Тимчасове звільнення військових для догляду за хворою дитиною: нові законодавчі норми

Третій рік воєнних дій в Україні змусив державні органи влади багато в чому переглянути мобілізаційні питання та питання, які безпосередньо стосуються військовослужбовців, їх прав та обов’язків, а також зачіпають членів родини. Це є цілком логічні дії, враховуючи, що до цього часу Україна не мала досвіду воєнних дій. Закони та підзаконні акти були виписані таким чином, що були розраховані більш на мирний час, а не на ведення бойових дій, тим більш в довготривалій перспективі. Життя триває та іноді трапляються ситуації, які неможливо передбачити, але вже з урахуванням досвіду законодавці намагаються це зробити. При цьому норми чинного законодавства наразі широко стосуються як жінок, так і чоловіків, з урахуванням поточної ситуації.

Не є таємницею, що більш за всіх від війни в країні потерпають саме діти. Однією з таких новел на захисті їх інтересів стало звільнення військовослужбовців від виконання службових обов’язків у зв’язку із хворобою дитини. Як це відбувається, коментують юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.

3 травня 2024 року набули чинності зміни до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, прийнятий Верховною Радою України 21 березня 2024 року. В ньому пункт 5 статті 11 “Право військовослужбовців на охорону здоров’я, медичну допомогу та біологічне батьківство (материнство)” було доповнено новим абзацом та наразі має наступний вигляд:

“Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

Для догляду за хворою дитиною віком до 14 років військовослужбовці, зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від виконання службових обов’язків на період, протягом якого дитина потребує догляду згідно з медичним висновком про тимчасову непрацездатність, але не більш як на 14 календарних днів. У разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування, військовослужбовці, зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від виконання службових обов’язків із збереженням грошового забезпечення на весь період догляду за хворою дитиною”.

Отже, військовослужбовці отримали право на своєрідну додаткову “відпустку”, яка за текстом закону звучить як “звільнення від виконання службових обов’язків”. Однак треба звернути увагу, що таке звільнення не є відпусткою та такою не вважається згідно з чинними нормами. Використовується саме термін – “звільнення”.

Хто ж із військовослужбовців має право на звільнення від виконання службових обов’язків для догляду за хворою дитиною?

• Військовослужбовці-жінки;
• Військовослужбовці-чоловіки, які виховують дітей без матері, а саме у випадку як що:

– мати померла (потрібно мати свідоцтво про смерть матері дитини, рішення суду про визнання матері дитини померлою, або рішення суду про встановлення факту смерті матері дитини);

– мати позбавлена батьківських прав (потрібно мати рішення суду про позбавлення матері батьківських прав);

– мати перебуває в лікувальному закладі (потрібно мати належним чином завірену медичну довідку, про те що матір дитини проходить стаціонарне лікування в установі охорони здоров’я з зазначенням діагнозу);

– інші випадки позбавлення материнського піклування про дітей (мати оголошена зниклою безвісті рішенням суду, дитина відібрана у матері без позбавлення батьківських прав на підставі рішення суду та інші. Закон потурбувався про те, що у разі виникнення якоїсь нестандартної ситуації, можна буде застосувати саме цей пункт).

На кого із військовослужбовців розповсюджується дана норма?

• на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів – громадян України, які виконують військовий обов’язок за межами України;
• на військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;
• на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Звертаємо вашу увагу на вікове обмеження – дитині повинно бути не більше 14 років.

Щодо родинних зв’язків з дитиною, то на тимчасове звільнення мають право:

• рідні батьки дитини тобто військовослужбовець записаний в свідоцтві дитини про народження у якості матері/батька;
• усиновлювач дитини, бо після отримання рішення суду про усиновлення до актового запису про народження вноситься запис про усиновлювача як батька/матері дитини;

Чи поширюється зазначена норма про звільнення від службових обов’язків на опікунів?

Юридичний аналіз норми закону дає відповідь, що ні. В статті чітко зазначено: “Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців…”. Тобто, потрібно бути батьками дитини. Батьків дитини зазначають в актовому записі про народження дитини на підставі якого видається свідоцтво про народження дитини. Опікуна призначає своїм рішенням суд або орган опіки та піклування. При цьому ніяких змін у свідоцтві про народження дитини не відбувається, навіть якщо юридично дитина не має батьків і є сиротою.

Підставою для такого звільнення є висновок про тимчасову непрацездатність. Саме на  підставі цього військовослужбовець отримує лікарняний, бо медичний висновок категорії “Догляд за хворою дитиною” формується на підставі медичного запису про пацієнта віком до 14 років та висновку лікуючого лікаря про тимчасову непрацездатність особи, яка здійснюватиме догляд за пацієнтом.

Також для надання зазначеного звільнення військовослужбовцеві потрібно надати належним чином оформлений медичний документ, що до стану здоров’я дитини, який підтверджує  потребу стаціонарного лікування або що дитина вже знаходження дитини на стаціонарному лікуванні. Це можуть бути:

• довідка (висновок) закладу охорони здоров’я про необхідність стаціонарного лікування дитини
• довідка закладу охорони здоров’я про те що дитина вже перебуває на стаціонарному лікуванні

Закон не містить обмежень щодо кількості отримання звільнень або проміжку часу, впродовж якого можливо скористатись таким звільненням. Єдине обмеження – не більш як на 14 календарних днів.

Отже, звільнення повинно надаватись стільки разів, скільки це буде потрібно відповідно до документів, які будуть надані військовослужбовцем в обґрунтування.

Якщо після спливу 14 календарних днів дитина, наприклад, все ще залишається на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, то військовослужбовцю повинні на підставі наданої довідки про знаходження дитини в стаціонарі та продовження лікування, надати ще одне звільнення. При цьому за військовослужбовцями зберігається грошове забезпечення.

Що ж саме необхідно зробити для отримання тимчасового звільнення?

Військовослужбовцю для отримання звільнення від виконання службових обов’язків потрібно подати рапорт. Він подається обов’язково з додаванням оригіналів документів, які є його підставою. Тобто, разом з рапортом військовослужбовець повинен, наприклад, надати оригінал медичного висновку про те що дитина потребує стаціонарного лікування, та якщо мова йде про військовослужбовця-чоловіка – свідоцтво про смерть матері дитини та свідоцтво дитини про народження. Звісно, останні два документи краще подавати в нотаріально завірених копіях та ніколи нікому не віддавати оригінали. Ми рекомендуємо заздалегідь, на всякий випадок, зробити значну кількість нотаріально завірених копій таких документів саме на такі випадки.

Звертаємо увагу, що звільнення від виконання службових обов’язків по догляду за хворою дитиною – це обов’язок командування частини, а не право. Отже, якщо за рік потрібно буде п’ять таких звільнень, то командування повинно надати усі п’ять при належному документальному підтвердженні такої необхідності.