Астрономи виявили 14 нових “сплячих галактик” різної маси, які існували протягом першого мільярда років після Великого вибуху і вже припинили утворення нових зірок. Це відкриття дає змогу глибше зрозуміти ранню історію Всесвіту та процес еволюції галактик, повідомляє Space.
Припинення зореутворення може відбуватися з кількох причин. Серед них — активність надмасивної чорної діри в центрі галактики, випромінювання якої нагріває міжзоряний газ і позбавляє галактику холодного газу — головного матеріалу для формування зірок. Крім того, сусідні галактики здатні “відбирати” цей газ, що також призводить до зупинки процесу. У таких випадках галактика може залишитися неактивною назавжди.
Інший варіант — коли холодний газ нагрівають або витісняють потужні зоряні процеси: вибухи наднових, інтенсивні зоряні вітри або тиск від зоряного світла. Тоді галактика “засинає” тимчасово — зазвичай на 20–25 мільйонів років, після чого зореутворення відновлюється, якщо умови стають сприятливими.
Минулого року вчені вперше зафіксували чотири такі сплячі галактики з раннього Всесвіту. Маса трьох з них не перевищувала мільярда сонячних мас, а ще одна була понад 10 мільярдів. Нинішнє відкриття додало до цього списку ще 14 об’єктів з масами від 40 мільйонів до 30 мільярдів сонячних мас.
Науковців здивувало, що сплячі галактики взагалі існували в такий ранній період, адже вважалося, що молоді галактики мають активно формувати зірки. Подальший аналіз показав, що всі досліджувані об’єкти зупинили зореутворення приблизно за 10–25 мільйонів років до моменту, коли їх спостерігали. Це свідчить про циклічність процесу — після фаз спокою тривалістю щонайменше 10–25 мільйонів років у них знову можуть з’являтися нові зірки. Ймовірними причинами “засинання” дослідники називають вибухи наднових або вплив потужних зоряних вітрів.
Попри це, вчені визнають, що не можна бути повністю впевненими, що всі такі галактики знову активуються. Оскільки сплячі галактики — рідкісне явище, багато аспектів їхньої природи залишаються незрозумілими. Астрономи сподіваються, що майбутні спостереження допоможуть пролити світло на їхні особливості.
