Колишнього керівника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника видалили з реєстру корупціонерів. Це підтверджують дані пошуку у реєстрі на сайті НАЗК.
Ситника внесли до цього реєстру у грудні 2019 року після рішення апеляційного суду. Причиною стало порушення ним обмежень, встановлених законом для отримання подарунків. Тепер же його прізвище у списку відсутнє, ймовірно, через рішення Європейського суду з прав людини, який став на бік колишнього очільника НАБУ. ЄСПЛ визнав, що внесення Ситника до публічного реєстру корупціонерів порушило його право на справедливий суд і на повагу до приватного життя.
Європейський суд підкреслив, що суддя у національному суді міг бути залежним від прокуратури, яка мала вплив на його статус у паралельному провадженні. Рішення про винуватість було ухвалене без достатніх доказів, а включення Ситника до реєстру корупціонерів без визначеного строку розцінене як непропорційне втручання у приватне життя.
Крім того, ЄСПЛ зазначив, що справа проти Ситника могла мати політичне підґрунтя, зокрема як форма тиску у відповідь на розслідування НАБУ щодо сина тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та одного з прокурорів. Суд визнав, що Україна порушила Конвенцію, і рішення може стати підставою для компенсацій чи перегляду внутрішніх рішень.
Ситник наголосив, що зазнав матеріальних і нематеріальних втрат, а також витрат на юридичну допомогу, але вважає достатнім факту встановлення порушення Конвенції як форми компенсації. ЄСПЛ погодився з цією позицією й не присудив йому додаткових виплат.
Нагадаємо, у вересні 2019 року суд визнав Ситника винним в адміністративному порушенні під час відпочинку у Рівненській області та призначив штраф у розмірі 3,4 тисячі гривень. Його звинувачували у порушенні обмежень для держслужбовців щодо прийняття подарунків. Відповідна стаття (ст. 172-5 КУпАП) передбачає покарання у вигляді штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією подарунка (1 700–3 400 грн).
Після рішення Апеляційного суду Ситник оскаржив його у Європейському суді з прав людини.
