66% німців виступають проти соціальних виплат українським біженцям: результати опитування
Дискусія навколо ставлення європейських суспільств до українських біженців останніми роками поступово виходить за межі гуманітарного виміру та набуває політичного звучання. У Німеччині, яка з початку повномасштабної війни прийняла сотні тисяч громадян України, дедалі більше громадян ставлять під сумнів обґрунтованість державної підтримки, зокрема у сфері соціальних виплат. Соціологічне опитування інституту INSA, результати якого оприлюднило видання Bild, зафіксувало зростання скепсису серед населення та вказало на різке посилення вимог до українських чоловіків призовного віку, які нині перебувають у ФРН.
Суспільні настрої і вимоги до українських чоловіків
Згідно з опитуванням, 62% респондентів вважають, що працездатні чоловіки, які виїхали з України після лютого 2022 року, мали б повернутися додому, а не залишатися в Німеччині, користуючись системою соціального захисту. Лише 18% опитаних не поділяють цієї позиції, тоді як 12% вагаються з відповіддю. Таким чином, більше ніж половина суспільства висловлює недовіру до нинішньої моделі підтримки і сприймає перебування українців у країні крізь призму їхнього військового обов’язку перед батьківщиною.
Ще більш критичним є погляд громадян ФРН на фінансову допомогу українцям. Дві третини опитаних — 66% — заявили, що виступають проти надання українським біженцям так званого громадянського доходу, який забезпечує базові соціальні гарантії. Лише 17% вважають виплати виправданими, тоді як решта утрималися від однозначної оцінки. Це свідчить про відчутне зниження суспільної підтримки, яка на початковому етапі війни мала переважно позитивний характер.
Фінансова сторона питання і політичні кроки уряду
За офіційною статистикою, близько 700 тисяч українців у Німеччині отримують соціальну допомогу, що щорічно коштує державному бюджету приблизно 6,3 мільярда євро. Попри значні витрати, працевлаштованим залишається лише кожен третій українець, який прибув у країну після початку повномасштабного вторгнення. Таким чином, фінансовий тягар, який лягає на плечі німецьких платників податків, стає предметом дедалі гостріших суспільних дискусій, особливо в умовах економічних труднощів і загального зростання цін.
Уряд Німеччини реагує на суспільні настрої, розглядаючи можливість перегляду системи виплат. У проєкті державного бюджету на 2026 рік Міністерство праці вже заклало скорочення витрат на соціальну підтримку українців, плануючи заощадити близько 1,5 мільярда євро. Очікується, що законопроєкт, який визначить нові умови допомоги, винесуть на розгляд Бундестагу до різдвяних свят. Таким чином, соціальна політика стосовно українських переселенців поступово змінюється у напрямі обмеження, що може суттєво вплинути на їхній статус у країні найближчими роками.
Результати опитування INSA свідчать про те, що початковий ентузіазм німецького суспільства щодо допомоги українцям поступово поступається місцем прагматичним і навіть жорстким оцінкам. З одного боку, у Німеччині й надалі проживають сотні тисяч громадян України, для яких соціальні виплати є єдиним джерелом існування.
З іншого боку, дедалі більше німців ставлять під сумнів справедливість цієї системи, вбачаючи у ній надмірний фінансовий тиск та моральний конфлікт через перебування за кордоном чоловіків призовного віку. Попереду — складні дискусії в парламенті, які мають визначити баланс між гуманітарною відповідальністю та інтересами власних громадян.
