Апеляційний суд ухвалив рішення на користь Портнова у справі проти журналістки Радіо Свобода
Київський апеляційний суд ухвалив рішення, яке викликало резонанс у медіасередовищі: скарга керівниці київського бюро Радіо Свобода та проєкту журналістських розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької була відхилена. Суд залишив без змін рішення Печерського районного суду, яке стало на бік проросійського діяча Андрія Портнова, відомого своєю активною діяльністю під час правління Віктора Януковича. Портнов, який наразі перебуває під санкціями США та залишив Україну, подав позов проти Седлецької та інших медіа через її пост у Facebook, зроблений 17 серпня 2020 року, у день підпалу автомобіля редакції “Схем”.
У своєму дописі журналістка зазначила, що Портнов опублікував у своєму Telegram-каналі особисті дані водія редакційного авто з адресою його проживання та номерними знаками автомобіля, який згодом підпалили. Крім того, Седлецька згадала про погрози Портнова на адресу редакції та його заяви про “учбово-виховні заходи” щодо журналістів, які оприлюднювали суспільно важливі факти.
Однак, суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд, визнали, що ці висловлювання журналістки слід спростувати. Суд мотивував це тим, що факти, наведені у пості Седлецької, начебто не мали доказової бази, попри те, що Портнов не оспорював у позові самого факту підпалу авто, його приналежності до редакції та своїх попередніх погроз.
Адвокатка Седлецької Оксана Максименюк заявила, що вони планують подати касаційну скаргу до Верховного суду. Вона наголосила, що у цьому випадку йдеться не лише про захист інтересів журналістки, але й про забезпечення права суспільства на отримання правдивої інформації про публічних осіб, таких як Портнов.
Ситуацію також прокоментувала медіаюристка Людмила Панкратова, зазначивши, що подібні масові позови з боку Портнова проти журналістів виглядають як SLAPP – стратегічні позови проти участі громадськості. За її словами, такі дії мають на меті тиск на журналістів, аби ті уникали публікацій про діяльність Портнова, створюючи «охолоджувальний ефект» у медіасередовищі. Особливо небезпечними подібні прецеденти стають під час війни, коли суспільство має право на доступ до інформації про корупційні дії та воєнні злочини.
Медіаюристка також підкреслила, що такі рішення суду можуть позбавити громадян доступу до важливої інформації та суттєво загрожувати свободі слова. Вона закликала до активного інформування про небезпеку таких позовів для журналістської діяльності та підкреслила необхідність пильної уваги до подібних справ з боку суспільства і правозахисних організацій.
