7 січня в Україні за новим церковним календарем православні віряни України відзначають Собор святого Івана Хрестителя, а за старим календарем святкують Різдво Христове. В світі відзначаються Міжнародний день програмістів, День наставника, День «Я не збираюся більше терпіти» та Міжнародний день дурної ходи.
7 січня 1904 року було вперше встановлено радіосигнал для позначення лиха – CQD.
7 січня 1928 року відбувся перший політ льотчика-випробувача на експериментальному літаку У-2 – «кукурудзнику».
7 січня 1932 року відбувся запуск заводу ФЕД, який став одним із найвідоміших і водночас найбільш високотехнологічних підприємств свого часу не лише в Харкові, а й у всій країні.
Собор святого Івана Хрестителя
Це свято присвячене пам’яті Івана Предтечі, який відіграв ключову роль у підготовці приходу Спасителя. Іван Хреститель народився на шість місяців раніше за Ісуса Христа й у віці 30 років почав проповідувати серед ізраїльського народу. Його головною місією було спонукати людей до покаяння та хрещення задля відпущення гріхів.
Іван здійснив важливий обряд хрещення Ісуса у річці Йордан, після чого з неба зійшов Святий Дух, підтверджуючи божественність Ісуса. На жаль, його життя закінчилося трагічно: за наказом Ірода Антіпи Івана було ув’язнено й страчено через його викриття моральних вад правителя.
Різдво Христове
Це одне з найважливіших свят у християнському світі. Воно символізує народження Спасителя Ісуса Христа у Вифлеємі, що знаменує початок Нового Завіту та надії на спасіння людства. Різдво входить до числа дванадесятих свят і традиційно супроводжується богослужіннями, різдвяними колядками та святковими трапезами.
Таким чином, 7 січня об’єднує в собі як спогад про величну роль Івана Хрестителя в історії християнства, так і глибокий зміст святкування Різдва Христового для тих, хто слідує старому календарю.
Цікаві факти
Назва свята походить від слова «собор», що вказує на зібрання вірян для вшанування пам’яті Івана Хрестителя. Це не лише день його шанування, а й можливість згадати всіх, хто підтримував його служіння та слідував його проповідям.
Постать Івана згадується у всіх чотирьох канонічних Євангеліях. Його діяльність вважається пророчою, адже він передбачав прихід Месії та готував людей до його появи.
У християнській традиції Іван Хреститель вважається останнім пророком Старого Завіту й одночасно першим святим Нового Завіту. Його місія об’єднує два періоди історії спасіння.
Ім’я Іван (Йоанн, Іоан) походить від давньоєврейського імені Йоханан, що означає «Бог милосердний» або «милість Божа». Це повністю відповідає його місії як того, хто звіщає покаяння та прощення.
Іван Хреститель вважається покровителем чималої кількості професій: від будівельників і ремісників до пастухів. У деяких країнах його також шанують як захисника від хвороб і природних лих.
У деяких регіонах свято Собору Івана Хрестителя відзначали обрядом занурення в річки чи водойми, що символізувало очищення й оновлення. Це нагадувало про хрещення в Йордані, яке здійснював Іван.
Вважається, що мощі Івана Хрестителя знаходяться в різних частинах світу, зокрема в
Щороку під час Богоявлення багато християн відвідують річку Йордан, де Іван хрестив Ісуса, щоб віддати шану цьому святому місцю.
Міжнародний день програмістів
Цей день став символом визнання важливої ролі, яку відіграють фахівці цієї галузі в сучасному світі. Програмування – це серце технологічного прогресу, адже саме завдяки розробникам програмного забезпечення ми маємо змогу користуватися комп’ютерами, смартфонами, інтернетом і безліччю інших зручностей.
Програмісти створюють програми, які автоматизують рутинні завдання, аналізують дані, забезпечують зв’язок між людьми, а також допомагають у вирішенні найскладніших наукових і технічних викликів. Їхня робота не обмежується однією сферою, адже програмування застосовується в медицині, освіті, бізнесі, промисловості та навіть мистецтві. Внесок програмістів у розвиток суспільства складно переоцінити.
День програміста відзначають у дружніх зустрічах, конференціях, хакатонах та інших професійних заходах. Це чудова нагода не лише віддати належне колегам, а й надихнути молоде покоління обрати цей захоплюючий і перспективний шлях.
Цікаві факти
Існує альтернативний День програміста, який відзначають на 256-й день року. Число 256 обрали через його важливість у комп’ютерній науці: це кількість значень, які може зберігати 1 байт інформації.
