У кримінальному законодавстві України державна зрада належить до найтяжчих злочинів проти основ національної безпеки. Стаття 111 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за умисні дії громадян України, спрямовані на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, державній чи економічній безпеці. Після змін, які були внесені до складу цього злочину в останні роки, практика застосування цієї статті почала викликати широкий суспільний інтерес. Українців цікавлять межі тлумачення понять «перехід на бік ворога», «передача відомостей» чи «допомога у веденні підривної діяльності», а також питання обсягу доказів, необхідних для обґрунтування обвинувачення.
На запит редакції ІА «ФАКТ» юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували особливості правозастосування положень законодавства про державну зраду, пояснили тонкощі формулювання складу злочину та його наслідки.
Останнім часом ми постійно стикаємось з повідомленнями в новинах про затримання правоохоронцями державних зрадників. Одним з останніх прикладів була інформація про те, що чоловік – актор дитячого театру, збирав дані про переміщення ЗСУ, їх локації та кількісний склад. Зібрані дані він передавав знайомому, який мешкає на території російської федерації, правоохоронні органи встановлюють причетність знайомого до спецслужб РФ. Наступна новина з’явилась вже через пару днів, про жінку, яку затримали з вибухівкою біля одного з ТЦК та СП великого міста. Хтось з обвинувачених діяв умисно, як то кажуть – «за ідею», хтось за гроші, особливо підлітки, у когось були інші мотиви, але хочемо зауважити, що з початку повномасштабного вторгнення станом на 2025 рік оголошено понад 3470 підозр за статтею 111 ККУ «Державна зрада», 1048 особам винесено судовий вирок.
В наших реаліях цей злочин скоюють як високопосадовці, так і пересічні громадяни. Виходячи з нашої практики, можемо констатувати, якби громадяни знали про кримінальну відповідальність за вчинення їх дій, багато хто б з них їх не вичиняли. Тож аби застерегти від спаплюженого життя та понівеченої долі, хочемо розповісти наступне.
Зазвичай у мешканців прикордонних територій багато родичів та знайомих проживають з іншого боку кордону. Родинні чи дружні стосунки не у всіх обірвалися з початком воєнних дій на території України. Це цілком логічно, адже якщо розмова зазвичай йде про погоду та природу, здоров’я та ціни, то приводу ненавидіти родича немає. Іноді в розмові йому можна й пожалітися про те, що ППО працює пів ночі та не дає спати, бо розгорнуто у лісі на краю селища поряд з будинком, а що тут такого? Ви впевнені, що кум не передасть цю інформацію військовим та через кілька днів від ворожого удару по лісу не загинуть люди, навіть мирні мешканці в будинках на краю? А далі до вас завітають правоохоронні органи й життя на свободі завершиться. При цьому ви будете довго розповідати, що тільки пожалілися куму на шум, але в умовах воєнного стану на віру це ніхто приймати не буде.
Кримінальний кодекс України має дві статті, які регулюють дані правовідносини. Першою з них є Стаття 111 – «Державна зрада». Нагадаємо її положення:
- Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, а також надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
- Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
При цьому звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.
Крім того, існує і стаття 111-2 – «Пособництво державі-агресору», яка визначає: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, а також добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Таким чином, державна зрада складається з наступних дій:
1) перехід на бік ворога в період збройного конфлікту: фізичний перехід на територію ворожої країни (вступ на військову службу до збройних сил країни-агресора); інтелектуальний перехід (допомога ворогу або її представникам перебуваючи на території України);
2) шпигунство: – збір та передача представникам країни-агресора (зокрема, російській федерації) відомостей, які складають державну або іншу передбачену законом таємницю (у сфері оборони, економіки та зовнішніх відносин України);
3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України: підтримка сепаратистських рухів самопроголошених народних республік та агресії російської федерації; виступи проти мобілізації.
На останній пункт хочемо звернути особливу увагу. Іноді не всі дії відповідних органів ми можемо зрозуміти чи прийняти, але теж перешкоджання мобілізаційним діям тягне на досить великий строк.
Оскільки зараз на території України діє воєнний стан, вся відповідальність за державну зраду буде відповідно за ч. 2 статті – позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Зазначимо, що позиція судів до підсудних за даною категорією справа дуже сувора. Самі злочини є особливо тяжкими та не слід розраховувати на будь-яке пом’якшення – призначення покарання нижче нижньої межі або мінімального. Зазвичай суди по даним справам дають максимально можливе покарання. Так, наприклад, 10 березня 2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова жінку, раніше не судиму було засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього належного їй майна на праві власності. При цьому апеляційний суд залишив вирок в силі.
Як встановили суди, особа за допомогою месенджера «Telegram» передавала представникам країни-агресора відомості щодо місцезнаходження військової техніки, особового складу Збройних сил України, а також про їх переміщення в м. Харкові. Також вона повідомляла напрямки розташування населених пунктів у Харківській області і відстань між ними, указувала місця влучань артилерійських та авіаційних боєприпасів, випущених збройними силами РФ, що давало змогу військовослужбовцям країни-агресора здійснювати координацію свого вогню, надавала відомості щодо пунктів видачі гуманітарної допомоги мешканцям м. Харкова та всіляко проявляла вподобання й підтримувала злочинні дії армії РФ.
У касаційній скарзі захисник вказав, зокрема, на відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. На думку колегії суддів ККС Верховного Суду України, ці доводи були необґрунтованими. Верховний Суд також залишив вирок в силі жодним чином його не змінивши.
Крім того, треба мати на увазі, що державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи агентами, чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні. Тому звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, який ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.
Щодо пособництва РФ, то воно полягає в умисних діях, направлених на допомогу (пособництво) їй, допомогу її збройним формуванням, окупаційній адміністрації, вчинених громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян РФ, з метою завдання шкоди Україні, шляхом:
1) реалізації чи підтримки рішень, дій РФ, збройних формувань або окупаційної адміністрації;
2) будь-якої співпраці, у тому числі збір, підготовка, передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам РФ, його збройним формуванням, окупаційній адміністрації держави-агресора;
3) іншої взаємодії з представниками РФ, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.
Також хочемо попередити, що далеко не всі адвокати мають бажання брати участь в даних кримінальних справах. Зазвичай по даній категорії справ в інтересах пересічних громадян ходять адвокати з безоплатної правничої допомоги, теж далеко не всі, яким за роботу сплачує саме держава. Стара мудрість наголошує, що безоплатний адвокат у кримінальній справі – це другий прокурор. Так чи це ні, але не радимо вам перевіряти це особисто. Тож перед тим, як вчинити будь-яку дію, добре подумайте про її наслідки.
