Ключові умови, за яких біженці готові повернутися до України: результати опитування

Питання повернення мільйонів українців, які зараз перебувають у країнах Європейського Союзу, давно вийшло за межі суто гуманітарного виміру. Воно поступово перетворюється на стратегічний фактор, від якого залежатиме економічна, демографічна та політична стійкість України у післявоєнний період. Втім, як свідчать соціологічні дані, сам факт завершення війни ще не є достатньою умовою для того, щоб люди масово повернулися додому. Вирішальним для багатьох є питання гарантій безпеки, перспективи інтеграції до західних структур та реальні зміни у внутрішній політиці країни.

Головні умови повернення

Опитування, проведене Інститутом ifo серед 2543 українських біженців у тридцяти європейських країнах, показало чітку структуру очікувань. Майже половина респондентів заявила, що готова повернутися лише за умови відновлення кордонів України у межах 1991 року, вступу до НАТО та перспективи членства в Європейському Союзі. Для людей, які пережили вимушений від’їзд і втрату відчуття безпеки, саме ці чинники постають як гарантія того, що трагедія не повториться.

У дослідженні зазначено: ймовірність повернення зростає на 10,8% у випадку повного відновлення територіальної цілісності, на 7,1% — за умови членства України в НАТО, а часткове звільнення окупованих територій додає ще 6,8% до готовності повернутися. Таким чином, військово-політичний контекст виявляється набагато вагомішим стимулом, ніж суто економічні фактори.

Роль економіки і соціальних факторів

Попри очікування безпеки, для частини українців важливим критерієм залишаються матеріальні умови. Лише 4,1% респондентів наголосили, що поліпшення ситуації на ринку праці є вирішальним аргументом. Перспектива вступу до ЄС та суттєве зниження рівня корупції підвищує готовність повернення приблизно на 3%. Хоча ці показники виглядають незначними у порівнянні з вимогами безпеки, вони мають вагу, адже відображають бажання людей жити у країні, де функціонує прозора система і є можливість реалізуватися без побутових хабарів чи дискримінаційних практик.

Дослідниця Інституту ifo Івонн Гісінг підкреслила, що суверенітет над всією територією та гарантії безпеки залишаються головними орієнтирами, тоді як економічні умови сприймаються як додатковий, а не визначальний фактор. Керівник Центру міграції та економіки розвитку Інституту ifo Пану Поутваара додав, що навіть без повного звільнення територій наявність членства в НАТО, перспектива вступу до ЄС та інституційні реформи у сфері боротьби з корупцією у поєднанні з економічним відновленням можуть стимулювати до повернення близько 30% біженців.

Регіональні особливості та перспективи

Окремий вимір становить питання того, які саме групи українців можуть повернутися швидше. За словами економіста Андрія Гайдуцького, найскладніше буде повернути тих, хто вже інтегрувався у життя Великої Британії, Німеччини, Нідерландів чи Ірландії. Там українці змогли працевлаштуватися, отримати доступ до соціальних програм і поступово адаптуватися до нових умов. Натомість найбільш вірогідно, що першими додому вирушать ті, хто нині перебуває у сусідніх країнах — Польщі, Чехії, Угорщині та Молдові. Для них повернення менш обтяжене бар’єрами адаптації, оскільки відстань невелика, а культурні відмінності не настільки відчутні.

Серед факторів, які можуть підштовхнути людей повернутися, важливою залишається наявність власного житла. Українці, котрі мають куди повернутися, звільняються від витрат на оренду, яка в багатьох країнах забирає до третини доходів. Відтак відбудова житлового фонду в Україні може стати не лише гуманітарним завданням, а й важливим елементом політики репатріації.

Опитування українських біженців засвідчило, що рішення про повернення додому визначається комплексом умов, де головне місце посідають гарантії безпеки і міжнародні перспективи України. Кінець війни без надійних зовнішньополітичних та внутрішніх реформ не стане автоматичним сигналом до масової репатріації. Для держави це означає, що відновлення контролю над територіями, вступ до євроатлантичних структур і системна боротьба з корупцією повинні розглядатися не лише як політичні цілі, а як ключові передумови повернення мільйонів громадян. Адже від того, чи повернуться вони, залежить майбутня економіка, демографія і культурний ландшафт країни.