний танк Т-34, який став символом Другої світової війни. У 1940 році він організував випробувальний пробіг нових танків з Харкова до Москви та назад, щоб довести їхню надійність.
Під час цього пробігу Кошкін застудився, хворів на запалення легенів і невдовзі помер, так і не побачивши масового виробництва Т-34. Його робота визначила розвиток світового танкобудування, а сам Т-34 визнано одним з найкращих танків XX століття.
День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України
Це професійне свято встановлене указом президента України у серпні 1993 року і покликане відзначати внесок людей, чия праця забезпечує видобуток, переробку, транспортування та постачання нафтопродуктів і газу. Ця галузь має стратегічне значення для економіки, адже формує енергетичну безпеку країни та відіграє ключову роль у розвитку промисловості, транспорту й житлово-комунальної сфери. Україна належить до держав з давньою історією нафтовидобутку, адже промислове освоєння родовищ на Прикарпатті почалося ще в XIX столітті.
Нафтовики й газовики України працюють у складних умовах, зокрема під час війни, коли зростає потреба у стабільному енергозабезпеченні та відновленні інфраструктури після ворожих ударів. Сучасна галузь поєднує видобуток традиційних ресурсів із поступовим переходом до енергоефективності та впровадженням нових технологій. Визнання цього дня підкреслює, що без їхньої праці неможливо забезпечити енергетичну незалежність держави, функціонування економіки та щоденне життя мільйонів людей.
Цікаві факти
У 1853 році у Львові аптекар Ян Зег і його помічник Ігнатій Лукасевич уперше у світі створили гасову лампу, яка працювала на очищеній нафті.
На території сучасної України у Бориславі ще в середині XIX століття видобували понад 5% світової нафти, завдяки чому місто називали «Галицькою Каліфорнією».
У 1960-х роках було збудовано нафтопровід «Дружба», який став найбільшим у світі на той час і проходив через Україну до країн Європи.
Українські вчені зробили внесок у розвиток технологій буріння свердловин великої глибини, зокрема у Дніпровсько-Донецькому регіоні.
У Полтавській області знаходиться одне з найбільших газових родовищ Європи — Шебелинське, відкрите у 1950 році.
У 1970-х роках українські фахівці брали участь у будівництві газопроводів, що з’єднали Сибір із Центральною та Західною Європою.
У 2022–2023 роках українські газовики в умовах війни відновлювали подачу газу у звільнених від окупації регіонах, працюючи під обстрілами.
В Україні досі збереглися старі дерев’яні вежі для ручного видобутку нафти, які використовувалися понад сто років тому на Прикарпатті.
День пам’яті жертв фашизму
Цей день щороку відзначається в другу неділю вересня, починаючи з 1962 року. Ця дата покликана нагадати про мільйони людей, які загинули від рук фашистських режимів під час Другої світової війни, включно з жертвами концтаборів, масових страт і депортацій. Вибір вересня відзначення цієї дати зроблено тому, що цього місяця розпочалася війна у 1939 році з нападу нацистської Німеччини на Польщу і саме у вересні 1945 року було офіційно завершено глобальне протистояння капітуляцією Японії. Цей день нагадує про необхідність історичної пам’яті, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.
Вшанування жертв фашизму має важливе значення для багатьох країн, особливо тих, що зазнали найбільших втрат у війні. Україна належить до них, адже на її території діяли десятки концтаборів і гетто, відбувалися масові розстріли цивільного населення, зокрема у Бабиному Яру. Пам’ять про ці злочини стала частиною національної історії, яка формує сучасне усвідомлення цінності свободи, людської гідності й життя. День пам’яті наголошує на важливості боротьби з ідеологіями ненависті та дискримінації, які можуть призвести до подібних трагедій.
Трагічні факти
Загальна кількість українців, загиблих від рук фашистів (нацистів) під час Другої світової війни, оцінюється в понад 10 мільйонів осіб, що включає приблизно 8 мільйонів прямих втрат (5-7 мільйонів цивільних та близько 4 мільйонів військових) та 2,4 мільйона депортованих, з яких загинули 400-450 тисяч. Ці цифри також включають втрати від голоду, хвороб та інших факторів, пов’язаних із війною. У концтаборі Аушвіц-Біркенау в Польщі загинуло близько 1,1 мільйона людей, більшість з них були євреями.
У Бабиному Яру під Києвом упродовж двох днів 29–30 вересня 1941 року розстріляли понад 33 тисячі мирних мешканців, переважно євреїв.
Фашистські війська під час Другої світової війни вивезли з України понад 2,4 мільйона цивільних як примусову робочу силу.
