За останні п’ять років українські суди ухвалили 99 909 судових наказів про стягнення аліментів. Найбільший сплеск зафіксували у 2021 році — тоді видали 27 251 рішення. Після цього кількість почала знижуватися: у 2022 році — 16 530, у 2023-му — 22 910, у 2024-му — 20 504. Лише за вісім місяців 2025 року таких наказів було винесено 12 714, що на 6 відсотків менше, ніж торік за аналогічний період, і майже на третину менше, ніж чотири роки тому.
Окремі цифри показують реальну географію проблеми. У 2025 році найбільше наказів винесли у Дніпропетровській області — 1 654, що становить 13 відсотків від усієї країни. В Одеській області зафіксували 948 наказів (8 відсотків), на Харківщині — 837 (7 відсотків), на Київщині — 810 (6 відсотків), а на Львівщині — 772 (6 відсотків). Разом ці п’ять регіонів дали майже 40 відсотків усіх рішень.
«Основною перевагою наказного провадження є його оперативність: ви швидко отримуєте судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Водночас головний недолік полягає в тому, що сума аліментів у наказному провадженні жорстко обмежена законом», — пояснює суддя Петро Тишкун.
Отже, факт залишається очевидним: десятки тисяч українських родин щороку проходять крізь цю процедуру, і навіть при зменшенні загальної кількості наказів цифри продовжують вражати своєю масштабністю.
