Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) не має вільного доступу до українських військовополонених у Росії та на тимчасово окупованих територіях, а у ті рідкісні випадки, коли відвідування дозволяються, показують лише тих полонених, які перебувають у відносно доброму стані. Про це повідомили члени незалежної експертної місії Московського механізму ОБСЄ під час пресконференції у Відні з презентації звіту про порушення та злочини, пов’язані з поводженням РФ з українськими військовополоненими.
“Як відомо, МКЧХ працює на основі суворої конфіденційності, що зрозуміло, враховуючи його завдання. Були заяви МКЧХ про те, що співпраця з Росією була дуже складною, але ми знаємо, що певна співпраця та передача інформації через МКЧХ відбувається. Ми вважаємо, що МКЧХ виконує складну роботу, але, на жаль, є свідчення, що МКЧХ не має вільного доступу до місць утримання”, — заявив член місії, професор Ерве Асенсіо (Франція).
Він додав, що “деякі візити відбувалися, але без повного доступу до полонених, і дозволів на такі візити замало, щоб можна було охопити всі місця утримання”.
За словами професорки Вероніки Білкової (Чехія), нинішня ситуація “дещо краща”, ніж раніше, але “значно гірша, ніж мала б бути за юридичними стандартами”. Вона пояснила, що МКЧХ має дві ключові ролі — відвідувати військовополонених і збирати дані про них через національні інформаційні бюро.
“Заявляється, що візити (візити представників МКЧХ до російських в’язниць для відвідування українських військовополонених — ред.) іноді відбуваються, але МКЧХ часто не дозволяють відвідувати всі місця утримання чи розмовляти з полоненими наодинці, хоча це має бути правилом”, — зазначила Білкова.
Крім того, експертка ОБСЄ повідомила про “непрозору” роботу російського Національного інформаційного бюро.
“У кожній державі, що воює, має бути створене Національне інформаційне бюро для збору інформації про полонених ворога. В Україні воно створене і збирає дані, зокрема про російських полонених. У Росії бюро також створене в лютому чи березні 2022 року при міністерстві оборони, і воно передає списки полонених через Центральне агентство з розшуку МКЧХ на українську сторону. Але ці списки неповні, що очевидно. Інформацію про українське бюро легко знайти в інтернеті, є навіть вебсторінка. Натомість про російське бюро інформації практично немає, десь є лише номер телефону для сімей полонених”, — заявила Білкова.
