ЄС презентував “військовий Шенген” і нову стратегію розвитку оборонної промисловості
Європейська комісія разом з Високим представником ЄС з питань зовнішньої політики презентували масштабний пакет рішень, спрямований на суттєве підсилення обороноздатності європейських країн.
Центральними елементами нового підходу стали ідея так званого «військового Шенгену», який має забезпечити максимально швидке переміщення військ між країнами ЄС, а також «Дорожня карта трансформації оборонної промисловості ЄС», що орієнтована на технологічне оновлення та інновації. Запропоновані кроки стали відповіддю на оцінки західних розвідувальних служб, які говорять про можливу загрозу нападу Росії на окремі держави Євросоюзу у найближчі роки.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, коментуючи необхідність посилення оборонної мобільності, наголосила, що «слабкість провокує Росію на прояви агресії», а тому підвищення боєготовності має виконувати стримувальну функцію. Її оцінка підкреслює логіку всього пакета заходів, спрямованого на уніфікацію та модернізацію оборонних механізмів усередині Євросоюзу.
Концепція «військового Шенгену» передбачає створення повноцінного простору військової мобільності до кінця 2027 року. Йдеться про те, щоб війська, техніка та матеріальні ресурси могли швидко і без зайвих бюрократичних бар’єрів пересуватися територією ЄС. Донедавна подолання окремих кордонів могло тривати до 45 днів, тоді як нові правила мають скоротити час розгляду транскордонних заявок до трьох робочих днів та значно спростити митні процедури.
Передбачається також створення нової Європейської посиленої системи реагування на військову мобільність (EMERS). Її функція — забезпечення надшвидкого погодження переміщення військ і техніки, причому повідомлення повинні оброблятися протягом шести годин. Окрім цього, EMERS гарантуватиме пріоритетний доступ до важливої інфраструктури, що дозволить оперативно підтримувати сили ЄС або НАТО у разі надзвичайних ситуацій.
Значна частина плану пов’язана і з модернізацією транспортних коридорів: вони мають відповідати стандартам подвійного призначення, а критична інфраструктура – витримувати вагу важкої техніки. Як підкреслила Каллас, «якщо міст не може витримати 60-тонний танк, у нас виникає проблема». На вдосконалення цієї інфраструктури в межах програми «З’єднуючи Європу» пропонується передбачити 17 млрд євро у наступному багаторічному бюджеті.
Окремим напрямом плану є розширення військових транспортних коридорів до України. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що одним із можливих маршрутів доставки військових вантажів в Україну може стати шлях через Румунію та Молдову. За словами Кая Каллас, це рішення стане «гарантією безпеки», що забезпечить швидке постачання допомоги у разі нагальної потреби.
Другий ключовий елемент пакета — «Дорожня карта трансформації оборонної промисловості ЄС». Вона спрямована на прискорення розвитку оборонних технологій, зокрема з урахуванням досвіду, набутого під час війни в Україні. Документ виділяє низку технологічних напрямів, які вже демонструють стрімкий прогрес — системи штучного інтелекту, квантові рішення, безпілотники та космічні технології.
План зосереджено на чотирьох ключових пріоритетах: підтримці інвестицій в оборонний сектор, прискоренні появи нових технологій, розширенні доступу до оборонних потужностей та розвитку навичок, необхідних для збереження конкурентної технологічної переваги. У Європейській комісії наголошують, що ці зміни принесуть вигоди і Україні, яка рухається до членства в ЄС і вже інтегрується в європейські оборонні ініціативи.
Реалізація Дорожньої карти розпочнеться негайно, а пропозиції щодо нового регламенту військової мобільності будуть передані на розгляд Раді ЄС та Європарламенту. У підсумку пакет реформ має створити основу для швидшого реагування, глибшої інтеграції та посилення оборонної стійкості Європи.




