В Україні 20 липня святкують День шахів, а у світі відзначають Міжнародний день шахів, День освоєння космосу, День денного сну, Міжнародний день торта, День ходіння по бордюрах, Міжнародний день Місяця та Всесвітній день стрибка.
День шахів в Україні
Цей день встановлений на честь Міжнародного дня шахів, який святкують у світі з 1966 року. Шахи асоціюються з логічним мисленням, стратегією та терпінням. Це давня гра, коріння якої сягає найдавніших часів, коли людина набула здатності мислити. Завдяки творчій уяві шахи мають риси мистецтва, а завдяки точному розрахунку – властивості науки. Це одне з небагатьох занять, що покращує роботу мозку, пам’ять та когнітивні здібності. Статистика показує, що 70% людей у світі хоча б раз у житті грали в шахи, а для 650 мільйонів людей це постійне хобі.
Гра розвиває мислення та допомагає вирішувати складні завдання, полегшуючи генерування нових ідей. Не дивно, що шахи навіть рекомендуються для боротьби з хворобою Альцгеймера. Існують деякі твердження, що шахи допомагають розвинути інтелект, хоча це складніше довести.
Позитивний вплив шахів особливо помітний серед молоді, що призвело до введення шахів як одного з методів розвитку у шкільних програмах різних країн. Це показало, що шахи покращують академічні результати дітей і мають багато інших позитивних ефектів.
Шахи мають дуже давню і славну історію. Вважається, що ця гра була винайдена в Індії під час імперії Гупти. У IX столітті вона стала популярною і на Заході. Відомо, що у Київській Русі в шахи грали вже в X столітті. Їх привезли з Персії, і археологічні знахідки у Вишгороді, Києві, Турові, Чорній Могилі та біля Чернігова підтверджують це. У часи Гетьманщини митрополит Т. Яновський прославився як видатний шахіст, а гетьман К. Розумовський був меценатом шахового мистецтва, що швидко розвивалося.
З часом гра в шахи зазнала багатьох вдосконалень. Назви шахових фігур, такі як “королева” і “король”, “офіцер” і “тура”, виникли в середні віки, коли суспільство було орієнтоване на війну і протистояння. Спочатку королева була радником короля, але в епоху Відродження, коли суспільство стало динамічнішим, до правил додали методи швидкої атаки. Тоді ж дозволили пішакам переміщуватися на дві клітини вперед на першому ході.
З середини минулого століття почали проводити шахові турніри з зав’язаними очима, що вимагають високої майстерності. Це мистецтво потребує здатності чітко уявляти дошку і хід гри в голові. Один із перших офіційних рекордів такої гри встановив угорський шахіст Янош Флеш у 1960 році в Будапешті, одночасно граючи з 52 супротивниками з зав’язаними очима і вигравши у 31 з них.
В Україні щорічні чемпіонати з шахів серед чоловіків проводяться з 1991 року. У 1992 році була заснована Федерація шахів України (ФШУ). 1 листопада 2011 року Верховна Рада ухвалила постанову “Про проголошення Дня шахів в Україні”. За це рішення проголосували 277 народних депутатів. Відтоді щороку 20 липня в Україні святкують День шахів.
Міжнародний день шахів
Перша сучасна шахівниця (з темними і світлими квадратиками) була зроблена в Європі в 1090 році. Нове правило для пішаки, що дозволяє їй ходити на два квадрати в першому ході замість одного, було вперше введено в Іспанії в 1280 році. До 1561 року рокіровку робили у два ходи. Складну шахову дошку винайшов священик, щоб обійти заборону на гру в шахи. Вона складалася і виглядала як дві книги на полиці. Перша гра в шахи на орбіті Землі відбулася 9 червня 1970 року на борту “Союз-9” і закінчилася нічиєю.
Найдовша можлива теоретична гра в шахи складається з 5949 ходів. За даними Шахового Фонду Америки, існує приблизно 1.70×10^29 способів зіграти перші 10 ходів у шаховій партії. Число різних 40-х ходів гри в шахи набагато більше, ніж число електрона у Всесвіті. Число електрона становить близько 10^79, кількість комбінацій – 10^120. Перший комп’ютер, який зіграв у шахи з міжнародним гросмейстером, називається Deep Thought. Це сталося в листопаді 1988 року в Лонг-Біч, Каліфорнія.
З 1966 року 20 липня у всьому світі відзначають Міжнародний день шахів за рішенням ФІДЕ. Назва гри походить з персидського “шах мат” — володар помер. Батьківщиною шахів вважається Індія, де у V столітті з’явилася гра чатуранга. У Київській Русі шахи з’явилися приблизно в IX-X столітті.
Шахи — настільна гра на 64-клітинній дошці з 32 фігурами (по 16 фігур білого і чорного кольору). Грають два партнери, і мета гри — поставити мат королю супротивника. Майже в кожному місті є шахові клуби, де збираються шанувальники цієї гри. У Міжнародний день шахів у клубах проводяться турніри та розважальні заходи.
День освоєння космосу
День освоєння космосу (Space Exploration Day), також відомий як Національний день Місяця (Moon Day) у США, приурочений до річниці першої пілотованої місії на Місяць.
