Динаміка шахрайських справ в Україні: кількість злочинів скоротилася, проте майже вдвічі перевищує довоєнні показники

В Україні у 2025 році зафіксовано суттєве скорочення кількості кримінальних проваджень за фактами шахрайства. За період з січня по серпень відкрито 35 599 справ, що на півтора раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас, якщо порівнювати з довоєнним періодом, цей показник все ще перевищує його майже удвічі.

Дані, які оприлюднив аналітичний сервіс «Опендатабот», дозволяють простежити тенденцію: пік шахрайських правопорушень припав на 2023 рік, коли було зареєстровано рекордні 82 тисячі справ. Тоді щомісяця відкривалося близько семи тисяч проваджень, а в літні місяці кількість перевищувала навіть вісім тисяч. Відтоді показники стабільно знижуються, і нині середній рівень становить приблизно 4,5 тисячі справ щомісяця.

Однак зменшення кількості відкритих справ не означає високої результативності їх розслідування. У 2025 році лише у дев’яти тисячах проваджень оголошено підозри, а до суду потрапили 7,6 тисяч, що дорівнює лише 21% від загальної кількості.

Для порівняння: у 2021 році цей показник складав 30%, а у перші два роки повномасштабної війни він знизився до 18%. Якщо розглядати регіональний розподіл, то найбільше кримінальних справ щодо шахрайства зафіксовано у Києві — 4 882 випадки. Далі йдуть Дніпропетровська область із 3 511 справами та Харківщина з 2 671. Найнижчий рівень зареєстрований на Івано-Франківщині, де відкрито близько семисот проваджень, не враховуючи тимчасово окупованих територій та зон бойових дій.

У підсумку загальна кількість шахрайських справ зменшилася на третину порівняно з минулим роком, проте динаміка не всюди однакова. Наприклад, на Хмельниччині рівень шахрайств знизився лише на один відсоток, тоді як у Дніпропетровській та Чернівецькій областях падіння перевищило сорок відсотків.

Водночас порівняння з довоєнним 2021 роком виявляє іншу картину: у Житомирській області кількість справ збільшилася більш ніж у чотири рази, а на Закарпатті — утричі. Така статистика свідчить, що навіть попри загальне зменшення навантаження на правоохоронні органи, проблема шахрайства залишається масштабною та відчутною, а її регіональні відмінності потребують окремого аналізу і відповідних рішень.