Президента Сербії Александра Вучича підозрюють у причетності до “сафарі на цивільних” під час облоги Сараєва

Хорватський журналіст-розслідувач Домагой Маргетич подав до прокуратури Мілана скаргу, у якій висуває підозри щодо причетності чинного президента Сербії Александра Вучича до так званого «сафарі на цивільних» під час чотирирічної облоги Сараєва в 1990-х роках. Про це повідомляють The Guardian та італійський портал Today.

Минулого тижня прокуратура Мілана розпочала розслідування з метою встановити осіб італійців, які нібито брали участь у «снайперському сафарі» під час облоги міста у 1992–1996 роках. За даними слідчих, іноземних «туристів» вивозили на висоти довкола Сараєва, де вони за гроші могли стріляти по цивільних, у тому числі й по дітях.

Поштовхом до розслідування стала скарга італійського письменника Еціо Ґаваццені з Мілана, який протягом тривалого часу збирає докази щодо цієї справи. Крім того, до прокуратури надійшов звіт від колишньої мерки Сараєва Беняміни Каріч. Ґаваццені зазначає, що детально зацікавився темою після перегляду документального фільму словенського режисера Мірана Зупанича «Sarajevo Safari» 2022 року.

Цього тижня до справи долучилася ще одна скарга від Домагоя Маргетича. Журналіст оприлюднив дані про те, що молодий Вучич нібито перебував на одному зі спостережних пунктів поблизу Сараєва, з якого, за свідченнями очевидців, відбувалося «сафарі» на цивільних. У поданій скарзі не стверджується, що Вучич особисто стріляв, проте його присутність і участь у підрозділах боснійських сербів навколо міста потребує додаткового вивчення. Проте Вучич у 2021 році заявляв в інтерв’ю, що жодного разу не стріляв по Сараєво.

За даними слідства, іноземні «снайперські туристи» нібито сплачували великі суми солдатам армії Родована Караджича – колишнього лідера боснійських сербів, якого у 2016 році визнали винним у геноциді та інших злочинах проти людяності – для організації стрільби з пагорбів навколо Сараєва задля власного задоволення.

Під час облоги Сараєва, яка тривала з 1992 по 1996 рік, від артобстрілів та снайперського вогню загинуло понад 10 тисяч людей. Снайпери були однією з найнебезпечніших загроз для цивільного населення під час облоги, оскільки стріляли без розбору по мирних жителях, включаючи дітей.

Розслідування у Мілані базується на зібраних Ґаваццені доказах та звіті колишньої мерки Сараєва, що дозволяє слідчим встановлювати причетних до «сафарі на цивільних».