17 вересня в Україні відзначаються День рятівника або День працівників цивільного захисту, День працівника страхового ринку, День HR-менеджера, День усиновлення та День безпеки пацієнтів, який збігаються з Всесвітнім днем безпеки пацієнтів. У цей день в світовій та українській історії відбулося багато подій, які змінили політичні союзи, наукове життя, культуру та міжнародні відносини.
День рятівника або День працівників цивільного захисту
Це свято встановлене указом президента у 2008 році на честь тих, хто щодня ліквідовує наслідки надзвичайних подій, рятує життя під час пожеж, аварій чи стихійних лих. У мирний час воно традиційно символізувало вдячність суспільства до людей, які стоять на сторожі безпеки.
Після початку повномасштабної війни значення цього дня змінилося й набуло нового масштабу: рятівники стали однією з ключових сил, що протистоять наслідкам російських атак на міста і села, працюють під обстрілами та розбирають завали після ракетних ударів. Саме вони евакуюють поранених і постраждалих, гасять пожежі у житлових будинках, школах, лікарнях і на промислових об’єктах, ризикуючи життям щодня.
Їхня роль у війні стала символом витримки й мужності. Підрозділи ДСНС працюють у гарячих точках, дістають людей з-під руїн, знешкоджують нерозірвані боєприпаси, забезпечують евакуацію з прифронтових територій. Часто вони першими опиняються на місці трагедій одразу після авіаційних чи ракетних ударів. У багатьох випадках саме завдяки їхнім діям вдається врятувати десятки життів. У сучасних умовах війни професія рятівника стала не лише символом служіння суспільству, а й прикладом незламності українського народу, який щодня бореться за виживання і безпеку у власній країні.
Цікаві факти
У 2003 році в Харкові рятувальники врятували понад 200 людей під час пожежі на заводі «Хартрон», серед них було понад 30 дітей.
У Львові у 2017 році під час вибуху газу рятувальники за лічені хвилини евакуювали мешканців будинку, запобігши масовим жертвам.
Під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме пожежники-рятувальники першими вийшли на дах четвертого енергоблоку, щоб зупинити поширення вогню.
У Києві підрозділи ДСНС щороку здійснюють у середньому понад 30 тисяч виїздів на пожежі, аварії та інші надзвичайні події.
У 2022 році після ракетного удару по торговому центру в Кременчуці рятувальники працювали понад дві доби безперервно, розбираючи завали і рятуючи людей.
В Україні створено спеціальні кінологічні загони ДСНС, собаки яких навчені знаходити постраждалих під завалами та в лісах, і вони неодноразово ставали героями міжнародних змагань.
Пожежно-рятувальні підрозділи України брали участь у міжнародних місіях, зокрема допомагали гасити масштабні пожежі у Греції та Туреччині.
День працівника страхового ринку
Це професійне свято людей, які працюють у сфері страхових послуг — від агентів і брокерів до аналітиків, юристів та спеціалістів із ризик-менеджменту. Його започатковано для вшанування ролі страхової галузі в економіці держави, адже саме страхування створює фінансові гарантії для громадян і бізнесу, захищає від непередбачуваних подій, забезпечує стабільність у кризових ситуаціях.
В умовах війни страховий ринок України став одним із важливих інструментів підтримки підприємців, перевізників, медичної системи, а також родин, які потребують фінансового захисту.
Сьогодні страхові компанії виконують не лише класичні функції, а й допомагають долати наслідки воєнних ризиків. Йдеться про страхування вантажів, транспорту, життя та здоров’я військових і цивільних, підтримку сімей, які втратили годувальників, а також участь у програмах відновлення економіки. Цей день є символічним знаком подяки всім, хто працює у сфері, яка гарантує відшкодування збитків, формує довіру до фінансової системи й створює основу для інвестицій і розвитку.
Цікаві факти
Перші форми страхування в Україні з’явилися ще в козацьку добу: громади збирали кошти на допомогу родинам загиблих воїнів.
У XIX столітті в Києві діяли товариства взаємного страхування, які страхували від пожеж та крадіжок.
У 1990-х роках в Україні почали масово з’являтися приватні страхові компанії, тоді ж сформувався сучасний страховий ринок.
Сьогодні в Україні діє понад 100 страхових компаній, серед яких найбільшими є ті, що спеціалізуються на медичному страхуванні та автоцивілці.
Україна є учасником міжнародних страхових об’єднань, що дозволяє нашим компаніям співпрацювати зі світовими перестраховими корпораціями.
З 2022 року в Україні запровадили спеціальні програми страхування для волонтерів і журналістів, які працюють у зоні бойових дій.
В окремих країнах Європи страхування життя є обов’язковим для всіх громадян, тоді як в Україні воно залишається добровільним, що створює потенціал для розвитку ринку.