Одним із перших програмістів у світі вважають Аду Лавлейс – вона написала опис алгоритму для обчислювальної машини Чарльза Беббіджа у XIX столітті.
Найперша програма для комп’ютера була написана для розв’язання математичної задачі й зайняла кілька десятків сторінок.
Найпопулярнішою мовою програмування у світі довгий час залишається Python завдяки своїй простоті та універсальності.
День наставника
Цей день є символічною датою, присвяченою ролі наставників у житті людей. Це свято покликане підкреслити важливість наставництва як інструменту підтримки, розвитку та натхнення. Наставники не лише діляться своїми знаннями й досвідом, але й допомагають молоді та колегам формувати цінності, ставити цілі та долати труднощі.
Ініціатива цього дня має на меті заохотити тих, хто вже є наставниками, продовжувати свою роботу, а також надихнути інших спробувати себе в цій ролі. Наставництво є надзвичайно важливим у багатьох сферах життя – від кар’єри до освіти, творчості та особистісного зростання.
У цей день часто проводяться тематичні заходи, вебінари, зустрічі з наставниками, де вони діляться своїми історіями, розповідають про досягнення своїх учнів і вплив своєї роботи. Крім того, це гарна нагода для учнів висловити вдячність своїм наставникам.
Цікаві факти
Наставництво відоме ще з античних часів. Саме слово «наставник» походить від імені Ментор – персонажа в «Одіссеї» Гомера, який був наставником Телемаха.
За даними досліджень, люди, які мають наставників, досягають успіху швидше й легше адаптуються до викликів, особливо в кар’єрі.
День наставника частиною Національного місяця наставництва у США, який проводять у січні, щоб привернути увагу до важливості цієї діяльності.
День «Я не збираюся більше терпіти»
Цей день є символічним для тих, хто вирішив взяти контроль над своїм життям, відстоювати власні інтереси та розпочати позитивні зміни. Це нагадування про те, що кожна людина має право визначати свої межі, говорити «ні» токсичності та несправедливості, а також сміливо крокувати до своїх цілей.
Цей день закликає до самоповаги та чесності перед собою. Він заохочує людей висловлювати свої емоції, замість того, щоб накопичувати їх, приймати рішення на користь власного добробуту та не боятися змінювати обставини, що більше не приносять радості чи розвитку.
Це також гарний момент для роздумів про власні пріоритети. Можливо, настав час покинути токсичні стосунки, змінити роботу, почати вести здоровий спосіб життя чи навчитися бути щирішими в своїх бажаннях. Головне – це зробити перший крок до змін, які дарують свободу та гармонію.
Цікаві факти
Свято надихає багатьох людей переглянути свої новорічні резолюції, перетворюючи їх із формальних списків у справжні дії.
Ідея дня може бути пов’язана з популярною фразою «I’m mad as hell, and I’m not going to take it anymore!» з фільму «Network» (1976), яка закликала людей виступати проти несправедливості.
У багатьох країнах цей день використовують як нагоду говорити про ментальне здоров’я, самоповагу та право кожної людини на щастя та внутрішній баланс.
Міжнародний день дурної ходи
З 7 січня 2012 року щороку відзначають це незвичне свято, яке стало символом гумору, творчості й оригінальності. Його ідея була натхненна культовим скетчем із британського комедійного серіалу «Летючий цирк Монті Пайтона», в якому Джон Кліз у ролі держслужбовця демонструє дивну і водночас неймовірно смішну ходу на шляху до вигаданого Міністерства дурної ходи.
Цей скетч, показаний вперше в 1970 році, став класикою комедії завдяки своїй абсурдності та унікальному стилю. Міністерство дурної ходи, як ідея, висміювало бюрократію, а незвичайна манера руху головного героя викликала захоплення мільйонів глядачів.
Свято відзначають у багатьох містах світу. Люди збираються разом і повторюють комічні ходи, організовують тематичні паради, флешмоби або просто діляться відео своїх кумедних маневрів. Цей день спонукає відпустити серйозність і подивитися на життя з легким серцем та усмішкою.
Цікаві факти
Джон Кліз зізнавався, що для створення своєї знаменитої ходи надихався класичними комедійними виступами, зокрема роботами Чарлі Чапліна.
У багатьох містах, де святкують День дурної ходи, учасники змагаються за найсмішнішу чи найскладнішу ходу.
Серіал «Летючий цирк Монті Пайтона» вважається однією з найвпливовіших комедійних програм ХХ століття, і скетч про Міністерство дурної ходи залишається одним із найвідоміших моментів шоу.