20 липня 1969 року американські астронавти Ніл Армстронг і Базз Олдрін стали першими людьми, які ступили на поверхню Місяця. Місія “Аполлон-11”, запущена НАСА з Космічного центру Кеннеді у Флориді, США, стала важливою віхою в історії людства. У місії брали участь троє астронавтів – Ніл Армстронг, Базз Олдрін і Майкл Коллінз. 20 липня Армстронг став першою людиною, яка ступила на Місяць, зі знаменитим висловом: “Це один маленький крок для людини, один гігантський стрибок для людства”. Олдрін приєднався до нього на місячній поверхні через 19 хвилин.
Астронавти провели кілька годин на поверхні Місяця, встановивши прапор США, фотографуючись і навіть поспілкувавшись з президентом Річардом Ніксоном. Вони провели ніч у місячному модулі на поверхні Місяця і 22 липня розпочали зворотний шлях на Землю, благополучно приземлившись у Тихому океані 24 липня.
У 1984 році президент США Рональд Рейган проголосив 20 липня Днем дослідження космосу на честь цієї історичної події. День дослідження космосу – це не лише святкування минулих досягнень, а й день натхнення майбутніх поколінь. Він заохочує людей дізнаватися більше про космічні дослідження і надихає молодь розглядати космічні науки як потенційну кар’єру.
Цей день також нагадує про неймовірні досягнення людства в дослідженні космосу і спонукає мріяти про майбутні подорожі. Це день, коли ми дивимося в небо і згадуємо всі досягнення людства в розумінні космосу.
Важливі події в історії:
- 1534 — у Кембриджі зареєстровано перше у світі видавництво.
- 1810 — проголошено створення незалежної латиноамериканської держави Колумбія.
- 1871 — До Канади включено провінцію Британська Колумбія.
- 1877 — початок історії мультиплікації.
- 1917 — зареєстровано торгову марку “BMW”.
- 1924 — у Парижі засновано Міжнародну шахову федерацію (FIDE), цей день відзначається як Міжнародний день шахів.
- 1940 — американський музичний журнал Billboard опублікував перший список найпопулярніших пісень.
- 1944 — невдалий замах на Адольфа Гітлера.
- 1976 — проведено перші дослідження на поверхні Марса.
- 1993 — введено власну валюту в Литві — літ.
- 2005 — у Канаді на загальнонаціональному рівні набув чинності закон про одностатеві шлюби.
Указ про присвоєння євреям прізвищ і розвиток ракетобудування
20 липня 1808 року Наполеон видав указ, який зобов’язував євреїв мати прізвища. Подібний указ був ухвалений 23 липня 1785 року в Австрії. Причиною цих указів стала паспортизація, яка почалася в Європі. Прізвища, що були надані євреям, часто нагадували німецькі, адже ідиш базується на одному з південнонiмецьких діалектів. Варто зазначити, що деякі євреї вже мали прізвища – зокрема, нащадки впливових рабинських родин чи багаті євреї, які мали справи з королівською владою. Решта євреїв отримували прізвища за німецьким зразком – від родових прізвиськ, імен батька, професій або місця проживання. Як завжди, гроші мали велике значення.
Прізвища Шнайдер, Гольдшміт, Кауфман, Фішер вказували на професію людини. До речі, етнічні німці мали подібні прізвища. Однак деякі німецькі прізвища не могли бути єврейськими, особливо ті, що пов’язані із сільським господарством, адже євреям було заборонено мати земельні наділи. Наприклад, прізвища Бауер (селянин) або Швайнехірте (свинопас) не могли бути єврейськими. Навпаки, прізвища Вухерер (лихвар), Ейдельштейн, Рубін, Діамант були неприйнятними для німців. Інколи євреї використовували для прізвищ назви тварин і додавали їх до традиційних єврейських імен, що давало такі прізвища як Гіршман (від ‘олень’) або Вольфман (від “вовк”). Також утворювали прізвища з німецьким закінченням, як-от Мендельсон і Левінсон.
У Росії євреї почали отримувати прізвища з 1804 року, за ініціативою Державіна, який рекомендував не тільки обов’язкове присвоєння прізвищ, але й використання прізвиськ, що базувалися на якійсь рисі людини.
Георгій Лангемак і його внесок у ракетобудування
20 липня 1898 року у Старобільську Харківської губернії народився Георгій Еріхович Лангемак, конструктор порохових ракет, який зробив значний внесок у створення реактивних снарядів для “Катюші”. Він став основоположником досліджень у галузі конструкції реактивних снарядів на бездимному пороху і відкрив так званий закон подібності. Також переклав термін “космонавтика”.
Під час Першої світової війни Лангемак воював, але у революційних подіях 1917 року участі не брав. За деякими даними, служив в армії гетьмана Скоропадського, а пізніше був мобілізований до Червоної армії. Надалі він займався науковою роботою у Реактивному науково-дослідному інституті та отримував урядові нагороди. Під час роботи в інституті Лангемак майже завершив розробку реактивних снарядів РС-82 мм і РС-132 мм, що стали основою реактивного міномета “Катюша”. У 1933 році в Газодинамічній лабораторії проводилися офіційні випробування зразків ракетних снарядів різних калібрів на бездимному пороху конструкції Петропавловського, Лангемака і Артем’єва.
У 1936 році Лангемак проводив розрахунки для виходу у четвертий вимір, однак у 1937 році він потрапив під “чистку” і був засуджений до страти за обвинуваченням у “шкідництві” та участі в “антирадянській терористичній організації”. Лангемак був арештований, розстріляний і все його особисте майно конфісковане у 1938 році. У 1955 році його реабілітували, а 21 липня 1991 року посмертно присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці за розробку “Катюші”.