День HR-менеджера
Третя середа вересня в Україні є професійним святом фахівців у сфері управління персоналом — Днем HR-менеджера. Це день, коли відзначається роль тих, хто формує команди, створює умови для розвитку співробітників, налагоджує комунікацію між керівництвом і колективом та відповідає за корпоративну культуру.
HR-менеджери є посередниками між бізнесом і працівниками, і від їхньої роботи залежить не лише якість підбору кадрів, а й ефективність самої компанії. Їхня діяльність охоплює адаптацію нових співробітників, навчання, розвиток компетенцій, мотивацію та підтримку здорового психологічного клімату.
Це свято відносно нове, але його значення швидко зростає, адже в умовах економічних і соціальних викликів саме HR-менеджери допомагають бізнесу залишатися стійким, а людям — знаходити можливості для професійної реалізації. Під час війни їхня роль стала ще помітнішою: HR-фахівці займаються організацією дистанційної роботи, підтримкою співробітників, які перебувають у зоні бойових дій чи евакуації, налагодженням системи психологічної допомоги та збереженням командної згуртованості навіть у критичних умовах.
Цікаві факти
У 2022 році в Україні понад 60% HR-менеджерів пройшли спеціальні тренінги з кризового управління персоналом.
У США перші відділи з управління персоналом з’явилися ще на початку ХХ століття, їх тоді називали «бюро з добробуту працівників».
В Японії HR-фахівці традиційно приділяють найбільшу увагу не відбору нових кадрів, а багаторічному розвитку співробітників у межах однієї компанії.
В Україні під час війни HR-менеджери активно долучилися до програм релокації бізнесу та допомоги працівникам, які змушені були виїхати за кордон.
У багатьох міжнародних компаніях HR-менеджери відповідають за програми корпоративного волонтерства, що дозволяє працівникам брати участь у соціальних ініціативах.
У провідних бізнес-школах світу, таких як Harvard Business School чи INSEAD, курси з HR-менеджменту є обов’язковими навіть для топ-менеджерів.
В Україні існують професійні спільноти HR-фахівців, які обмінюються досвідом та створюють базу знань для розвитку ринку праці.
День усиновлення
Це свято, започатковане у 2009 році, присвячене дітям, які з різних причин залишилися без батьківського піклування, та людям, що відкрили для них свої серця і подарували родинне тепло. Воно наголошує на тому, що жоден інтернат чи дитячий заклад не може замінити справжньої сім’ї. Він покликаний не лише вшанувати родини усиновлювачів, опікунів і прийомних батьків, а й привернути увагу суспільства до проблем сирітства та важливості розвитку сімейних форм виховання.
Особливе значення це свято має в сучасних умовах, коли тема усиновлення й опіки стає питанням захисту прав дитини та соціальної відповідальності громадян. День усиновлення — це нагадування про право кожної дитини зростати в любові й турботі, а також поштовх до усвідомлення, що влаштування дітей у сім’ї є одним із ключових завдань державної політики в сфері дитинства.
Цікаві факти
У Києві в XIX столітті діяли благодійні товариства, які влаштовували сиріт у родини, а не лише в притулки, що вважалося прогресивним підходом на той час.
У 1920-х роках у Харкові діяла система «усиновлення шкіл», коли робітничі колективи брали під опіку дитячі будинки й допомагали дітям влаштовуватися в сім’ї.
Найстаріші закони про усиновлення в Україні сягають ще часів Литовських статутів XVI століття, де вже було прописано правила опіки над дітьми.
В Україні на початок 2024 року понад 16 тисяч дітей перебували на обліку як ті, що потребують усиновлення.
У 2023 році українці всиновили понад 1200 дітей, попри воєнні умови та складну евакуаційну ситуацію.
Після 2022 року зросла кількість внутрішніх усиновлень, тоді як міжнародні тимчасово були обмежені через безпекові ризики.
Найчастіше в Україні усиновлюють дітей віком до 5 років, але зростає й кількість випадків усиновлення підлітків.
У сучасній Україні заохочуються так звані «сім’ї патронатних вихователів», які тимчасово беруть дитину до моменту усиновлення або повернення її в біологічну сім’ю.
У деяких регіонах України існує традиція вважати усиновлену дитину «Божим дарунком», і в таких сім’ях спеціально святкують не лише день народження, а й день усиновлення.
Є приклади, коли в Україні усиновлювали дітей з тяжкими вадами здоров’я, і завдяки лікуванню та турботі в нових родинах вони зростали повністю адаптованими.
У світі існує поняття «відкрите усиновлення», коли біологічні батьки підтримують контакт з дитиною, але в Україні ця практика не є поширеною, бо тут домінує принцип збереження таємниці усиновлення.
