Далеко не всі українці, що виїхали за кордон у пошуках порятунку від війни, змогли адаптуватися до нових умов і бачать себе у життєвому просторі іншої країни. 64% українських мігрантів, за даними смартфон-платформи Gradus Research, планують повернутися на батьківщину. 55% респондентів вказали саме на чинник недостатньої адаптації як основу рішення про повернення. Вплинув на наміри українських біженців і пережитий негативний досвід у країні-реципієнті. Близько чверті опитаних (23%) зазначили, що стикалися з проявами агресивної поведінки і зневажливого ставлення у місці перебування. Найбільше прагнуть повернутися ті українці, які продовжують працювати на українських роботодавців віддалено (таких 70%) або тимчасово не мають роботи (68%).
Разом із тим, 60% опитаних почуваються за кордоном безпечно, а дещо більше (65%) спокійні за безпеку своїх дітей. Зрозуміло, що для них це стає вагомим стримуючим чинником при прийнятті рішення про повернення. Що ж стосується конкретних термінів від’їзду додому, то переважна більшість респондентів (62%) не готова говорити про точні дати.
Важливо зазначити, що для багатьох українців адаптація у нових країнах виявилася складнішою, ніж очікувалося. Такі чинники, як-от: мовний бар’єр, культурні відмінності та відсутність підтримки, ускладнюють процес інтеграції. Крім того, соціальна та економічна нестабільність у деяких країнах також впливає на бажання українців повернутися додому.
Водночас, українська діаспора та місцеві громади надають значну підтримку, допомагаючи новоприбулим адаптуватися та знаходити роботу. Однак, не всі мігранти мають доступ до таких ресурсів, що також впливає на їхні рішення щодо повернення на батьківщину.
Отже, рішення про повернення додому для багатьох українців залишається складним і залежить від багатьох факторів, включаючи безпеку, економічні можливості та підтримку як вдома, так і за кордоном.
