Можливі зміни для українських біженців у Німеччині: нова політична реальність і очікування

У Німеччині триває обговорення ймовірних змін у правилах перебування українців, які мають статус тимчасового захисту. Процеси, що розгортаються всередині країни, дедалі більше зачіпають тему міграції. Це питання стало центральним у політичному порядку денному, особливо на тлі активізації правих політичних сил, які роблять акцент саме на міграційній політиці. У цьому контексті українським громадянам, які проживають у Німеччині, варто бути готовими до змін — у першу чергу, в частині соціальної підтримки, яку вони отримують.

Про можливі нововведення та політичні настрої у ФРН розповів посол України в Берліні Олексій Макєєв. За його словами, передусім йдеться про зміну порядку надання соціальної допомоги — як у частині обсягів виплат, так і в механізмах регулювання цієї підтримки. У Німеччині наразі готуються до модернізації системи Bürgergeld — це державна допомога, яка надається тим, хто не працює або перебуває у скрутному становищі.

Макєєв зазначив, що на сьогодні в Німеччині перебуває понад мільйон громадян України, які отримали тимчасовий захист. Частина з них продовжує користуватися соціальною підтримкою, однак багато хто вже інтегрувався в німецьке суспільство, опанував мову та вийшов на ринок праці. За словами посла, минуло три з половиною роки з початку повномасштабного вторгнення, і за цей час відбулося багато якісних змін: діти адаптувалися до шкільної системи, дорослі почали працювати, а дехто — здобули нові професійні навички.

Як наголосив Макєєв, Німеччина зацікавлена у тому, щоб українці стали частиною її ринку праці — як кваліфіковані, так і некваліфіковані кадри. При цьому країна прагне, аби люди, які отримують допомогу, не залишалися осторонь соціального життя, а активно залучалися до нього.

Водночас німецька сторона розуміє, що Україна потребує своїх громадян для відбудови країни після війни. Саме тому федеральний уряд Німеччини підтримує програми з професійної перепідготовки та навчання для переселенців, які залишаються всередині України. Макєєв підкреслив, що німці не намагаються залишити у себе всіх українців, але й не чинять тиску на тих, хто не бажає інтегруватися. Підхід Німеччини заснований на повазі до суверенного рішення людей і до прагнення української держави повернути своїх громадян додому.

За словами дипломата, у Німеччині розуміють, що фахівці, які пройшли адаптацію, здобули знання й досвід у Німеччині, могли б зі значною користю повернутися в Україну й долучитися до її відновлення. Це також відповідає інтересам німецького бізнесу: багато компаній розглядають Україну як напрям для інвестицій і участі в післявоєнних проєктах, і їм потрібні люди, які мають знання і досвід роботи як у Німеччині, так і в Україні.

Посол підкреслив, що німецький уряд не ставить перед собою завдання будь-що інтегрувати всіх або повернути назад тих, хто не адаптувався. Йдеться про індивідуальні історії та вибір кожного. Водночас обговорення майбутнього українців у Німеччині продовжується — його суттєво підживлює внутрішньонімецька політична полеміка, у якій дедалі активніше беруть участь праві сили. Це означає, що варто очікувати змін, і перші з них, найімовірніше, стосуватимуться соціальних виплат.

Макєєв звернув увагу на те, що зміни можуть відбутися як у розмірах допомоги, так і в самому порядку її надання. Йдеться про модернізацію моделі Bürgergeld — фінансової підтримки тих, хто не працює або потребує допомоги. Наразі в Німеччині справді відбувається інтеграція українських громадян у ринок праці. Зростає кількість тих, хто вже влаштувався на роботу, хоча й прибув до країни як особа, що потребує захисту.

Він нагадав, що з моменту повномасштабного вторгнення минуло три з половиною роки — за цей час змінилися обставини, адаптувалися діти, які вивчили німецьку мову, а дорослі здобули досвід у нових сферах. Суспільство в Німеччині загалом демонструє готовність до інтеграції українців, але при цьому дедалі більше наголошує на необхідності залучення до праці тих, хто досі отримує допомогу. Водночас Україна зацікавлена в тому, щоб громадяни, які зараз перебувають у Німеччині, не втратили зв’язку з батьківщиною. Йдеться про велику кількість людей — лише за офіційними даними федерального уряду, понад 1 мільйон 216 тисяч українців перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту.

Німецький уряд усвідомлює, що без повернення частини громадян в Україну відбудова країни буде неможливою. Саме тому, словами Макєєва, Німеччина підтримала ідею створення «хабів єдності», які мають на меті підтримку зв’язку між українською діаспорою та державою. Він підкреслив, що німці зацікавлені в тому, щоб українці поповнювали їхній ринок праці, але водночас добре розуміють, що українській державі потрібні свої громадяни. Саме тому ФРН виділяє кошти й на програми навчання та перепрофілювання українців, які залишаються всередині країни. У Берліні розуміють, що відбудова України — це процес, який здійснюється руками, і тому вона потребує якнайбільше мотивованих і підготовлених фахівців.

Посол наголосив, що не існує прагнення інтегрувати всіх українців або навпаки — повернути тих, хто не інтегрувався. Позиція Німеччини гнучка та реалістична. У Берліні з розумінням ставляться до того, що частина українців, які вже влаштувалися на роботу за фахом у Німеччині, зможуть повернутися додому з досвідом, знаннями мови й адаптацією, які стануть у пригоді під час відновлення держави. Це відповідає інтересам не лише України, а й німецьких компаній, які прагнуть долучитися до майбутніх проєктів у нашій країні.