На засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено 14 нормативно-правових актів, які стосуються сфери охорони здоров’я. Прийняті рішення спрямовані на комплексне посилення медичної системи, створення умов для впровадження сучасних практик та підвищення рівня захисту пацієнтів.
Кожна постанова має конкретне завдання — від збільшення фінансування складних хірургічних випадків і розвитку трансплантації до забезпечення здоров’я дітей у дитсадках і підвищення прозорості управління медичними закладами.
“Медична система має змінюватися так само швидко, як змінюється країна в умовах війни, щоденно стикаючись з новими викликами. Сьогодні на засіданні Уряду ухвалили пакет рішень, який дозволяє системі бути гнучкою, сильною і ближчою до людей. Це більше фінансування для складних випадків хвороби, нові можливості для пацієнтів, прозорі правила для лікарень.
Ми закладаємо підхід, який працює у житті — коли військовий із пораненням, дитина в садочку чи пацієнт із хронічною хворобою отримують допомогу тоді, коли вона потрібна. Так ми будуємо сучасну якісну медицину, яка здатна тримати удар сьогодні і стане фундаментом сильної України після перемоги”, — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Ухвалені зміни до Програми медичних гарантій передбачають збільшення фінансування лікарень, які лікують пацієнтів зі складними травмами. Минулого тижня в МОЗ відбулася нарада за участю НСЗУ та представників цих медзакладів, де обговорювали виклики та потребу у збільшенні фінансування, і вже зараз рішення офіційно прийнято. Воно передбачає введення додаткового коефіцієнта ресурсоємності для 88 діагностично-споріднених груп, можливість оплати до п’яти хірургічних втручань у межах одного випадку та підвищення тарифів на ресурсоємні процедури.
Наприклад, оплата за проведення ЕКМО зростає зі 177 тис. грн до 342 тис. грн, а за інвазивну вентиляцію тривалістю понад 336 годин — зі 140 тис. грн до 288 тис. грн. Зміни охоплюють лікування опіків, операції на суглобах, терапію розладів нервової системи з використанням інвазивної вентиляції легень тощо. Це дозволить медзакладам отримати адекватну компенсацію за найскладніші випадки, а військовим і цивільним пацієнтам — якіснішу допомогу в умовах війни.
Ще одним рішенням стало ухвалення змін, що дають змогу пацієнтам із хронічними коронарними синдромами проходити планове стентування безкоштовно. Для цього до переліку виробів, які закуповуються централізовано за державний кошт, додали 14 нових позицій. Закупівлі на суму близько 300 млн грн здійснюватимуть “Медичні закупівлі України”. Це дозволить лікарням мати єдиний стандарт забезпечення витратними матеріалами, зробить процес допомоги прозорим і контрольованим, зменшить черги й кількість ургентних госпіталізацій та знизить фінансовий тягар для пацієнтів.
Крок також є частиною підготовки до старту з 1 січня 2026 року Національного чекапу — загальнодержавної програми щорічних безоплатних профілактичних медичних обстежень для українців від 40 років. Програма включатиме перевірку на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади.
Крім цього, уряд ухвалив постанову, яка регулює порядок трансплантації за принципом «доміно». Вона передбачає пошук пар перший реципієнт – другий реципієнт, визначення медичних показань та перелік органів, що можуть мати донорське застосування для іншого пацієнта. Такий метод понад двадцять років використовують у світі, найчастіше при лікуванні спадкового транстиретинового амілоїдозу (ATTRv).
У таких випадках пацієнту пересаджують донорську печінку, а його власна, функціонально придатна, стає донорською для іншого реципієнта. Це рішення збільшить кількість успішних операцій і зменшить чергу пацієнтів. Постанова також передбачає зміни до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин, що забезпечить прозорість і контроль на національному рівні.
