29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників, в світі – Міжнародний день дій проти ядерних випробувань та День народження мотоцикла. У світовій історії в цей день відбулося чимало подій, які залишили помітний слід у політиці, культурі, науці та суспільному житті різних країн.
День пам’яті захисників України
У цей день вшановуються захисники, які віддали життя за незалежність і територіальну цілісність держави. Він був встановлений у 2019 році Президентом України на честь вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії в серпні 2014 року. У той час українські військові й добровольчі батальйони опинилися в оточенні та, попри домовленість про безпечний вихід, були розстріляні російськими підрозділами під час руху через так званий «зелений коридор». Ця подія стала однією з найтрагічніших сторінок війни до повномасштабного вторгнення та закарбувалася в національній пам’яті як символ мужності й самопожертви.
Цей день об’єднує пам’ять не лише про воїнів, які загинули під Іловайськом, а й про всіх полеглих захисників у війні з Росією. Символом Дня пам’яті став соняшник, адже серед соняшникових полів Донбасу проходив трагічний шлях українських воїнів у серпні 2014 року. Соняшник перетворився на знак вшанування їхньої жертовності, поєднуючи в собі образ скорботи й життя, яке продовжується попри втрати.
Трагічні факти
У боях під Іловайськом брали участь понад 30 різних українських підрозділів, серед яких були і регулярні частини, і добровольчі батальйони.
Багато тіл загиблих залишалися на полі бою місяцями, і їхнє повернення відбувалося завдяки обмінам та пошуковим групам, створеним волонтерами.
Частину воїнів, загиблих під Іловайськом, вдалося ідентифікувати лише через кілька років завдяки аналізу ДНК.
Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, за даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го і до 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
У перші роки після Іловайська державні структури майже не проводили офіційних заходів пам’яті, і лише завдяки наполегливості родин загиблих та їхніх побратимів цей день отримав офіційний статус.
Міжнародний день дій проти ядерних випробувань
Цей день започаткований Генеральною Асамблеєю ООН у 2009 році. Ця дата пов’язана з закриттям 29 серпня 1991 року Семипалатинського ядерного полігону в Казахстані, де протягом десятиліть відбувалися радянські ядерні випробування. Метою цього дня стало поширення знань про катастрофічні наслідки випробувань та зусилля щодо заборони використання і поширення ядерної зброї. Події 20 століття показали, що наслідки ядерних вибухів є довготривалими та загрожують життю і здоров’ю людей навіть через десятки років після проведення експериментів.
За час існування ядерної зброї у світі було здійснено понад 2000 випробувань, найбільше з яких припадає на США та СРСР. Ці тести призводили не лише до військово-технічних зрушень, а й до трагедій для цивільного населення, яке опинялося у зонах радіаційного забруднення. Вибухи на полігонах викликали мутації, високий рівень онкологічних захворювань, екологічні катастрофи.
Сьогодні Міжнародний день дій проти ядерних випробувань нагадує про те, що навіть у XXI столітті людство живе під загрозою застосування цієї зброї, адже значні ядерні арсенали й досі зберігаються в кількох країнах.
Цікаві факти
Станом на сьогодні у світі офіційно визнано дев’ять ядерних держав: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль, хоча остання офіційно це не підтверджує.
Найбільші запаси ядерної зброї мають Росія та США, разом на їхньому озброєнні перебуває понад 11 тисяч боєзарядів.
Країна, що провела найбільше випробувань, — США, понад 1000 вибухів. Радянський Союз здійснив близько 700 випробувань.
29 серпня 1949 року СРСР провів перше випробування атомної бомби РДС-1 на Семипалатинському полігоні. Потужність вибуху перевищила 20 кілотонн, а ударна хвиля знищила більшість техніки, встановленої для експерименту, — танки перевертало, башти зривало, і лише Т-34 на відстані 500 метрів отримав незначні пошкодження. Цим вибухом СРСР поклав край американській монополії на ядерну зброю.
«Цар-бомба», підірвана СРСР у 1961 році, стала найпотужнішим ядерним вибухом в історії — її сила перевищувала 50 мегатонн.
Франція здійснила понад 200 ядерних вибухів, значну частину з них у Полінезії, що спричинило масові протести через радіоактивне забруднення океану та островів.
Індія провела перші успішні ядерні випробування у 1974 році, Пакистан — у 1998 році у відповідь на дії Індії.
Північна Корея, яка оголосила себе ядерною державою у 2006 році, з того часу неодноразово здійснювала підземні випробування, попри міжнародні санкції.
За даними міжнародних організацій, у світі зберігається близько 12,5 тисяч ядерних боєголовок, значна частина з яких перебуває у стані бойової готовності.
