2 серпня в Україні відзначають День пам’яті загиблих воїнів-десантників різних часів і поколінь, а також в світі – Міжнародний день Голокосту ромів та День народження поштової скриньки.
День пам’яті загиблих воїнів-десантників різних часів і поколінь
2 серпня, у колишній День ВДВ, в Україні відзначається День пам’яті загиблих воїнів-десантників різних часів і поколінь. Ця дата є особливо важливою для українського суспільства, адже саме цього дня ми вшановуємо героїв, які віддали своє життя за незалежність та суверенітет нашої країни.
Десантні війська мають давню історію, яка сягає ще часів Другої світової війни. Вони завжди були елітними підрозділами, здатними виконувати найскладніші бойові завдання. Воїни-десантники відрізняються високою підготовкою, фізичною витривалістю та незламним бойовим духом.
Від початку війни на сході України у 2014 році десантники відіграють ключову роль у захисті країни від агресії. Їхня мужність та професіоналізм неодноразово ставали вирішальними у багатьох битвах. Десантники брали участь у боях за Донецький аеропорт, Іловайськ, Дебальцеве та інші важливі операції.
В цей день по всій країні проходять урочисті заходи, на яких згадують загиблих героїв. Ветерани, родичі та друзі зібраються на меморіалах, кладовищах, в церквах та інших місцях, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за Україну. Часто проводяться хвилини мовчання, покладання квітів, пам’ятні марші та інші заходи.
Цікаві факти
- Символіка дня. Відзнакою цього дня є блакитний берет та смугаста сорочка (тільник), які є символами десантних військ. Блакитний берет символізує мирне небо, яке захищають воїни-десантники.
- Кредо десантника. “Ніхто, крім нас!” – це не просто слова, а справжнє життєве кредо кожного десантника. Ця фраза відображає готовність воїнів завжди бути на передовій та виконувати найскладніші завдання.
- Пам’ятні місця. В Україні є багато пам’ятників та меморіалів, присвячених десантникам. Один з найбільш відомих – пам’ятник загиблим воїнам-десантникам у Житомирі, який став місцем паломництва для ветеранів та родичів загиблих.
Цей день є нагадуванням про те, що незалежність і свобода нашої країни виборюється важкими боями і великими жертвами. Пам’ять про загиблих воїнів-десантників повинна жити в серцях кожного з нас, адже вони віддали найцінніше за наше майбутнє.
Міжнародний день Голокосту ромів
2 серпня світ відзначає Міжнародний день Голокосту ромів, віддаючи шану жертвам трагічних подій, що відбулися під час Другої світової війни. Ця дата є важливим нагадуванням про одну з найменш відомих трагедій Голокосту, яка торкнулася ромської спільноти.
Під час нацистського режиму в Німеччині та на окупованих нею територіях ромів переслідували та знищували разом з іншими групами, такими як євреї, інваліди та політичні опоненти. Вважається, що під час Другої світової війни було вбито від 220 тисяч до 500 тисяч ромів.
2 серпня 1944 року в концтаборі Аушвіц-Біркенау сталася одна з найжахливіших трагедій для ромської спільноти. У цей день нацисти знищили останній так званий “циганський табір”, вбивши близько 3000 ромів, більшість з яких були жінками, дітьми та старшими людьми. Ця подія отримала назву “Zigeunernacht” (Циганська ніч).
Міжнародний день Голокосту ромів був офіційно встановлений у 2015 році Європейським парламентом з метою підвищення обізнаності про цю трагедію та вшанування пам’яті жертв. У цей день по всьому світу проходять різноманітні заходи, зокрема пам’ятні церемонії, виставки, конференції та освітні програми.
У багатьох країнах світу встановлені пам’ятники та меморіали на честь жертв ромського Голокосту. Один із найвідоміших знаходиться в Берліні, неподалік від Бранденбурзьких воріт. Це меморіал “На честь ромів і синті, жертв нацистського геноциду”.
Існує багато свідчень та документів, що підтверджують масові вбивства та переслідування ромів під час Другої світової війни. Ці матеріали зберігаються в музеях та архівах, зокрема в Меморіальному музеї Голокосту в США.
