Правоохоронні органи активно звітують, що час від часу розкривають злочини, зокрема, затримують хабарників, виявляють нелегальних виробників безмитних товарів тощо. Але які шанси, що ці справи отримають справедливі вироки в суді і злочинці будуть покарані?
З цього приводу викликають інтерес дані проекту “WEEKLY CHART”, під час проведення якого було проаналізовано майже 5 000 вироків за економічні злочини, корупцію та розкрадання державного майна в період з 2022 по 2023 рік. Як виявилося, середня ймовірність потрапити злочинцям до в’язниці в цих випадках становила лише 9%. Водночас за пограбування і крадіжки у 80-90% випадків злочинців визнають винними й відправляють до в’язниці.
Було проаналізовано вироки, винесені за останні два роки на підставі 15 статей Кримінального кодексу України. Спільною рисою цих статей є те, що правосуддя за ними часто досягається номінально через затвердження “угод про визнання винуватості”. Таке положення міститься в розділі 35 Кримінального процесуального кодексу України. За останні два роки це відбулося у 43% всіх справ, і у 87% випадків основним покаранням став штраф.
Ця неоднозначна можливість з’явилася завдяки змінам у Кримінальному кодексі часів Януковича.
“У розвинених країнах понад 90% злочинів розкриваються за допомогою саме цього механізму”, – заявив Андрій Портнов, на той час радник президента і керівник Головного юридичного управління при президентові, назвавши це рішення новаторським.
Верховенство в руках слідчих органів одразу ж наклало безглуздий відбиток на судові рішення. З цього приводу слід згадати найвідомішу історію з хабарем у 6 мільйонів доларів, коли Миколу Злочевського спіймали на спробі відкупитися від звинувачень у корупції за допомогою грошей, у результаті чого, у 2023 році всі фігуранти справи були притягнуті до кримінальної відповідальності. Проте жоден з чотирьох обвинувачених не потрапив до в’язниці і всі отримали незначні покарання. При цьому посередник отримав умовний термін, а Злочевського оштрафували на 68 000 гривень.
Загалом, лише 9% з 4,8 тис. вироків першої інстанції призвели до найсуворішого покарання (позбавлення волі без альтернативи). З урахуванням апеляцій цей відсоток може бути ще нижчим, однак, залежно від виду злочину, існують суттєві відмінності у ймовірності виправдувального вироку і того, чи потрапить обвинувачений до в’язниці.
Наприклад, за статтею 204 ККУ (збут або виготовлення наркотиків) лише 0,5% (369) обвинувачених були позбавлені волі. Це означає, що перша частина цієї статті (збут) не передбачає позбавлення волі, а друга (виготовлення) – передбачає. Отже, із загальної статистики у цій сфері та звітів про боротьбу з наркотиками видно, що правоохоронні органи полюють не на змовників, а дрібних злочинців, а вони, в свою чергу, у 63% випадків беруть участь у розслідуванні й засуджуються до мінімальних штрафів. Наприклад: Печерський районний суд Києва планує знову розглянути справу щодо колишнього чоловіка співачки і блогерки Інни Воронової, Юрія Чернецького, який у 2022 році був затриманий на Хрещатику з наркотиками. Правоохоронці розпочинали кілька кримінальних проваджень щодо збуту наркотиків Чернецьким, але у травні 2023 року один із суддів Печерського районного суду Києва вирішив, що чоловіка варто випустити з-під варти, а справу закрити, і лише коли прокуратура Києва вирішила оскаржити це рішення, судді погодилися і справу було направлено на нове розслідування.
Схожа ситуація й зі статтею 369 ККУ (пропозиція хабаря), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі, але результат справи зазвичай однаковий: обвинувальний вирок, визнання вини в угоді зі слідством (60% випадків) і штраф (зазвичай 17 000 грн). При цьому лише 3% засуджених відправляють до в’язниці. Прикладом є нещодавня ситуація, коли вищий антикорупційний суд вирішив відпустити депутата Сумської обласної ради, головного лікаря місцевої лікарні імені Поцелуєва під заставу у розмірі 1,9 млн гривень. НАБУ і САП підозрюють його у пропозиції та наданні неправомірної вигоди голові Сумської міської військової адміністрації Олексію Дрозденку у розмірі 100 тисяч доларів. Представники САП заявили, що не згодні з застосуванням саме цього запобіжного заходу і планують оскаржити його в апеляційному суді. Прокурор настоював на утриманні під вартою цього підозрюваного з можливістю внесення застави у розмірі 7 млн гривень.
Подібна ситуація й у випадку з торгівлею незаконними товарами – більшість засуджених за статтею 369 ККУ є водіями, які дають хабарі поліцейським з нагрудними камерами, що робить їх легкою здобиччю для зростаючої статистики засуджених. З іншого боку, майже гарантоване максимальне покарання (штраф у розмірі 17 000 грн) не стримує порушників правил дорожнього руху від спроб “вирішити проблему на місці”.
Чи є прогрес у боротьбі з корупцією під час війни?
Ситуація з корупцією у сферах, пов’язаних із держслужбою, Збройними силами України, іншими військовими структурами, за час повномасштабного вторгнення РФ. кардинально змінилася.
“Війна завжди вносить корективи у корупційні ризики. І у тих сферах, які в мирний час були сферами з низькими корупційними ризиками, після початку війни ситуація кардинально змінилась”, – заявив заступник голови Артем Ситник НАЗК в інтерв’ю Радіо Свобода.
У відповідь на запитання про оцінку корупції навколо армії та у військових структурах, пов’язане з низкою скандалів, Ситник також відмітив ситуації з перетином кордону, де є “великі корупційні ризики” та порушено “багато” кримінальних справ та адміністративних проваджень.
“Ми бачимо у телеграм-каналах навіть розрахунок вартості послуг щодо перетину кордону, тому ця сфера стала дуже корумпованою”, зазначив Ситник.
Крім того, за його словами корупційні ризики зросли і в контексті грошової допомоги для України, а також в діях незаконного збагачення військкомів.
“Декілька керівників обласних військкоматів були заарештовані після того, як ми склали стосовно них обґрунтовані висновки щодо наявності в їхніх діях незаконного збагачення”, – розповів заступник голови НАЗК.
Однак, як свідчать чисельні повідомлення в ЗМІ, більша частка арештованих чиновників відпускається під заставу. Мало того, їм надається можливість виїхати за кордон і там безбідно жити.
Нещодавно завершено досудове розслідування стосовно екскерівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова за фактами незаконного збагачення. Згідно з матеріалами слідства за період перебування на цій посаді він набув активів на майже 150 млн грн.
“Встановлено, що після повномасштабного вторгнення за його дорученням члени родини придбали в Іспанії об’єкти нерухомості та автомобілі преміум класу. При цьому офіційний спільний дохід родини не покривав цих витрат”, – повідомляє Офіс Генерального прокурора.
Згідно з рішенням суду на майно одеського воєнкома накладено арешт в Іспанії: віллу та офісне приміщення, а також дев’ять земельних ділянок, два будинки, одне домоволодіння, дві квартири та 1/3 квартири, шість елітних автомобілів. На даний час Борисов перебуває під вартою, але яким буде вирок суду, невідомо. Нікого не здивує, якщо всі питання вирішаться на його користь.
Отже, у випадку посадових злочинів з боку топ-чиновників, таких як: корупція, фінансові махінації та економічні злочини, основний принцип кримінального судочинства, у вигляді необхідності покарання майже втрачається. Ось і виходить: карають тих, хто у лісі перед новорічними святами спиляв собі ялинку, а тих, хто масово продає ліс, покарання обходить стороною.
