Зміст
Toggle26 листопада відзначаються Міжнародний день чоботяра, Всесвітній день сталого транспорту, Всесвітній день оливкового дерева та День боротьби з ожирінням. У цей день в різні роки відбувалися події, які мали значний вплив на політику, науку, культуру та безпеку у світі та Україні.
Міжнародний день чоботяра
Цей день присвячений майстрам, які створюють та ремонтують взуття, зберігаючи традиції ремесла. День підкреслює важливість ручної роботи, точності та навичок, необхідних для виготовлення якісного взуття, а також роль чоботярів у повсякденному житті людей протягом століть.
Історично чоботярство було однією з ключових професій у містах Європи та Азії. Майстри виготовляли взуття на замовлення, враховуючи індивідуальні потреби клієнтів, і передавали ремесло з покоління в покоління. В умовах індустріалізації багато майстерень зникли, але ручне виготовлення взуття збереглося у багатьох країнах як поєднання традицій та сучасного дизайну.
Цікаві факти
У Львові у 19 столітті чоботярі організовували власні цехи та мали значний вплив на міське життя, контролюючи стандарти якості взуття та розподіл замовлень.
В Україні у селі Шевченкове існує музей старовинного взуття, де зібрано понад 500 експонатів від XVII до XX століття, включно з чоботами козацького типу.
У Німеччині в середньовіччі існувало звичай “чоботарського права”: новачок не міг працювати без схвалення старшого майстра і проходив складні випробування.
У Франції відомий стиль взуття “ботфорти” виник саме завдяки чоботарям, які пристосовували верхнє взуття для верхової їзди.
У США в штаті Массачусетс у 19 столітті чоботарі часто об’єднувалися в спілки, щоб встановлювати ціни та стандарти для ремесла, що давало їм економічну стабільність.
В Італії маленькі містечка, такі як Віченца та Мілан, відомі вузькопрофільними майстернями, де виготовляють взуття за старовинними методами, часто для відомих дизайнерів.
В Японії техніка виготовлення взуття “дзорі” з соломи передавалася у родинах протягом сотень років, і майстри вважаються носіями культурної спадщини.
В Україні під час Першої світової війни багато місцевих чоботярів працювали у військових майстернях, забезпечуючи солдатів спеціальним взуттям для різних кліматичних умов.
Всесвітній день сталого транспорту
Цей день акцентує увагу на використанні видів транспорту, що зменшують забруднення повітря, скорочують викиди парникових газів і підвищують ефективність перевезень. День спрямований на розвиток громадського транспорту, велосипедної та пішохідної інфраструктури, а також на популяризацію електромобілів і альтернативних видів палива.
Сталий транспорт розглядається як один із ключових елементів боротьби зі зміною клімату та урбаністичними проблемами. Використання екологічно чистого транспорту допомагає зменшити затори, підвищити безпеку на дорогах і покращити якість життя у містах. Розвиток таких систем потребує планування, інвестицій у технології та змін у поведінці населення.
Цікаві факти
В Україні найбільша кількість електробусів зосереджена у Києві та Львові, де поступово замінюють дизельні автобуси на екологічні.
Амстердам вважається світовою столицею велосипедного транспорту: понад 60% пересувань містом здійснюється на велосипедах.
У Китаї створено понад 2 мільйони електричних таксі, що робить країну лідером за кількістю екологічного транспорту.
Перший електромобіль у світі був створений ще у 1830-х роках, задовго до поширення бензинових авто.
У Стокгольмі система платних зон за в’їзд у центр міста зменшила кількість автомобілів на 20% і значно покращила якість повітря.
В Україні активно розвиваються програми каршерінгу та спільних поїздок, що зменшує кількість приватних авто на дорогах.
Деякі японські міста обладнані спеціальними “зеленими хвилями” для велосипедистів, що дозволяє їхати без зупинок на світлофорах, економлячи час і енергію.
У Норвегії понад 90% нових автомобілів, придбаних у 2023 році, були електричними або гібридними, що демонструє швидкий перехід до сталого транспорту.
