Ситуація з несплатою штрафів за порушення правил дорожнього руху в Україні залишається критичною, навіть попри невелике зниження показників у 2025 році. За перші шість місяців цього року в Єдиному реєстрі боржників нараховано 375 810 справ, пов’язаних з невчасною оплатою штрафів.
Це менше, ніж було торік, проте статистика все одно перевищує довоєнний рівень у рази. Порівняно з 2023 роком кількість боргів зросла приблизно на третину, а якщо зіставити з довоєнними роками — то збільшення становить у 2,5 раза.
Особливістю теперішньої ситуації є не лише масштаби проблеми, а й зміна портрета боржника. Якщо раніше переважна більшість тих, хто не сплачував штрафи, були чоловіки, то сьогодні дедалі частіше у статистиці з’являються жінки. До 2022 року на них припадало лише близько 8% таких справ, зараз їхня частка сягнула 21%. Це означає, що кожне п’яте провадження в реєстрі стосується саме жінок-водійок.
Зміни у структурі пов’язані як із загальним зростанням кількості жінок за кермом, так і з тим, що під час війни значно збільшилася мобільність жінок: вони самостійно керують автомобілями для вирішення сімейних, волонтерських і робочих питань.
Проте чоловіки все ще становлять найбільшу частину боржників. На них припадає 41% усіх справ у реєстрі, що в абсолютних цифрах становить близько 1,7 мільйона проваджень. Загальна кількість несплачених боргів через порушення ПДР у ЄРБ перевищила 1,8 мільйона. Це величезний масив даних, що демонструє не лише слабкий рівень дисципліни серед водіїв, а й загальну проблему зі сплатою адміністративних санкцій в Україні.
Якщо подивитися на регіональний розріз, то лідером за кількістю проваджень традиційно є Київ. У столиці зафіксовано 43 654 справи, що становить 12% від усіх. На другому місці — Дніпропетровська область із 36 879 справами (10%). Третє місце посідає Одеська область, де виявлено 29 502 провадження (8%). Це ті регіони, де водійська активність найвища, а отже, ймовірність порушень теж значно більша.
Не менш важливо розуміти, що реєстр боржників не є статичним. Одні справи закриваються, коли боржники все ж таки сплачують штрафи, натомість постійно додаються нові. Тому наведені цифри — це своєрідний «зріз» станом на початок липня 2025 року, а не остаточні підсумки. Проте саме цей зріз дозволяє оцінити тенденцію: навіть якщо в короткостроковій перспективі відбувається невелике зменшення, загальна кількість боргів продовжує залишатися рекордно високою.
Ще один важливий момент — фінансові наслідки. Якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, його розмір автоматично подвоюється. Це означає, що боржники не лише накопичують записи в реєстрі, а й ризикують значно збільшити суму боргу. Крім того, потрапляння до ЄРБ може мати додаткові негативні наслідки — блокування банківських карток, обмеження доступу до певних фінансових послуг, а в окремих випадках навіть проблеми з виїздом за кордон.
