Близько 20% нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України, можуть містити потенційні корупційні ризики через ігнорування рекомендацій антикорупційної експертизи. Про це заявив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк.
“Нормативно правові акти, які йдуть від Кабінету міністрів, проходять антикорупційну експертизу, де ми враховуємо, чи є наявні корупційні ризики й кажемо про те, що потрібно усунути”, — пояснив Гупяк.
За його словами, у 80% випадків уряд дослухається до висновків експертів. Водночас у решті 20% — рекомендації ігноруються.
“Зрозуміло, що там бувають досить спірні питання, щодо яких ми можемо годинами сперечатися. Проте це 80% випадків, коли уряд дослуховується до рекомендацій — вже високий показник”, — зазначив він.
Як приклад ризикованих рішень Гупяк навів нормативні акти, що передбачають надмірну дискрецію — тобто занадто широкі повноваження для держслужбовців, які можуть ухвалювати рішення на користь конкретних громадян або бізнесу.На думку посадовця, найефективнішим способом протидії таким ризикам є цифровізація державних сервісів і формування культури доброчесності в системі управління.
Гупяк також повідомив, що завдяки запровадженню автоматичної перевірки декларацій НАЗК частіше виявляє порушення з боку посадовців.
“Якщо раніше з усіх декларацій, які потрапляли на повну перевірку НАЗК, порушення виявлялися у 23-27% випадків, то зараз цей відсоток може бути 51-53%”, — додав він.
