Суд відмовив Держетнополітики у задоволенні заходів забезпечення позову в справі про припинення діяльності УПЦ (МП)
Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Державній службі України з етнополітики та свободи у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Української православної церкви (Московського патріархату).
Наразі у Шостому апеляційному адмінсуді розглядається позов Держетнополітики до Київської митрополії УПЦ про припинення діяльності релігійної організації.
9 жовтня представник Держетнополітики подав заяву про забезпечення позову, у якій просив суд заборонити органам місцевого самоврядування, державним адміністраціям, державним реєстраторам і нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно майна, що належить Київській митрополії УПЦ, а також заблокувати проведення видаткових операцій за рахунками УПЦ (МП) до розгляду справи по суті.
У заяві представник служби зазначив, що в умовах війни з Росією “є неприпустимим здійснення релігійною організацією антиукраїнської діяльності, у тому числі використання коштів на лобіювання не власних інтересів, а інтересів країни-агресора”.
“Лобісти, які отримують гроші від КМ УПЦ, скеровують свої зусилля на дискредитацію України на зовнішній арені, фальсифікацію державної політики у сфері свободи совісті, відверті інсинуації, в яких відтворюються найбільш одіозні російські наративи, що відображено в інтерв’ю Роберта Амстердама, чия фірма отримує фінансування від УПЦ”, — йдеться в документі.
Держетнополітики вважає, що існує ризик виведення УПЦ (МП) свого майна, коштів і активів, які у разі задоволення позову мають бути передані у власність держави. За результатами розгляду суд 22 жовтня відмовив у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову.
Нагадаємо, 20 травня Держетнополітики розпочала перевірку на наявність ознак зв’язку УПЦ (МП) із РПЦ, а 9 липня офіційно заявила, що такі ознаки виявлено. 17 липня служба винесла УПЦ (МП) припис усунути порушення законодавства до 18 серпня та затвердила перелік афілійованих із нею релігійних організацій. Після цього УПЦ (МП) направила до відомства лист із власним баченням статусу Церкви, заявивши, що припис є “втручанням у внутрішнє життя Церкви” та не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики офіційно визнала УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Відповідно до нового закону, через 60 днів вона повинна втратити право користування державним і комунальним майном.
29 серпня служба подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП) і передачу її майна, коштів та активів державі (за винятком культового майна).
18 вересня суд відмовив УПЦ (МП) у клопотанні про забезпечення позову, а 29 жовтня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтвердив це рішення, відхиливши апеляцію.
УПЦ (МП) натомість подала зустрічний позов, у якому вимагає визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання її афілійованою з Російською православною церквою.
