Масштабні руйнування критичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів залишають мільйони людей без електрики, води, опалення та інших базових побутових умов. У таких обставинах багато українців розглядають можливість виїзду за кордон у пошуках тимчасового притулку, особливо в зимовий період. Польща, яка вже прийняла мільйони українських біженців із початку повномасштабного вторгнення, знову заявляє про готовність стати притулком для нової хвилі переселенців. Плани, озвучені заступником міністра внутрішніх справ Польщі Вєславом Леснякевичем під час Форуму стійкості у Варшаві, демонструють системний підхід до підготовки країни до чергового виклику.
Польща готується прийняти українців
Заступник глави МВС Польщі Вєслав Леснякевич під час виступу у Варшаві заявив, що країна активно готується до прийому нової хвилі українських біженців цієї зими. Він визнав, що у 2022 році Польща була не повністю готова до такої великої кількості переселенців, але тоді ключову роль у допомозі зіграли звичайні громадяни та місцеве самоврядування.
“Зараз ми покращуємо свої плани та готуємося до можливого напливу біженців. Враховуючи зруйновану інфраструктуру в Україні, ця хвиля цілком можлива”, — зазначив Леснякевич.
Системна підготовка до зими
На відміну від 2022 року, польська державна адміністрація вже має місця для розміщення українських біженців. Це включає тимчасові притулки, а також інфраструктуру для підтримки їхніх базових потреб.
Водночас Польща готується до додаткових викликів, пов’язаних із можливою внутрішньою евакуацією населення із зон ризику, таких як Сувальський перешийок на північному сході країни. Цей регіон, розташований між Білоруссю та Калінінградською областю РФ, вважається потенційно небезпечним у разі ескалації агресії.
Одним із найбільших завдань для польської влади залишається відновлення системи бомбосховищ, яка залишилася занедбаною з часів комунізму. Леснякевич зазначив, що на сьогодні лише 3% населення країни мають доступ до бомбосховищ.
“Ми повинні навчитися жити в складних умовах і готуватися до можливого погіршення безпекової ситуації”, — підкреслив він.
Крім того, Польща активно запозичує український досвід у побудові системи інформування населення про ракетну загрозу.
Леснякевич наголосив, що Польща зобов’язана підтримувати Україну, адже безпека обох країн тісно пов’язана. Зокрема, він згадав про розгортання міжнародних гуманітарних хабів на території Польщі, які допомагають Україні, а також про постійну урядову підтримку.
“Ми повинні бути готові до тривалого протистояння з російською агресією. Це завдання, яке вимагає від нас рішучих дій і системної підготовки”, — додав він.
Мільйони українців можуть опинитися перед важким вибором цієї зими: залишатися вдома без базових умов або шукати тимчасового притулку за кордоном. Польща вже стала другою домівкою для понад мільйона українців, і її системний підхід до підготовки може забезпечити їм гідні умови.
Проте нова хвиля біженців стане серйозним викликом як для Польщі, так і для інших європейських країн. Тісна співпраця з міжнародними організаціями та готовність до довготривалої допомоги стануть ключовими для успішного подолання цих викликів.
Українці, які виїжджають узимку, роблять це не від кращого життя, а через необхідність. Польща, яка продовжує демонструвати солідарність із сусідами, вкотре показує приклад європейської підтримки. Але чи вистачить цього, щоб повністю забезпечити тих, хто змушений залишити свій дім? Наступні місяці покажуть, наскільки готовими є Європа й Україна до подолання цих викликів.