Історичні події в цей день
1325 рік – Афонсу IV став королем Португалії після смерті свого батька, короля Дініша I. Афонсу IV, відомий як «Справедливий», запам’ятався своєю підтримкою культури та наукових досліджень.
1610 рік – Галілео Галілей відкрив чотири найбільших супутники Юпітера: Іо, Європу, Ганімед і Каллісто. Це відкриття стало переломним моментом у розумінні Сонячної системи, підтвердивши теорію про обертання планет навколо Сонця.
1782 рік – Відкрився перший комерційний банк у Сполучених Штатах – Bank of North America, який відіграв важливу роль у становленні фінансової системи країни.
1785 рік – Француз Жан-П’єр Бланшар і американець Джон Джеффріс вперше перелетіли Ла-Манш на повітряній кулі, здійснивши переліт з англійського Дувра до французького Кале.
1797 рік – В Італії вперше використали сучасний триколірний прапор – зелений, білий і червоний. Згодом цей прапор став символом об’єднання країни.
1839 рік – Франсуа Араго, виступаючи на засіданні Французької академії наук, вперше представив світу опис оптико-хімічного методу отримання зображення. Цей день вважається днем народження фотографії.
1927 рік – Відбувся перший трансатлантичний телефонний дзвінок між Нью-Йорком і Лондоном, що стало початком нової ери в глобальному зв’язку.
1953 рік – Президент США Гаррі Трумен оголосив про наявність у Сполучених Штатів водневої бомби, що значно вплинуло на хід Холодної війни.
1979 рік – В’єтнамські війська повалили режим Пол Пота у Камбоджі, припинивши жорстоке правління Червоних кхмерів.
1989 рік – Наслідний принц Японії Акіхіто був проголошений новим імператором після смерті його батька, імператора Хірохіто. Він став 125-м імператором Японії.
2015 рік – У Парижі стався терористичний акт у редакції сатиричного журналу Charlie Hebdo. Трагедія забрала життя 12 людей, ще 11 отримали поранення. Ця подія викликала хвилю солідарності по всьому світу та дискусії про свободу слова.
Вперше встановлення радіосигналу CQD
7 січня 1904 року було вперше встановлено радіосигнал для позначення лиха. Цей сигнал, запропонований компанією «Marcony International Company», складався з букв CQD, що означало «Come Quickly, Distress» (“Приходьте швидше, небезпека”). Ця подія стала важливим етапом у розвитку міжнародної морської радіозв’язку та забезпечення безпеки на морі.
Сигнал CQD був не першим і не останнім у цій сфері. У 1904 році на I Міжнародній конференції з питань бездротового зв’язку вперше обговорили необхідність створення єдиного міжнародного сигналу лиха. Тоді лише незначна частина кораблів мала радіоустановки, тому конференція була малолюдною. Однак це не завадило делегатам закласти основи для використання радіосигналів у морській справі. Було вирішено, що сигнал лиха має привертати увагу всіх радіооператорів, які після його прийому повинні негайно зупинити всі інші передачі, визначити місцезнаходження судна й за можливості передати сигнал далі.
Основою для CQD стали букви CQ, які вже використовувались британськими телеграфістами на залізницях для позначення важливих повідомлень, що потребували загальної уваги. Англійські радисти перенесли цей звичай і на морські судна. На конференції вирішили, що сигнал CQ має використовуватись виключно за розпорядженням капітана корабля. Будь-яке порушення цього правила суворо каралось.
Пізніше до букв CQ додали третю букву D, яка означала «distress» (з англійської – «горе», «біда»), щоб сигнал чітко вказував на лихо. Проте вже у 1908 році сигнал CQD був замінений на новий – SOS, який швидко став міжнародним стандартом.
Попри поширену думку, SOS не означає «Save Our Souls» («Рятуйте наші душі») чи «Save Our Ship» («Рятуйте наш корабель»). Ці літери не мають жодної офіційної розшифровки. Їхня перевага полягала в простоті: SOS легко передавати та розпізнавати в телеграфному коді Морзе (три крапки, три тире, три крапки). Саме завдяки своїй універсальності та зручності цей сигнал зберіг своє значення донині.
Перший політ на «кукурудзнику»
7 січня 1928 року відбувся перший політ льотчика-випробувача Михайла Громова на експериментальному літаку У-2 («Учбовий другий»), створеному конструктором Миколою Полікарповим. Загальновживаним ім’ям літака стало – «кукурудзник». Цей літак, який у 1944 році перейменували на По-2 на честь його творця, став легендою радянської авіації. Після успішного випробування розпочалося серійне виробництво, яке тривало до 1953 року. За цей час було виготовлено понад 33 тисячі літаків у 14 різних модифікаціях.
