На засіданні міської ради Запоріжжя депутати ухвалили рішення виділити 500 тисяч гривень для протидії нашестю сарани, яка вже зафіксована в кількох районах міста.
“Перший етап боротьби з сараною – це історія технічного її збирання. Це треба просто механічно її збирати з території, з дерев, з землі спеціальними сачками. І тільки після того є можливість застосовувати хімічний спосіб її ураження”, – пояснила в.о. міського голови Запоріжжя Регіна Харченко.
За її словами, ситуація є наслідком екологічної катастрофи, спричиненої підривом Каховської ГЕС, і подібні прояви можуть тривати роками.
“Це наслідки екологічної катастрофи, підриву Каховської ГЕС. І, на жаль, ми будемо роками відчувати різні негативні екологічні наслідки. Це загроза для аграрних посівів, зелених насаджень”, – зазначила Харченко.
Наразі карантинний режим запроваджено лише в Комунарському районі міста. У ДСНС і Держпродспоживслужбі не фіксують загальної загрози для Запоріжжя, однак, як запевнила в.о. міського голови, влада готова до швидкої поетапної реакції.
“Наскільки мені відомо, то зараз Держпродспоживслужба і Державна служба в питань надзвичайних ситуацій не вбачають критичності в місті Запоріжжя. Оголошено карантин в одному з районів, це Комунарський. Зараз ситуація під контролем”, – додала Регіна Харченко.
Вона також повідомила, що ресурси для подальших етапів боротьби з сараною наявні, і в разі необхідності буде оперативно скликано міську комісію з питань надзвичайних ситуацій.
За інформацією Держпродспоживслужби, головними чинниками поширення сарани в Україні є підвищення середньодобових температур, зміна природно-кліматичних умов, наслідки руйнування Каховської ГЕС, війна та занедбані прифронтові землі. Через це контроль за ситуацією у прифронтових регіонах був ускладнений. У південних областях, зокрема в Миколаївській, через посуху та спеку соняшник гине, й аграрії вже не сподіваються на врожай.