Всесвітній день безпеки пацієнтів і День безпеки пацієнтів в Україні
Цей день встановлений в Женеві у травні 2019 року під час 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. Мета цього дня полягає у приверненні уваги до проблеми запобігання шкоді, що може виникати під час лікування, а також у підвищенні рівня відповідальності медичних закладів і державних систем охорони здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що шкода, завдана пацієнтам у процесі медичної допомоги, є однією з провідних причин смертності та інвалідності у світі, й значна частина таких випадків може бути попереджена завдяки якісному менеджменту ризиків, чітким протоколам і культурі безпеки в медицині.
Для України цей день має особливу актуальність, оскільки система охорони здоров’я переживає серйозні випробування у зв’язку з війною. Робота медиків у складних умовах, перевантажені лікарні, ризики перебоїв у забезпеченні ліками та обладнанням — усе це створює додаткові загрози для пацієнтів. Саме тому акцент на безпеці пацієнтів є частиною сучасної державної політики в сфері охорони здоров’я. Йдеться про впровадження інфекційного контролю, електронних медичних систем, моніторинг якості лікування, навчання персоналу та створення умов, за яких головним пріоритетом стає збереження здоров’я й життя людини під час отримання медичної допомоги.
Цікаві факти
У країнах ЄС щороку близько 8–12% пацієнтів у лікарнях стикаються з ускладненнями, яких можна було уникнути.
За оцінками ВООЗ, у світі кожні 60 секунд одна людина помирає через медичні помилки або небезпечні практики лікування.
У США було створено національну базу даних, де медичні заклади звітують про всі випадки серйозної шкоди пацієнтам, щоб формувати статистику і запобігати повторенням.
В Японії медичні університети мають обов’язкові курси з управління ризиками в клініках, і лікарі проходять тренінги з комунікації для запобігання конфліктним ситуаціям із пацієнтами.
В Україні після 2020 року почали впроваджувати єдину електронну систему інфекційного контролю, яка дозволяє зменшувати поширення внутрішньолікарняних інфекцій.
У деяких країнах, зокрема у Великій Британії, існує посада «офіцера з безпеки пацієнтів» у кожній лікарні, який відповідає за аналіз ризиків та контроль дотримання протоколів.
Історичні події в цей день
1598 — голландські моряки відкрили острів Маврикій, який із часом став важливим торговельним та колоніальним пунктом у Індійському океані.
1631 — війська Католицької ліги здобули перемогу над протестантами в битві під Лейпцигом, що стало однією з ключових сутичок Тридцятирічної війни.
1678 — підписано Нівегенський договір, за яким Франція та Іспанія повернули одна одній території, завойовані під час війни, встановивши новий баланс сил у Західній Європі.
1787 — Конституційний конвент у Філадельфії ухвалив нову Конституцію США, що перетворила союз окремих штатів на федеративну державу з президентською формою правління. Було закріплено систему розподілу влади між президентом, Конгресом та Верховним судом.
1809 — укладено Фрідріхсгамський мирний договір між Швецією та Російською імперією, за яким Фінляндія перейшла під владу Росії на правах автономії.
1834 — українського вченого й культурного діяча Михайла Максимовича офіційно затверджено на посаді ректора новоствореного Київського університету святого Володимира.
1919 — головний отаман військ УНР Симон Петлюра звернувся до населення соборної України з відозвою, у якій виклав основні положення програми уряду УНР.
1920 — Армія УНР провела успішну операцію, звільнивши одразу кілька міст на Поділлі: Борщів, Гусятин, Теребовлю та Чортків.
1924 — у Женеві відкрилася перша у світі приватна міжнародна школа, де на момент відкриття навчалося лише вісім учнів.
1939 — Червона армія СРСР вторглася на територію Польщі, розпочавши окупацію Східної Галичини, Волині, Західного Поділля та Західної Білорусі.
1944 — союзники здійснили Голландську повітряно-десантну операцію, яка стала наймасштабнішою в історії військових дій такого типу.
1989 — у Чернівцях стартував перший фестиваль української пісні «Червона рута», що став знаковою подією для української культури й відродження національної музичної сцени.
1991 — створено Кабінет Міністрів України, який очолив Віталій Масол, а першим прем’єр-міністром незалежної України став Вітольд Фокін.
1993 — з території Польщі остаточно виведено останні підрозділи російських (колишніх радянських) військ, що означало важливий етап зміцнення польського суверенітету.
2003 — на острові Бирючий відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми та Володимира Путіна, де обговорювали питання морського кордону в Азовському морі та Керченській протоці.
2024 — у Сирії та Лівані сталися масові вибухи комунікаційних пристроїв «Хезболли», що мало серйозні наслідки для регіональної безпеки.
