За підсумками першого кварталу 2026 року в Україні зафіксовано помірне зростання внутрішнього споживання прокату та напівфабрикатів. Згідно з даними об’єднання «Укрметалургпром», загальний обсяг ринку досяг позначки у 892,4 тисячі тонн, що на 3,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Попри позитивну динаміку попиту, задоволення потреб вітчизняних споживачів дедалі більше відбувається за рахунок іноземної продукції, частка якої на ринку продовжує розширюватися.
Протягом січня-березня поточного року обсяги імпорту металевих виробів перевищили 371 тисячу тонн, продемонструвавши зростання на 10,5%. Наразі закордонні поставки забезпечують майже 42% потреб внутрішнього ринку.
Аналітики звертають увагу на зміну структури імпорту: попри збереження домінування плоского прокату, спостерігається стрімке збільшення частки сортових виробів. Основними постачальниками продукції до України є країни Європи, на які припадає майже половина всіх імпортних операцій, а також азійські виробники.
«Скорочення внутрішнього виробництва безпосередньо вплинуло на обсяги експорту, які просіли майже на десять відсотків», — підкреслили у профільному об’єднанні.
Виробничі показники українських металургійних комбінатів за перші три місяці року продемонстрували негативну тенденцію. Загалом було виготовлено 1,34 мільйона тонн прокату, що на 6,6% менше за показники першого кварталу 2025 року. Це спричинило відповідне зниження експортної активності — на зовнішні ринки було відвантажено близько 820 тисяч тонн продукції. Більшість українського експорту, а саме 77,9%, традиційно спрямовується до країн Європейського Союзу, що підтверджує стратегічну важливість цього торговельного напрямку.
«Україна спрямувала на внутрішній ринок трохи більше ніж півмільйона тонн продукції власного виробництва», — резюмували фахівці на основі даних Державної митної служби.
Ситуація в українському металургійному секторі розгортається на тлі загальносвітової рецесії у галузі. Глобальне виробництво сталі на початку року скоротилося на 6,5%, при цьому в Україні падіння виплавки виявилося значно глибшим і сягнуло 16%. Такі показники свідчать про складні умови експлуатації потужностей та необхідність пошуку нових стимулів для відновлення темпів виробництва.
Подальша стабілізація ринку залежатиме від спроможності вітчизняних підприємств конкурувати з імпортом та відновлення попиту в ключових галузях економіки, таких як будівництво та машинобудування.
Очікується, що до кінця першого півріччя державні установи спільно з галузевими об’єднаннями опрацюють механізми підтримки експортерів для нівелювання негативних наслідків глобального спаду виробництва сталі.
