Діти війни

Освіта під обстрілами: уряд ухвалив рішення про додаткову підтримку університетів прифронтових регіонів 

У зоні активних бойових дій освіта не припиняється. Серед щоденних викликів залишаються повітряні тривоги, пошкоджені кампуси, евакуйовані викладачі, нестача ресурсів — українські університети продовжують функціонувати в прифронтових областях. Для дітей і молоді, які зростають у цих реаліях, збереження доступу до вищої освіти є елементом мінімальної стабільності, яка дозволяє втримати зв’язок із країною, з професією, з можливістю реалізувати себе у своїй державі. Покоління дітей війни, яке вже втратило частину свого шкільного досвіду через окупацію, втечу, дистанційку чи обстріли, має обмежені варіанти вибору. Університети, які продовжують роботу в умовах близьких до лінії фронту, часто залишаються єдиною доступною можливістю для місцевої молоді. Тому рішення уряду про фінансову підтримку цих закладів є продовженням надання освіти в умовах хронічної нестабільності.

Суть урядової постанови: джерело фінансування і адресати

18 липня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про додатковий перерозподіл державних коштів на підтримку університетів, що працюють у прифронтових регіонах. Йдеться про 300 мільйонів гривень, які спрямують у Запорізьку, Сумську та Харківську області — регіони, де відбуваються бойові дії. Ці кошти не є новим навантаженням на державний бюджет. Їх візьмуть із залишків освітньої субвенції, що утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2024 року.

Таким чином, уряд обрав варіант оперативного перерозподілу вже наявних ресурсів. Це дозволяє не створювати додаткового дефіциту, але при цьому підтримати найвразливіші заклади. Йдеться винятково про університети, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки та розташовані у згаданих трьох областях.

Виділення коштів відбуватиметься пропорційно до затверджених у 2025 році видатків для кожного закладу, згідно з чинною формулою, закріпленою постановою уряду №1146 від 24 грудня 2019 року. Це означає, що розподіл не залежатиме від окремих рішень чиновників, а підпорядковуватиметься прозорим критеріям — кількості студентів, обсягу навчального навантаження, типу університету тощо.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Українських дітей можуть не пустити до Польщі: які документи потрібні при перетині кордону

Таким чином, великі й середні заклади, які фактично несуть головне навантаження, зможуть отримати допомогу відповідно до своєї ваги в освітній системі регіону. За словами заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького, ця підтримка має забезпечити не лише функціонування університетів, а й задоволення базових потреб безпеки — від ремонту укриттів до забезпечення енергозабезпечення і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Освітня функція у прифронтових умовах: не лише навчання

Фактична діяльність університету в прифронтовій зоні не обмежується проведенням занять чи адмініструванням вступної кампанії. У цих умовах університети часто виконують роль гуманітарних центрів, місць соціальної підтримки, логістичних баз, центрів координації волонтерських ініціатив. Вони також стають єдиними місцями для нормального доступу до інтернету, освітніх ресурсів, консультацій, особистого спілкування зі спеціалістами.

Для багатьох студентів навчання в місцевому університеті — це спосіб не залишати свою громаду, залишатися поруч із родиною, підтримувати зв’язок із професійною сферою навіть у кризовий період. Якщо такі університети припинять роботу, це означатиме не лише освітній вакуум, а й додатковий тиск на систему переміщених осіб, перевантаження приймаючих університетів і посилення соціальної нестабільності у регіонах.

Навчальні заклади, які функціонують у прифронтових регіонах, фактично забезпечують присутність держави у найбільш вразливих точках. Через них реалізується не лише освітня, а й соціальна політика: від підтримки молоді до збереження робочих місць, від надання доступу до наукової бази до збереження людського капіталу в регіоні.

У цих умовах університет є не тільки приміщенням, а спільнотою викладачів, студентів, адміністрації, яка тримає горизонт. Стабільність такої спільноти можлива лише за наявності мінімального фінансового забезпечення, яке дозволяє реагувати на пошкодження, евакуацію, потребу в генераторах, ремонтах чи цифрових інструментах для дистанційної освіти.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Для учнів шкіл створили аудіоуроки про видатних і талановитих українців

Урядове рішення про підтримку університетів прифронтових регіонів є спробою втримати освітні інституції у просторовій та інституційній цілісності держави. Воно дозволяє уникнути спонтанного занепаду мережі вищої освіти на сході та північному сході України, а також зберегти кадровий і інфраструктурний потенціал, який у майбутньому стане основою для відновлення регіонів.

Запорізька, Сумська й Харківська області сьогодні є прикладом територій, де функціонування освіти можливе лише за умов постійного коригування державної політики. Перерозподіл залишків освітньої субвенції — один із таких кроків. Його ефективність залежить від того, наскільки оперативно кошти надійдуть безпосередньо університетам і чи зможуть вони використати їх у межах реальних викликів, а не формальних потреб.

Це рішення є реакцією на конкретну ситуацію, але водночас воно формує прецедент для майбутньої моделі підтримки освіти в кризових регіонах. За умов довготривалої війни такі рішення стають частиною сталої політики збереження державних інституцій у зоні ризику.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку