Іноземці в українському бізнесі: 1 648 нових ФОПів за рік

У 2025 році іноземні громадяни відкрили в Україні 1 648 нових фізичних осіб-підприємців. Це майже на десять відсотків менше, ніж торік, і лише 0,7% від всіх нових бізнесів.
Водночас кількість тих, хто закрив власну справу, виявилася більшою: 1 158 ФОПів-нерезидентів припинили діяльність. У підсумку чистий приріст становив 490 підприємців, що на тлі понад 213 тисяч закриттів серед українських ФОПів виглядає краплею в морі, але все ж показує, що інтерес іноземців до України зберігається.
Початок року був різким: у січні іноземці відкрили лише 117 ФОПів, а закрили 294. Далі поступово відчуття кризи відступало: у лютому — 195 відкриттів проти 143 закриттів, у березні — 173 проти 118. Квітень дав 182 нові бізнеси і 113 закритих, травень — 183 проти 101, червень — 190 проти 108. У липні іноземці зареєстрували 203 підприємства, тоді як закрили тільки 96, у серпні — 179 проти 74. Осінь почалася на підйомі: у вересні відкрили 226 ФОПів, а закрили 111.
Серед тих, хто ризикує працювати в Україні, найбільшу кількість становлять громадян Азербайджану — 229 підприємців, або 14% від всіх іноземців. Майже стільки ж — росіяни, 222 нових підприємці. Далі йдуть узбеки — 160, молдавани — 125, вірмени — 95. Але в дзеркалі закриттів ті самі країни лідирують у зворотному напрямку: найбільше згортають бізнес саме росіяни — 241 закриття, за ними азербайджанці — 157, молдавани — 102, узбеки — 91, білоруси — 69.
Карта іноземного підприємництва в Україні теж є красномовною. Абсолютним лідером є Київ, де з початку року відкрито 544 ФОПи іноземців, тобто кожен третій. На другому місці Одещина — 300, далі Київщина — 138, Харківщина — 104, Львівщина — 83. У решті областей цифри скромні, а в деяких — від Волині до Херсонщини — кількість нових іноземних підприємців взагалі обчислюється одиницями, від двох до сімнадцяти. Закриваються бізнеси теж у першу чергу у великих містах: у Києві згорнули справу 297 ФОПів-нерезидентів, на Одещині — 17 відсотків від загальної кількості закриттів, на Харківщині — дев’ять, на Київщині — вісім, на Дніпропетровщині — п’ять.
В яких сферах іноземці пробують сили? Тут усе очікувано: найпростіше зайти у торгівлю, і саме вона тримає першість. Майже третина нових бізнесів — роздріб. На другому місці — кафе та ресторани, 14 відсотків, далі оптова торгівля — 9, програмування — 6, інформаційні послуги — 4 відсотки. І закриваються ті ж самі сегменти: 37 відсотків іноземних підприємців припинили роздрібну торгівлю, 10 відсотків — програмування, 9 — громадське харчування.
Портрет підприємця-нерезидента виглядає так: здебільшого чоловіки, адже на їхню частку припадає 69 відсотків, тоді як жінок — лише 31. Водночас іноземні бізнеси виявилися дещо стійкішими: медіанний час існування ФОПа нерезидента в Україні становить 3,1 року, у той час як серед українців цей показник — 2,5 року. Абсолютний рекорд — тридцятирічний бізнес громадянки РФ, який закрився лише цього року.
У відкритті ФОПів іноземцями немає нічого екзотичного. Той, хто має посвідку на проживання, отримує податковий номер і працює на тих самих умовах, що й українець. Навіть громадяни Росії можуть легально відкривати ФОПи, якщо мають законні підстави перебувати в Україні.
Факти залишаються такими: іноземці становлять лише частку відсотка на підприємницькій карті України, але навіть ця нечисленна група демонструє цікаві закономірності. Вони концентруються у великих містах, найчастіше обирають торгівлю та харчування, працюють довше, ніж українці, але й закриваються масово. Попри кризу, вій¬ну і високі ризики, чистий плюс у 490 іноземних бізнесів доводить: Україна залишається місцем, де варто пробувати.




