США та Індія запустили супутник нового покоління для прогнозування стихійних лих (відео)

США та Індія запустили супутник нового покоління NISAR, який здатен виявляти найменші зміни на земній поверхні. Цей супутник відкриває нові можливості для прогнозування стихійних лих і забезпечить наукову спільноту безперервними даними про зміни ґрунтів, крижаного покриву та інших критичних показників. Про це повідомляє CNN.
NISAR (NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar) є першою спільною супутниковою місією між американським космічним агентством NASA та Індійською організацією космічних досліджень (ISRO). Апарат обладнано подвійною радіолокаційною системою — у L-діапазоні з довжиною хвилі 25 см та S-діапазоні з довжиною 10 см. Завдяки цьому супутник здатен фіксувати зміни навіть у важкодоступних умовах — у густих лісах, на сільськогосподарських землях і в районах вічної мерзлоти.
Запуск було здійснено з космодрому імені Сатіша Дхавана на півдні Індії за допомогою ракети GSLV-F16. Супутник здійснює 14 обертів на добу, що дозволяє йому двічі за 12 днів охопити всі материкові й крижані регіони планети.
Як зазначила Венді Едельштейн, заступниця керівника проєкту з Лабораторії реактивного руху (JPL), обидві радарні системи працюють у тандемі, доповнюючи одна одну, що забезпечує точність і глибину даних, недосяжну окремо. Це дозволяє виявляти мікродеформації земної поверхні, відстежувати ознаки можливих вулканічних вивержень чи змін у вологості ґрунту.
Супутник має антену, яка відбиває мікрохвильові сигнали, що дає змогу здійснювати спостереження незалежно від часу доби та погодних умов — крізь хмари, дощ або сніг. У NASA наголошують, що така технологія може відігравати вирішальну роль у передбаченні землетрусів та зменшенні наслідків стихійних лих — повеней, ураганів або пожеж.
Ідея місії NISAR була запропонована ще у 2014 році відповідно до рекомендацій Національної академії наук США. NASA відповідає за частину обладнання та антену, а ISRO — за радар S-діапазону, конструкцію супутника й запуск. Інженери обох агентств працювали у 13 часових поясах і попри пандемічні обмеження інтегрували системи. Мета проєкту — надати вченим усього світу вільний доступ до даних NISAR для моніторингу кліматичних змін, землетрусів та інших природних катастроф і їхніх наслідків.