День народження поштової скриньки
Щороку весь світ відмічає День народження поштової скриньки. Для святкування цієї події було встановлено дату, коли на вулицях Лондона з’явилися перші скриньки для листів – 2 серпня у 1858 році. Але ця конструкція була відомою ще більш як за три століття до цієї дати. Винахідником першої вуличної поштової скриньки вважається сер Роуленд Гілл, який був реформатором поштової системи. Його ідея полягала у створенні доступних і зручних засобів для відправлення листів. Перші поштові скриньки мали круглу форму та були зеленого кольору.
Цікаві факти про поштові скриньки
Перші поштові скриньки були круглими та встановлювалися на залізних стовпах. Згодом їхній дизайн еволюціонував, з’явилися різноманітні форми та матеріали, включаючи квадратні, прямокутні та навіть декоративні скриньки.
У різних країнах поштові скриньки мають різний колір. Наприклад, у Великій Британії вони червоні, у Франції – сині, а в Австралії – жовті. Колір скриньок часто стає символом поштової служби країни.
Під час Другої світової війни у Великій Британії були встановлені спеціальні поштові скриньки для військових літаків, щоб пілоти могли швидко відправляти пошту під час злету та посадки.
У світі існують музеї, присвячені історії поштових скриньок. Один із найбільших знаходиться в Нідерландах і має велику колекцію різноманітних скриньок з різних періодів і країн.
Поштові скриньки стали частиною культурного спадку багатьох країн. Вони часто зображуються на поштових марках, листівках та у творах мистецтва.
Історичні події цього дня
1377 рік
Московське військо зазнало поразки від татарського царевича Арапші. Ця поразка була спричинена масовим сп’янінням московських вояків, що призвело до їхньої нездатності протистояти ворогу.
1519 рік
Битва під Сокалем: 40-тисячне кримсько-татарське військо під проводом Багатур-Салтана завдало поразки 20-тисячному війську литовського гетьмана Костянтина Острозького.
1727 рік
Російський імператор Петро II видав указ про відновлення виборної посади гетьмана Малоросії. Це було частковою поступкою козацтву, зокрема через потребу їхніх послуг у війні з Османською імперією. Однак вибори були лише формальністю, адже гетьманом мав бути обраний Данило Апостол.
1791 рік
Жан-П’єр Бланшар провів перші успішні випробування парашута у Відні. Він скинув з повітряної кулі домашніх тварин, демонструючи таким чином можливості нового винаходу.
1802 рік
Наполеон Бонапарт був проголошений довічним Першим консулом Франції, зміцнюючи свою владу та статус у державі.
1865 рік
У видавництві Макміллана вийшло перше видання книги Льюїса Керрола “Пригоди Аліси в країні Чудес”, яка швидко здобула популярність і стала класикою дитячої літератури.
1887 рік
Ровелл Ходж отримав патент на колючий дріт, винахід, який змінив підходи до огорож і безпеки.
1909 рік
Армія США прийняла на озброєння перший військовий літак, створений братами Райт, знаменуючи початок нової ери у військовій авіації.
1914 рік
У Львові українські політичні партії об’єдналися в Головну українську раду, створивши також Бойову управу українських січових стрільців, організаційно-координаційний центр легіону УСС.
1918 рік
Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави, що стало важливим кроком у розвитку національної культури.
1919 рік
Дмитро Вітовський загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія), повертаючись в Україну. Його смерть стала великою втратою для українського визвольного руху.
1933 рік
Відкриття Біломорсько-Балтійського каналу, побудованого в рекордно короткий термін – 1 рік і 9 місяців – руками в’язнів ГУЛАГу. За різними оцінками, під час будівництва загинуло до 200 тисяч робітників.
1939 рік
Альберт Ейнштейн надіслав президенту США Франкліну Рузвельту листа, в якому попередив про роботу нацистських фізиків над створенням атомної зброї та закликав розпочати відповідну програму в США.
1940 рік
Верховна Рада СРСР ухвалила закон про перетворення Молдавської АРСР у складі УРСР на окрему Молдавську РСР, до складу якої увійшла більша частина Бессарабії, щойно приєднаної до СРСР. В той же день було прийнято закон про включення Північної Буковини та частини Бессарабії до складу УРСР.