Всесвітній день оливкового дерева
Цей день, схвалений ЮНЕСКО, присвячений пошануванню оливкового дерева як символу миру, мудрості та процвітання. День підкреслює значення цього дерева у культурній спадщині Середземномор’я та у світовій історії, а також його роль у сільському господарстві та харчовій промисловості.
Оливкове дерево вирощується тисячі років і використовується не лише для виробництва оливкової олії, але й у медицині, косметології та декоративних цілях. Дерева відрізняються довговічністю та здатністю витримувати посушливі умови, а деякі екземпляри живуть понад тисячу років. День підкреслює важливість збереження та догляду за цими деревами як природної та культурної спадщини.
Цікаві факти
Найстаріше оливкове дерево у світі, що росте на острові Кріт, налічує понад 3000 років і продовжує давати плоди.
В Італії та Іспанії окремі сорти оливок культивуються понад 2000 років і передаються у спадок від покоління до покоління.
В Україні перші спроби вирощування оливкових дерев у Криму датується XVIII століттям, а сучасні плантації є на півдні Одеської області.
Оливкова олія першого віджиму вважається однією з найбільш стабільних антиоксидантних олій у світі, що зберігає корисні властивості понад рік після виробництва.
В Ізраїлі та Палестині оливкові дерева мають важливе культурне значення і часто є частиною традиційних сімейних садів протягом сотень років.
У Середземномор’ї існують оливкові гаї, де дерева ростуть щільно і утворюють природні лабіринти, які служать домівкою для багатьох видів птахів та комах.
Деякі стародавні оливкові дерева можуть мати до 15 метрів у висоту та стовбур діаметром понад 5 метрів, що робить їх природними пам’ятками.
В Греції щороку проводять традиційне вручення «першого жмута оливок» на честь початку збору врожаю, що є ритуалом із багатовіковою історією.
День боротьби з ожирінням
Ожиріння вважається одним з основних факторів ризику для багатьох хронічних хвороб, включно з діабетом другого типу, гіпертонією та деякими видами раку. Проблема глобальна: за даними ВООЗ, кількість людей з надмірною вагою постійно зростає у всіх регіонах світу. Профілактика включає зміну способу життя, психологічну підтримку та у складних випадках медичне втручання або хірургічні методи лікування.
Цікаві факти
В Україні понад 50% дорослого населення має надлишкову вагу, а дитяче ожиріння зростає приблизно на 1% щороку.
Відомо, що ожиріння знижує середню тривалість життя на 5-10 років, а в разі тяжкого ступеня — на 20 років.
В історії медицини ожиріння часто вважали ознакою багатства та успіху, і лише у XX столітті воно стало розглядатися як медична проблема.
Деякі народи, наприклад на острові Науру, мають найвищий у світі рівень ожиріння через зміни харчових звичок після колонізації та глобалізації.
Результати досліджень показують, що регулярне ходіння 10 тисяч кроків на день може знижувати ризик ожиріння та серцево-судинних хвороб.
В Україні запроваджено шкільні програми здорового харчування та фізичної активності, які демонструють зменшення рівня дитячого ожиріння у деяких регіонах.
Люди з ожирінням частіше стикаються з проблемами психологічного характеру, включно зі стигмою та депресією, що ускладнює лікування.
Ожиріння пов’язане не лише з калоріями, але й з генетикою, гормональним балансом та станом мікробіому кишківника.
Історичні події в цей день
1708 — Російська православна церква оголосила анафему Івану Мазепі, керуючись політичною доцільністю та бажанням послабити його вплив після переходу на бік шведського короля Карла XII. Це рішення стало інструментом тиску та спробою дискредитувати гетьмана в очах сучасників, а згодом — і в історичній пам’яті.
1476 — Влад III Дракула розпочав своє третє (і останнє) правління у Волощині, прагнучи зміцнити владу та стримати зовнішні загрози регіону.