Закриття Семипалатинського полігону у Казахстані стало важливим кроком у глобальному русі за заборону ядерних випробувань, і саме ця країна виступає одним із головних ініціаторів Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
День народження мотоцикла
В цей день у 1885 році німецький інженер Ґотліб Даймлер отримав патент на свій «Reitwagen» — дерев’яну двоколісну машину з бензиновим двигуном внутрішнього згоряння. Цей винахід став основою розвитку всього мототранспорту, показавши, що компактний двигун може забезпечувати автономний рух. Мотоцикл швидко став не лише технічним досягненням, а й культурним явищем, символом швидкості, свободи та інженерного прогресу.
Від часу свого створення мотоцикли пройшли довгий шлях: від тряскотливого «пекельного візка» Даймлера до надсучасних спортивних байків, здатних розганятися до сотень кілометрів на годину. Вони відігравали ключову роль у війнах, використовувалися поліцією та поштою, стали предметом масового захоплення й субкультур, а також важливим елементом світової економіки та індустрії розваг.
Цікаві факти
Перший серійний мотоцикл був випущений у 1894 році німецькою компанією Hildebrand & Wolfmüller.
У 1901 році в Англії з’явився перший британський серійний виробник мотоциклів — Norton, який став культовим у світі мотоспорту.
Harley-Davidson заснували у 1903 році, і вже через кілька десятиліть ця марка стала синонімом американської культури та стилю життя.
Під час Першої світової війни мотоцикли замінили кінних кур’єрів, їх використовували для швидкої доставки донесень і пересування офіцерів.
У Другій світовій війні США випустили понад 80 тисяч військових Harley-Davidson WLA, а Велика Британія активно застосовувала Norton 16H.
Японська компанія Honda у 1958 році випустила модель Super Cub, яка стала найбільш продаваним мотоциклом в історії: понад 100 мільйонів примірників.
Найшвидший серійний спортивний мотоцикл — Kawasaki Ninja H2R, його максимальна швидкість сягає близько 400 км/год.
Dodge Tomahawk, концепт-мотоцикл із двигуном від автомобіля Viper, здатний розганятися понад 500 км/год, але не дозволений для доріг.
Найбільший мотоцикл у світі створив італійський інженер Фабіо Редзані: його висота понад 5 метрів, довжина — 10 метрів, вага сягає кількох тонн.
У 2014 році австралієць Роббі Меддисон здійснив стрибок на мотоциклі висотою 28 метрів і дальністю понад 100 метрів, встановивши світовий рекорд.
В Індії мотоцикли стали основним видом транспорту: там зареєстровано понад 220 мільйонів двоколісних машин, що робить країну світовим лідером за їх кількістю.
Найменший мотоцикл у світі занесений до Книги рекордів Гіннеса: він заввишки лише 65 міліметрів і може витримати дорослу людину.
У 2020 році електричні мотоцикли вперше почали перевищувати за обсягами продажів бензинові у деяких країнах Європи, що свідчить про новий етап розвитку цієї техніки.
Історичні події в цей день
1541 року османські війська захопили Буду — столицю Королівства Угорщина. Це стало ключовою подією у протистоянні між Османською імперією та європейськими державами, що закріпило вплив турків у Центральній Європі на довгі десятиліття.
1561 року в Пересопницькому монастирі завершили роботу над «Пересопницьким Євангелієм». Ця книга стала символом української національної культури та використовується як присяжна книга президентів України.
1619 року відбулася прем’єра «Кам’янки Струмилової» — першої відомої постановки українських інтерлюдій. Вона засвідчила розвиток театральної традиції в Україні та поширення нових форм мистецького самовираження.
1698 року Петро I видав указ, яким заборонив носити бороди і зобов’язав дворян носити європейський одяг. Це було частиною його масштабних реформ, спрямованих на модернізацію Російської держави та наближення її до європейських стандартів.
1842 року був укладений Нанкінський договір, що завершив Першу опіумну війну між Великою Британією та Китаєм. За його умовами Гонконг було передано під британський контроль, а Китай відкрив свої порти для торгівлі.
1883 року в канадській Оттаві винахідник Томас Ахерн представив першу електроплиту. Вона стала важливою віхою у розвитку побутової техніки й започаткувала нову еру в приготуванні їжі.
1885 року німецький інженер Ґотліб Даймлер отримав патент на мотоцикл. Його «Reitwagen» із бензиновим двигуном став першим прообразом сучасного двоколісного транспорту, що згодом перетворився на символ мобільності та технічного прогресу.
1929 року німецький дирижабль «Граф Цепелін» завершив першу навколосвітню подорож. Політ тривав три тижні та став однією з найбільших авіаційних сенсацій початку ХХ століття.
1944 року розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів. Це стало важливим етапом боротьби народів Європи за визволення від гітлерівської окупації.
1946 року в Організацію Об’єднаних Націй були прийняті Швеція, Королівство Афганістан та Ісландія. Цей крок розширив склад міжнародної спільноти та укріпив авторитет ООН як глобальної організації.
1949 року СРСР провів своє перше успішне випробування атомної бомби на Семипалатинському полігоні. Подія стала початком ядерного протистояння між СРСР і США у часи «холодної війни».