У концтаборі Майданек на території Польщі у липні 1944 року відбулася перша у світі відкрита демонстрація злочинів нацистів, коли табір звільнили радянські війська.
У Хатині в Білорусі в березні 1943 року карателі спалили живцем усіх мешканців села, включно з дітьми, як помсту за діяльність партизан.
На Закарпатті під час війни діяли угорські концтабори, куди відправляли українців, євреїв і ромів.
Понад 6 мільйонів євреїв було знищено внаслідок Голокосту, з них близько 1,5 мільйона — діти.
У Дахау, одному з перших концтаборів Німеччини, після війни судили нацистських злочинців, заклавши основу Нюрнберзького процесу.
У Львові на Янівському цвинтарі стоїть пам’ятник жертвам нацистського концтабору, який діяв у місті з 1941 по 1943 рік.
Історичні події в цей день
1052 рік У Новгороді за князювання Володимира було зведено Софійський собор, який освятив єпископ Лука. Храм став духовним і політичним центром міста, символом сили та єдності, а також свідченням високого рівня давньоруської архітектури.
1812 рік Французька армія під проводом Наполеона увійшла до Москви, яку за наказом головнокомандувача російської імператорської армії Михайла Кутузова залишили війська та більшість мешканців. Це стало одним із найважливіших епізодів Вітчизняної війни 1812 року, що визначив подальший перебіг протистояння.
1829 рік Укладення Адріанопольського мирного договору завершило російсько-турецьку війну 1828–1829 років. Документ суттєво змінив баланс сил на Балканах, закріпив нові територіальні надбання та вплинув на долю народів Османської імперії.
1867 рік У світі побачив перший том «Капіталу» Карла Маркса. Праця стала основою марксистської теорії, заклавши фундамент для подальшого розвитку політичної економії та ідеології, яка визначила життя багатьох країн у XX столітті.
1871 рік У Харкові розпочав діяльність перший на Наддніпрянщині акціонерний земельний банк. Це стало важливою віхою у фінансовій історії України, адже кредитні установи такого типу сприяли розвитку землеробства та економіки регіону.
1918 рік У Болгарському царстві почалося Владайське солдатське повстання. Воно було викликане невдоволенням солдатів війною та тяжкими умовами служби, однак уряд за допомогою німецьких військ придушив виступ.
1937 рік У швейцарському місті Ньон була підписана угода, яка передбачала колективні дії проти піратських атак підводних човнів фашистських держав у Середземному морі. Цей договір став прикладом міжнародної співпраці перед початком Другої світової війни.
1939 рік В авіації США український емігрант Ігор Сікорський, колишній киянин, підняв у повітря свій перший вертоліт VS-300. Ця подія відкрила нову еру в розвитку вертолітобудування, а Сікорський увійшов до історії як один із найвидатніших конструкторів світу.
1944 рік Розпочалася Балтійська наступальна операція Червоної армії, що тривала до 24 листопада. Вона завершилася вигнанням німецьких військ із країн Балтії та мала важливе стратегічне значення для перемоги у Другій світовій війні.
Перший політ вертоліта Ігоря Сікорського — VS-300
14 вересня 1939 року в США в повітря піднявся перший вертоліт Ігоря Сікорського — VS-300. Машиною керував сам конструктор, який народився в Києві. Довжина апарата становила 8,53 м, висота — 3,05 м. Несучий гвинт мав діаметр 9,14 м. Силова установка була представлена бензиновим двигуном потужністю 90 к. с., розташованим у носовій частині фюзеляжу.
Передача зусилля від двигуна до редуктора здійснювалася за допомогою ремінної передачі. Злітна маса вертольота дорівнювала 520 кг, а екіпаж складався лише з одного пілота. Це був перший вертоліт Сікорського, який зумів піднятися в небо, хоча загалом він став третім у конструкторській практиці інженера — два попередні були створені ще до революції у Києві.
Згодом Ігор Сікорський встановив на VS-300 світовий рекорд перебування у повітрі — 1 година 32 хвилини 40 секунд безперервного польоту. Вже на початку 1941 року командування ВПС США виділило кошти на розвиток проєкту під шифром VS-316, а навесні 1942 року було замовлено 30 передсерійних вертольотів цього сімейства, що пізніше отримало назву Sikorsky Hoverfly. До осені 1944 року було побудовано 100 таких машин, які використовувалися під час Другої світової війни.
Сьогодні Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» носить ім’я Ігоря Сікорського. Цей заклад заснований у 1898 році, він є одним з провідних центрів технічної освіти України.
