Війна забрала в українських дітей не лише домівки, школи й звичне життя, вона відірвала їх від власної культури, мови та коріння. Мільйони хлопців і дівчат опинилися в різних куточках світу — від Європи до Америки, від Канади до Австралії — далеко від рідної землі, в чужому мовному середовищі. Для багатьох із них найбільшою втратою стало те, що поруч не залишилося нічого українського — ні знайомих облич, ні рідного слова, ні улюблених книжок із дитинства. А книга, як відомо, — це не просто папір і літери, а місток додому, до спогадів, до мови, до самоідентифікації.
Доступ до української літератури для дітей став справжнім викликом у час війни. Вимушена міграція розкидала юних українців по світу, і багато хто з них опинився у нових школах, бібліотеках і навіть сім’ях, де жодного слова не звучить рідною мовою. Саме тому кожна українська книжка, яка знаходить дорогу до цих дітей, сьогодні на вагу золота. Вона дарує відчуття дому, тепла й розуміння, що десь там, за тисячі кілометрів, їх чекає Україна.
Саме таку мету поставила перед собою благодійна акція “Українським дітям – українську книгу”, яку було започатковано 15 березня 2022 року Держкомтелерадіо спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики. Її головне завдання — безкоштовно забезпечити дітей та дорослих, які вимушено залишили свої домівки через війну, підручниками, навчальними посібниками та художньою літературою українською мовою.
Три роки потому результати цієї ініціативи справді вражають. На пресконференції в Укрінформі, присвяченій третій річниці акції, було озвучено, що понад 1 мільйон українських книг вже доставлено до дітей як в Україні, так і у більш ніж 32 країни світу. Це не просто цифри — за кожною книжкою стоїть маленька історія дитини, яка отримала можливість знову почути й побачити рідне слово.
Як наголосив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос, акція має величезне значення і вже отримала підтримку європейських партнерів.
“Цифра в 1 мільйон і 32 країни, які стали частиною цієї акції, справді вражають. Ми будемо продовжувати працювати в цьому напрямку, адже є ще багато дітей і проєктів, які чекають на українську книжку — і в Україні, і за її межами”, — заявив він.
Важливо, що для акції було ретельно підібрано літературу різних жанрів та вікових категорій — від підручників до художніх творів. Як розповів голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко, під час підготовки партій книг посольства України у різних країнах висловлювали свої побажання щодо тематики та віку читачів, а команда акції підбирала відповідну літературу.
“Це дозволило зробити книжки максимально корисними та цікавими саме для тих дітей, які їх отримували. Акція реалізується без залучення бюджетних коштів”, — підкреслив Наливайко.
Одним із яскравих прикладів стала співпраця з Данією. За словами радника Посольства України в Данії Валерія Кравченка, українські книжки розподіляються між бібліотеками цієї країни, щоб діти в різних регіонах мали доступ до літератури рідною мовою.
“Ці книги створюють потужний ментальний зв’язок із Україною. Вони допомагають дітям не забувати, хто вони, звідки їхнє коріння”, — зазначив дипломат.
Ця ініціатива навіть надихнула данських партнерів на відповідний крок назустріч — у грудні 2024 року український посол звернувся до Асоціації архітекторів Данії з проханням допомогти українським студентам із літературою про міський розвиток та стійку архітектуру. У відповідь Данія передала Україні тисячу книг англійською мовою з найкращими світовими практиками.
Крім цього, акція “Українським дітям – українську книгу” дала поштовх до нових проєктів. Зокрема, стартували ініціативи “Українським захисникам – українську книгу” та “Українській молоді – європейську книгу”, які вже почали працювати як в Україні, так і за кордоном.
Міністерство закордонних справ України також активно долучилося до проєкту, допомагаючи долати кордони та складнощі логістики, щоб книжка українською потрапила до кожної дитини, яка її чекає.
Ця масштабна ініціатива вкотре доводить: книга — це більше ніж просто друкований витвір. У часи війни вона стала ще одним фронтом боротьби за ідентичність, за пам’ять, за зв’язок із домом. І поки наші діти читатимуть українське слово — Україна житиме в їхніх серцях, хай де вони зараз знаходяться.
