Шкільні укриття як питання виживання: Кабмін спрямовує 231 млн грн на завершення будівництва бомбосхвищ у школах

Освітня інфраструктура в Україні продовжує функціонувати в умовах воєнних ризиків, за яких наявність облаштованого укриття у школі є обовʼязковою умовою допуску дітей до очного навчання. У багатьох громадах відсутність або незавершеність захисних споруд призводить до обмеження роботи навчальних закладів, переведення учнів на дистанційний формат або переривання освітнього процесу під час повітряних тривог. На четвертому році повномасштабної війни Кабмін прийняв рішення щодо перерозподілу коштів на завершення будівництва шкільних укриттів, яке розглядається як технічний крок у межах забезпечення мінімальних безпекових вимог для навчання дітей.

Рішення уряду і його масштаби

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення спрямувати 231 млн грн субвенції на завершення робіт з облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти в 11 областях країни. Про це повідомила премʼєр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що йдеться про обʼєкти, готовність яких вже перевищує 60 відсотків, що дозволяє завершити будівельні роботи упродовж поточного року.

Фінансування передбачене для 22 шкільних укриттів у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській та Хмельницькій областях, де безпекова ситуація залишається складною або нестабільною через близькість до зон бойових дій чи регулярні ракетні обстріли.

Завершення будівництва цих укриттів має забезпечити безпечні умови навчання приблизно для 10 тисяч дітей, які навчаються у школах та ліцеях, зокрема у закладах, де здобувають освіту діти військовослужбовців. У цьому випадку йдеться не лише про фізичний захист під час повітряних тривог, а й про можливість зберегти безперервність освітнього процесу, який для багатьох учнів уже кілька років перебуває під постійною загрозою зриву.

Для дітей, які живуть в прифронтових або регулярно обстрілюваних регіонах, наявність обладнаного укриття часто визначає, чи взагалі школа може працювати очно, адже відсутність безпечного простору змушує переходити на дистанційне навчання або повністю зупиняти освітній процес.

Нерівність безпеки між регіонами

Проблема укриттів у школах оголила глибоку нерівність між регіонами, оскільки в одних громадах захисні споруди були зведені ще до повномасштабної війни або оперативно облаштовані на початку вторгнення, тоді як в інших діти роками навчаються в будівлях, де укриття або відсутні, або не відповідають елементарним вимогам безпеки.

У цьому сенсі перерозподіл коштів на обʼєкти з високим рівнем готовності виглядає спробою швидко закрити найбільш критичні прогалини, однак сам факт того, що десятки шкіл і досі не мають завершених укриттів, свідчить про масштабність проблеми, яка накопичувалася роками і стала особливо гострою в умовах війни.

Державний бюджет і пріоритети

Юлія Свириденко повідомила, що загалом у Державному бюджеті на цей рік передбачено 5 млрд грн на будівництво та облаштування шкільних укриттів, передусім у прифронтових регіонах. Ця сума значно перевищує обсяг поточного перерозподілу і вказує на те, що питання захисту дітей у закладах освіти залишається одним із ключових напрямів бюджетних витрат.

Водночас для багатьох громад самі цифри у бюджеті не завжди трансформуються у швидкі зміни на місцях, оскільки будівельні роботи затягуються, проєкти потребують коригування, а навчальний рік триває незалежно від того, завершені укриття чи ні.

Діти війни і психологічний вимір безпеки

Питання шкільних укриттів не обмежується виключно бетонними конструкціями і вентиляційними системами, адже для дітей війни відчуття безпеки має не лише фізичний, а й психологічний вимір. Навчання у школі, де під час кожної тривоги потрібно бігти в непридатний підвал або залишатися в класі без укриття, формує постійний стан напруги, який впливає на концентрацію, успішність і загальний емоційний стан дитини.

Наявність облаштованого укриття дозволяє хоча б частково повернути відчуття контролю і передбачуваності, коли школа знову сприймається як місце, де про безпеку подбали заздалегідь, а не як чергова зона ризику.

Завершення робіт з облаштування шкільних укриттів є не лише реакцією на поточні загрози, а й інвестицією у майбутнє покоління, яке зростає в умовах війни і нестабільності. Діти, які змушені переривати навчання через небезпеку або роками залишатися на дистанційці, втрачають як знання, так і соціальні навички, відчуття спільноти і нормальності.

Рішення уряду про спрямування 231 млн грн на завершення укриттів у школах дозволяє закрити частину найбільш готових проєктів і дати можливість тисячам дітей повернутися до відносно безпечного очного навчання. Водночас воно підкреслює, що проблема захисту дітей у закладах освіти залишається відкритою і потребує системного підходу, який не обмежується разовими фінансовими вливаннями.