10 травня в українській столиці пройшла важлива зустріч керівників країн, які входять до так званої «коаліції охочих» — міжнародного формату, яка має на меті забезпечення Україні реальних гарантій безпеки. Як повідомив Офіс Президента, у Маріїнському палаці в Києві пройшла перша зустріч у новому п’ятисторонньому форматі United Europe in Ukraine за участі Президента України Володимира Зеленського, Президента Франції Еммануеля Макрона, Прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та Прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска.
За інформацією українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, під час зустрічі лідери провели спільну телефонну розмову з Президентом США Дональдом Трампом. Центральною темою переговорів стало формування узгодженої європейсько-американської позиції щодо припинення бойових дій в Україні та організації подальших мирних переговорів.
Ключовою ініціативою зустрічі стала пропозиція про запровадження безумовного 30-денного режиму тиші на всій території України. Лідери європейських держав наголосили, що це перемир’я має стати основою для запуску повноцінного мирного процесу. Разом з тим, у разі відмови Кремля від припинення бойових дій, учасники «коаліції охочих» попередили про можливе посилення санкційного тиску на Росію та нарощування підтримки України.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у Києві заявив, що Путін має прийняти запропоновану ініціативу і скористатися перемир’ям для початку конструктивного переговорного процесу. За його словами, 30 днів тиші мають стати не лише жестом деескалації, а й підготовчим етапом до мирної угоди. Мерц наголосив, що відмова Росії буде розцінена як прямий сигнал до застосування жорсткіших санкцій.
Президент Франції Еммануель Макрон, виступаючи після зустрічі, підкреслив: будь-який шлях до справедливого і тривалого миру починається з безумовного припинення вогню. Він застеріг, що продовження збройної агресії з боку Росії лише активізує консолідацію західного фронту та спричинить нову хвилю санкцій, скоординованих зі США.
Французький лідер також повідомив про наміри обговорити на наступних раундах зустрічей питання довгострокової підтримки України. За його словами, йдеться як про фінансові зобов’язання на перспективу, так і про формування нової архітектури безпеки: створення української армії, здатної стримувати будь-які подальші загрози, та можливе розгортання сил забезпечення гарантій. Макрон підкреслив, що у випадку порушення перемир’я вже готується спільний пакет жорстких санкцій, який координується між європейськими столицями й Вашингтоном.
Водночас Кір Стармер висловив сумнів у тому, що Кремль дотримуватиметься умов припинення вогню без міжнародної присутності в Україні. На його думку, саме відсутність сил стримування на місці дає Путіну простір для ігнорування домовленостей.
Хоча остаточне рішення про форму і мандат міжнародної присутності в Україні ще не ухвалене, європейські лідери визнали, що такі дискусії наразі тривають і мають стати складовою ширшої архітектури миру.
У Києві вже розпочато підготовку до наступного етапу переговорів, які, як очікується, відбудуться найближчими тижнями за участі країн «коаліції охочих».