1964 року відбулася прем’єра мультфільму Уолта Діснея «Мері Поппінс». Стрічка швидко здобула популярність у світі та стала класикою дитячого кіномистецтва.
1965 року у Львові відбулися збори євангельських християн-баптистів, у яких взяли участь близько 400 представників із різних регіонів Радянського Союзу. Це стало однією з найбільших релігійних подій того часу.
1966 року в Сан-Франциско гурт «Бітлз» дав свій останній концерт. Подія ознаменувала завершення концертної діяльності легендарного колективу, який надалі зосередився на студійних записах.
Перше випробування ядерного заряду в Семипалатинську
29 серпня 1949 року на Семипалатинському полігоні група радянських учених під керівництвом Ігоря Курчатова, відомого як «батько радянської атомної бомби», провела перше випробування ядерного заряду РДС-1. Проєкт перебував під особистим патронажем Лаврентія Берії, що надавало роботі не лише державного значення, а й атмосфери страху: самі науковці жартували, що успіх піднесе їх до небес, а невдача обернеться плахою.
Значну частину технічної інформації було отримано радянською розвідкою, і тому конструкція бомби багато в чому повторювала американський «Толстяк». Водночас власними розробками стали балістичний корпус та електронна начинка. Потужність вибуху перевищила 20 кілотонн, а сама абревіатура РДС офіційно тлумачилася як «реактивний двигун спеціальний», проте в народі її називали «Реактивним двигуном Сталіна».
Для випробувань на полігоні розмістили тварин і техніку: десять нових автомобілів «Побєда», 53 літаки різних типів, артилерійські системи, самохідні установки та 25 танків. Ударна хвиля продемонструвала нищівну силу вибуху: майже вся техніка була перевернута або зруйнована, башти танків відірвані від корпусів, і лише Т-34, який стояв у п’ятистах метрах від епіцентру, отримав відносно легкі пошкодження.
Це випробування стало сигналом для Сполучених Штатів: монополія Вашингтона на ядерну зброю завершилася. Офіційно про наявність атомної бомби в СРСР оголосив 8 березня 1950 року заступник голови Ради міністрів Климент Ворошилов. Рівно через сорок років після першого вибуху, 29 серпня 1991 року, указом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Семипалатинський полігон було закрито. За час його існування там було підірвано зарядів сумарною потужністю, що в 2,5 тисячі разів перевищувала силу бомби, скинутої на Хіросіму.
Відкриття стадіону ФК «Шахтар» — «Донбас Арена»
29 серпня 2009 року, у День міста Донецька, відбулося урочисте відкриття стадіону ФК «Шахтар» — «Донбас Арени». Стадіон був розрахований на 52 667 глядачів, а його будівництво разом із благоустроєм прилеглої території обійшлося у 400 мільйонів доларів США. Урочистості відкрив Президент України Віктор Ющенко, однак його виступ публіка зустріла свистом і шумом.
Після нього слово взяв лідер «Партії регіонів» Віктор Янукович, який завершив промову відомим четверовіршем Павла Беспощадного про Донбас:
«І немає землі прекраснішої, натхненнішої,
Де все творцем-народом створено.
Донбас ніхто не ставив на коліна!
І нікому поставити не дано!».
Стадіон також відвідав генеральний секретар УЄФА Девід Тейлор, який заявив:
«Стадіон захоплює, він просто фантастичний. Чудово, що ця арена прийматиме матчі Євро-2012. Вона справді велична, про це навіть не може бути суперечок. Все дуже добре сплановано — і технічні деталі, і все інше. Усе зроблено на найвищому рівні».
Перше засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання
29 серпня 2019 року відбулося урочисте перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання, яке тривало до пізньої ночі наступного дня. У цей день новообрані народні депутати склали присягу, було сформовано новий склад Кабінету Міністрів, призначено Генерального прокурора, керівника Служби безпеки України та інших високопосадовців.
Вже в перший день роботи парламент ухвалив рішення у 175 голосуваннях, чим було продемонстровано орієнтацію на швидкість ухвалення рішень та активний темп діяльності нового скликання.
У своєму виступі Президент Володимир Зеленський заявив, що перед новим парламентом стоїть низка першочергових завдань: зняття депутатської недоторканності, ухвалення закону про імпічмент, реформа правоохоронних органів і судової системи, продовження децентралізації та євроінтеграції.
Він окремо наголосив на необхідності лібералізації економіки, створенні «цифрової держави», подоланні рейдерства та монополій, досягненні енергетичної незалежності, розвитку промисловості, аграрного сектору, медицини та освіти.
Головними пріоритетами він назвав зміцнення національної безпеки, завершення війни на Донбасі та повернення Криму. Зеленський підкреслив, що ця Рада увійде в історію — питання лише в тому, як саме: як парламент, що зробив неймовірне, або як парламент, який проіснував лише один рік. Він зауважив, що не боїться розпустити Верховну Раду, однак висловив сподівання, що цього не станеться.