У-2 був невеликим і легким літаком, виконаним із фанери з полотняною обшивкою. Його довжина становила 8 метрів, розмах крил – 11,4 метра, а максимальна злітна маса – 1100 кг. Літак був оснащений мотором М-11 потужністю 100 кінських сил, відкритою двомісною кабіною та неубираним шасі. Завдяки простоті конструкції, невисокій вартості та швидкості 120–130 км/год У-2 став ідеальним для навчання пілотів, а також для виконання широкого спектра завдань.
Завдяки своїй універсальності літак використовувався для сільськогосподарських робіт, санітарних і поштових перевезень, а також для повітряної зйомки. Однак справжньої слави У-2 зазнав під час Другої світової війни, коли його застосовували як легкий нічний бомбардувальник. Літак міг нести до 350 кг бомбового навантаження. Специфічна тактика його використання полягала у виконанні нічних вильотів на малій висоті, що робило його майже невидимим для ворога. Льотчики застосовували маневреність і малу швидкість для ухилення від зенітного вогню та німецьких винищувачів.
Особливу роль У-2 відіграв у складі 46-го гвардійського Таманського нічного бомбардувального авіаполку, який складався виключно з жінок. Цей полк, відомий як «нічні відьми», став легендою. Льотчиці проводили нічні рейди, завдаючи точкових ударів по позиціях ворога. Усього 23 льотчиці цього полку отримали звання Героя Радянського Союзу.
Німецькі солдати прозвали У-2 «кофемолкою», «швейною машинкою» і «русс-фанер» через його незвичну конструкцію та малу швидкість. Незважаючи на це, його було дуже складно збити, а його маневреність часто ставала несподіванкою для ворога. Німецьке командування навіть видало наказ прирівняти збиття У-2 до винищувачів і нагороджувало за це залізним хрестом.
У післявоєнний період У-2 продовжував використовуватись, зокрема під час Корейської війни (1950–1953). Він став рекордсменом як найтриваліший у використанні літак у світі, що забезпечило йому місце в Книзі рекордів Гіннеса. В Україні літак також здобув славу, коли льотчики АНТК ім. Антонова здійснили на ньому політ до Південного полюса, демонструючи витривалість цієї унікальної машини.
Літак По-2 залишився в історії як символ простої, надійної й універсальної авіації, який відіграв важливу роль у багатьох аспектах авіації та війни. Його історія – приклад того, як простий дизайн може забезпечити велику ефективність і тривалий успіх.
Запуск заводу ФЕД
7 січня 1932 року відбувся запуск заводу ФЕД, який став одним із найвідоміших і водночас найбільш високотехнологічних підприємств свого часу не лише в Харкові, а й у всьому колишньому СРСР. Завод заснували на базі майстерень трудової комуни імені Фелікса Дзержинського, яку очолював видатний педагог Антон Макаренко. Через це часто датою заснування заводу називають рік створення комуни – 1927-й, а також дату 29 грудня.
Будівництво підприємства здійснювали міські організації, але активну участь у ньому брали і старші за віком вихованці комуни. Рада командирів вирішила внести на будівництво 300 тисяч рублів, які були зароблені завдяки перевиконанню виробничих планів.
Першим керівником заводу став А.С. Петров. Початок виробничої історії ФЕД був пов’язаний із випуском дефіцитного на той час інструменту – електросвердлилок, які збирали малолітні працівники комуни. Незабаром серед комунарів виникла ідея створити доступний для масового фотолюбителя вітчизняний фотоапарат – аналог німецької «Лейки». У цьому їм допомогли співробітники Ленінградського оптико-механічного заводу.
Вже через рік після запуску підприємства були зібрані перші три плівкові фотоапарати «ФЕД». А до 1936 року завод випустив 25 тисяч таких фотоапаратів. Це стало визначним досягненням, адже «ФЕД» забезпечив фотолюбителів якісною й доступною технікою, яка могла конкурувати із західними аналогами.
Історія комуни завершилася у 1938 році, коли проблему безпритульності в країні було значною мірою вирішено. Проте сам завод продовжив свою діяльність, відіграючи ключову роль у виробництві високоточної техніки для оборонної галузі. Підприємство займалося комплектуванням літаків, гелікоптерів та іншої техніки, яка мала стратегічне значення для економіки й безпеки України.
Завод ФЕД став не лише символом технічного прогресу, але й прикладом того, як спільна праця, ініціатива та підтримка молоді можуть привести до визначних досягнень у промисловості та суспільному житті.
