Після війни можуть повернутись 70% українських біженців: міністр нацєдності Олексій Чернишов

В останній час український уряд дедалі частіше озвучує тривожні заяви щодо повернення українських біженців після завершення війни. Ця тема вже виходить на перший план, адже понад три роки мільйони наших громадян живуть за кордоном — будують нове життя, влаштовуються на роботу, навчають дітей у європейських школах. І хоча більшість з них залишається душею з Україною, з кожним місяцем процес інтеграції в нові суспільства лише посилюється. Уряд добре розуміє: просто закінчити війну буде недостатньо, щоб мільйони людей одразу кинули все і повернулися. Зараз йдеться вже не лише про право на повернення, а про боротьбу за кожного громадянина, бо саме людський ресурс стане головною рушійною силою відновлення країни.

Про це прямо заявив міністр національної єдності Олексій Чернишов в інтерв’ю BBC. За його словами, за кордоном нині перебуває близько шести мільйонів українців. І держава повинна робити все можливе, аби повернення додому стало не просто бажаним, а й економічно вигідним і перспективним для самих українців.

Чернишов навів конкретні цифри: за оцінками міністерства, близько 30% тих, хто зараз за кордоном, серйозно розглядатимуть повернення до України одразу після завершення війни — у перші пів року після досягнення безпекових гарантій. Ще 25-30% уже сьогодні прийняли для себе інше рішення — залишитися в країнах ЄС, куди встигли інтегруватися. Це люди, які знайшли роботу, отримали освіту або навчають там дітей і не готові повертати своє життя назад.

Однак залишається третя категорія — приблизно 40% українців, за яких, на думку міністра, варто боротися. Саме від цієї групи залежатиме економічне майбутнє України. За словами Чернишова, якщо ці люди відчують, що Україна змінюється, що тут створюються достойні умови для життя, розвитку й роботи — вони повернуться.

«Наше завдання — зробити країну конкурентною. Ми будемо змагатися за наших людей із Європою та світом. Саме людський ресурс стане вирішальним фактором у відновленні країни. Ми просто не зможемо подвоїти ВВП, підняти економіку й почати справжню відбудову без повернення принаймні частини з шести мільйонів наших громадян», — наголосив міністр.

Він чесно визнає, що зараз перевага на боці європейських країн. Тамтешні ринки праці активно інтегрують українців, діти звикають до нових освітніх стандартів, сім’ї отримують підтримку, яку, на жаль, в Україні під час війни гарантувати складно. Багато хто вже почав будувати там нове життя. Але, як підкреслює Чернишов, держава має створити такі умови, щоб люди побачили для себе майбутнє саме тут, на Батьківщині.

Міністр заявив, що повернення українців не може розглядатися як обов’язок чи примус. Це має бути усвідомлений вибір кожного. І цей вибір прямо залежить від того, якою буде Україна після перемоги — чи зможе вона запропонувати людям гідну альтернативу життю в Європі.

Загалом, за оптимістичним прогнозом міністерства, після завершення війни й за умови проведення глибоких реформ в Україну можуть повернутися до 70% українців, які зараз за кордоном. Але цей процес буде поступовим і потребуватиме значних зусиль держави.

За даними Євростату, станом на кінець січня 2025 року лише в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебувало майже 4,29 мільйона українських громадян. Ще близько двох мільйонів українців залишаються в інших країнах світу — від США до Канади й Австралії.

“Україна, на жаль, потрапила в ситуацію, коли практично з першого року своєї незалежності, з 1991 року, почала втрачати українських громадян. Я хотів би нагадати, що в 1991 році населення України складало 52 мільйони людей.

За 10 років, до 2001-го, ми втратили приблизно 4 мільйони людей. У той час народжуваність була дуже позитивна і динамічна. Загроз військових не було. Мотивація щодо зміни країни проживання – виключно соціально-економічна.

У 2013 році нас стало 45 мільйонів. І так ми дійшли до того, що у 2021 році Україна була країною з населенням 41 мільйон людей на підконтрольній території. На кінець 2024 року в Україні жило не більше 32 мільйонів українців. Зміна населення з 52 до 32 мільйонів – це катастрофічна динаміка.

Подальший тренд щодо піраміди народжуваності й смертності в Україні складається негативно. Ми маємо 150 тисяч нових українців кожного року, які народжуються. І 450 тисяч, на жаль, які помирають. Мінус 300 тисяч на рік. Це населення, ви знаєте, обласного центру, якщо прямо сказати. Тому очевидно, що ми маємо втручатися всю ситуацію і її змінювати.

За прогнозом ООН, Україна до кінця цього століття матиме населення 15 мільйонів людей. Цей сценарій нас не влаштовує. Ба більше, щоб нам думати про подвоєння нашого ВВП після завершення війни […] нам потрібні робочі руки. Нам потрібно додатково 4,5 мільйони людей, які будуть працювати”, – наголосив міністр.

І саме зараз, за словами міністра, потрібно не лише говорити про плани, а й починати будувати умови для того, щоб ці люди захотіли повернутися. Йдеться про безпеку, економіку, реформу судової системи, розвиток медицини, освіти та інфраструктури. Адже українці, які пожили за кордоном, вже не захочуть миритися з корупцією, несправедливістю й відсутністю базових умов для нормального життя.

Попереду у країни складна боротьба не лише за території, а й за серця й розуми власних громадян. І це буде не менш важливою частиною великого післявоєнного відновлення. Україна повинна змінитися настільки, щоб повернення додому стало для мільйонів українців не болючим рішенням, а єдино правильним вибором.