1890 — У місті Боржомі (Грузія) почався промисловий розлив однойменної мінеральної води, що згодом здобула світову популярність завдяки лікувальним властивостям та унікальному смаку.
1901 — У Львові студенти виступили з вимогою створення українського університету, підкреслюючи потребу у власних навчальних закладах для формування національної інтелігенції.
1917 — На засіданні Генерального секретаріату у Києві затверджено статут «вільного козацтва», створено комісію з охорони краю при Генеральному секретаріатові внутрішніх справ і демобілізаційний комітет, що мало зміцнити організацію місцевої безпеки та оборони.
1924 — Проголошено Монгольську Народну Республіку, що стало початком радянського впливу у країні та формування соціалістичної державності в Центральній Азії.
1939 — СРСР порушив пакт про ненапад з Фінляндією, що спричинило початок Зимової війни, змінивши баланс сил у регіоні та вплинувши на міжнародні відносини перед Другою світовою війною.
1966 — У Бретані (Франція) президент Шарль де Голль урочисто відкрив першу у світі припливну електростанцію, демонструючи технологічні досягнення у відновлюваній енергетиці.
1968 — Сесія Генеральної Асамблеї ООН схвалила Конвенцію про незастосування терміна давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, закріпивши принципи міжнародного права у боротьбі з безкарністю за масштабні злочини.
1970 — Рекордна злива у Баро (Гваделупа) зафіксувала 38,10 мм опадів за одну хвилину, встановивши світовий метеорологічний рекорд інтенсивності дощу.
1976 — Католицька церква відмовилась від статусу державно-релігійної інституції в Італії, що стало кроком до більшої секуляризації держави та розмежування церковних і політичних функцій.
1977 — У Львові відкрито пам’ятник першодрукареві Івану Федорову, створений скульпторами В. Н. Борисенком та В. М. Подольським, який символізував розвиток української писемності та книгодрукування.
1988 — Відбувся старт пілотованого космічного апарата «Союз ТМ-7» з міжнародним екіпажем (Олександр Волков, Сергій Крикальов, Жан-Лу Кретьєн), що зміцнило співпрацю між країнами у космічній сфері.
2003 — Відбувся останній політ надзвукового літака «Конкорд» у технічному режимі з аеропорту Хітроу (Лондон) до аеропорту Філтон (Бристоль), завершивши еру комерційних надзвукових перевезень.
2004 — Збори господарського активу Донецької області прийняли резолюцію про проведення зборів і мітингів з метою обговорення питання оголошення референдуму про автономію області, що стало політичним сигналом регіональної автономії.
2004 — Вчена рада Львівського національного університету ім. Івана Франка позбавила тодішнього Президента України Л. Д. Кучму звання почесного доктора за «ігнорування прав і свобод українського народу, сприяння фальсифікації виборів Президента та зраду академічних цінностей».
2018 — В Україні запровадили воєнний стан на 30 днів після інциденту у Керченській протоці, першого відкритого випадку військової агресії Росії проти України з 2014 року, що мало стратегічне значення для безпеки держави.
День народження творця рецепту зимового салату «Олив’є»
26 листопада 1837 року у Франції або Бельгії народився Люсьєн Олів’є — творець рецепту зимового салату, який згодом отримав його ім’я. У дорослому віці він володів рестораном «Ермітаж» у Москві, де на кухні працювало щонайменше 60 кухарів. За свідченнями сучасників, оборот ресторану був порівняний із міським бюджетом невеликого міста.
Точний рецепт найвідомішої новорічної страви так і залишився таємницею. Відомо, що Люсьєн Олів’є ніколи не розкривав секрет салату, і навіть гурмани не могли відтворити його повністю. Легенда каже, що він забрав рецепт із собою в могилу.
Відомі лише основні інгредієнти, що залишає простір для фантазії. Існувало багато варіантів салату — з індички, фаршированої горіхами, з курчат, поросяти, риби. У часи самого Олів’є слово «майонез» означало зовсім іншу страву — приготовану з м’яса, риби, птиці або дичини, а сучасний соус майонез з’явився пізніше.