1941 рік
Перші італійські війська увійшли на територію СРСР.
1945 рік
Завершилася Потсдамська конференція, яка мала значний вплив на післявоєнний устрій Європи.
1949 рік
Академік Володимир Філатов у клініці Українського експериментального інституту очних хвороб в Одесі провів тисячну операцію з пересадки рогівки.
2014 рік
Суд Тбілісі заочно арештував колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі у справі про перевищення службових повноважень.
47 рік до н.е.
2 серпня Гай Юлій Цезар здобув перемогу над царем Фарнаком при Зеле, прокоментувавши свою перемогу фразою: “Veni, vidi, vici” (“Прийшов, побачив, переміг”). Фарнак зайняв найвищий пагорб поруч з містом, а Цезар розмістив свої війська на сусідній висоті напередодні битви. Нещодавня перемога над римськими легіонами підбадьорила царя, особливо враховуючи, що в Цезаря було вдвічі менше людей, ніж у Фарнака. Поки римляни спішно зводили укріплення, понтійський цар вирішив атакувати їх. Наступати вгору по схилу пагорба було ризикованим рішенням, і Цезар, як пишуть, не одразу повірив, що його противник наважився на такий крок. У результаті римляни відбили атаку, опустили понтійців вниз по схилу і перейшли в контрнаступ. Після знищення наступаючих римляни піднялися на сусідній пагорб і захопили табір противника. Цар Фарнак був змушений тікати.
Фраза Цезаря стала крилатою, а її стислість одні пояснюють буденністю події, інші вважають, що Цезар не гордився жодною іншою своєю перемогою більше, ніж цією. Історики стверджують, що під час тріумфу легіонів Цезаря у Римі перед полководцем несли дошку з написом “Veni, vidi, vici”.
1887 рік
2 серпня в США була запатентована колюча проволока, світ вперше дізнався про “чортову мотузку”. Цей колючий і жорстокий символ свавілля і несвободи винайшли ковбої. У 1873 році фермер з Іллінойсу Генрі Роуз придумав новий спосіб стримування корів. Він прив’язував до голови корови дерев’яну дошку з заточеними кусками дроту, так що тварина, намагаючись пролізти через щілину в загороді, щоразу завдавала собі болю. Згодом Роуз зрозумів, що можна прикріплювати такі планки до самої огорожі.
Експеримент вдався: корови навчилися пастися на певній відстані від небезпечного огородження. У 1875 році ковбой Джон Гейтс, для реклами, перетворив площу в місті Сан-Антоніо на загін для скота за допомогою своєї колючої проволоки. Згодом Гейтс відкрив фабрику в Сент-Луїсі і, використавши конвертерний спосіб лиття, став наприкінці століття монопольним виробником “колючки”, президентом “Американської сталевої компанії” і одним з найбагатших людей США.
Проте, колюча проволока увійшла в історію не як один зі способів огородження для скота чи стримування противника на війні, а як один з найяскравіших символів тоталітаризму, утиску людини людиною.
2011 рік
2 серпня Вищий адміністративний суд України визнав незаконним указ президента України Віктора Ющенка від 20 січня 2010 року про присвоєння Степану Бандері звання Героя України. Таким чином, ВАСУ залишив в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року і визначення рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року. Колегія суддів не задовольнила касаційні скарги Віктора Ющенка, сина Романа Шухевича Юрія Шухевича, Степана Бандери (внука С.Бандери), ВО “Свобода” та ряду громадян України на ці рішення, пославшись на те, що Бандера не був громадянином України.
Депутати Європарламенту офіційно висловили жаль у зв’язку з присвоєнням Бандері звання Героя України і закликали новообраного президента Віктора Януковича переглянути дії Ющенка.
У 2019 році Володимир Зеленський назвав Бандеру “неоспоримим героєм”: “Степан Бандера — герой для певного відсотка українців, і це нормально і класно. Це один з тих людей, які захищали свободу України”. Після затвердження на посаді президент закликав не провокувати українців питаннями про Бандеру і заявив, що всі люди, які захищали незалежність України, є її героями, але додав, що “у нас від героя до ворога — один крок”.