Ухвалення Маніфесту про возз’єднання Закарпатської України з Україною та вихід зі складу Чехословаччини
26 листопада 1944 року в Мукачеві, у будівлі нинішнього кіно-концертного залу «Перемога» на площі Миру, 3, відбувся I з’їзд Народних комітетів Закарпатської України. На порядку денному стояли питання: звільнення Закарпатської України від німецько-угорських окупантів; возз’єднання Закарпатської України з Україною; наділення селян, робітників та службовців землею і лісами; вибори Народної Ради Закарпатської України. Офіційні представники Чехословаччини на цей захід не були допущені.
За підсумками з’їзду було ухвалено Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Україною та вихід зі складу Чехословаччини. За деякими джерелами, майбутній Генсек ЦК КПРС Леонід Брежнєв особисто був присутній під час прийняття Маніфесту.
29 червня 1945 року з підписанням договору між Радянським Союзом і Чехословаччиною Закарпаття увійшло до складу УРСР. У договорі зазначалося: «Закарпатська Україна (яка за чехословацькою конституцією мала назву Підкарпатська Русь, а до входження до Чехословаччини — Руська Країна), на підставі договору від 10 вересня 1919 року в Сен-Жермені, увійшла як автономна одиниця до складу Чехословаччини, возз’єднується за бажанням населення Закарпатської України та на підставі дружнього договору обох високих договірних сторін зі своєю прабатьківщиною — Україною, і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки».
Ще на початку 1944 року керівництво нової Чехословаччини висловило намір встановити дипломатичні відносини з Радянською Україною. Проте дипломатичні контакти тоді так і не були встановлені. Після укладення радянсько-чехословацького договору від 29 червня 1945 року про передачу Закарпатської України «її прабатьківській матері — Україні», питання дипломатичних відносин між УРСР і Чехословаччиною було фактично забуте. Цікаво, що підписання договору відбулося без участі українських дипломатів та представників Закарпаття, хоча текст договору формально складався також українською мовою.
У межах договору Чехословаччина передала СРСР близько 250 км² території навколо Чопа, які раніше не входили до складу Підкарпатської Русі, а належали словацькому Земпліну.
22 січня 1946 року указом Президії Верховної Ради СРСР у складі Української РСР була утворена Закарпатська область.
Борису Патону присвоєно звання «Герой України» першим в історії незалежної України
26 листопада 1998 року Борис Євгенович Патон став першим в історії незалежної України, кому присвоєно звання «Герой України» з врученням ордена Держави. Це рішення відзначало його багаторічний внесок у науку та інженерію, а також у розвиток української наукової школи.
Борис Патон очолював Національну академію наук України понад 50 років, зробивши її одним із провідних наукових центрів пострадянського простору. Він був академіком АН СРСР, двічі Героєм Соціалістичної Праці, заслуженим винахідником СРСР, лауреатом Ленінської премії, Сталінської премії третього ступеня, премії Ради Міністрів СРСР та двох Державних премій України. Його дослідження охоплювали зварювальні технології, матеріалознавство та новітні методи конструювання, що мали величезне практичне значення для промисловості та оборонної сфери.
Нагородження званням «Герой України» підкреслило роль Патона не лише як науковця, але й як символу безперервності української наукової традиції від радянських часів до незалежності. Його життя стало прикладом того, як наука може поєднувати теоретичні дослідження та практичні інновації, впливаючи на економіку, технології та міжнародний авторитет держави.
Введено воєнний стан в низці областей України
26 листопада 2018 року Указом Президента України № 393 було введено воєнний стан у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та у внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.
26 грудня на засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Президент України Петро Порошенко повідомив, що не буде просити продовжити дію воєнного стану. Ситуація з безпекою кардинально не змінилася, проте у десяти областях, де діяв воєнний стан, кількість злочинів зменшилася на 26%, а курс гривні зріс.




