Країни Європейського Союзу опинилися у гострій суперечці щодо використання 90 мільярдів євро фінансової допомоги для України. Ключовим предметом розбіжностей стало питання, чи зможе Київ витрачати ці кошти на закупівлю озброєння, виробленого за межами ЄС, зокрема у США.
Президент Франції Еммануель Макрон наполягає на тому, щоб кошти спрямовувалися переважно європейським оборонним компаніям. Париж вважає, що фінансування України має одночасно посилювати військово-промисловий потенціал самого Євросоюзу. Водночас французька сторона не приховує готовності пожертвувати оперативними потребами Києва, навіть якщо це означатиме неможливість швидко придбати критично важливе озброєння для стримування Росії.
Такій позиції протистоїть більшість держав ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, які виступають за максимальну свободу України у використанні європейських коштів для власної оборони. У листі уряду Нідерландів до партнерів по ЄС наголошується:
«Україні терміново необхідне обладнання, вироблене в третіх країнах, зокрема системи протиповітряної оборони та перехоплювачі американського виробництва, боєприпаси й запасні частини до F-16, а також спроможності для завдання далекобійних ударів».
На боці Франції наразі перебувають лише Греція та Кіпр, які підтримують ідею обмежити закупівлі зброї для України виключно компаніями, що працюють у межах Євросоюзу.
За даними джерел, нинішня версія пакета допомоги передбачає, що понад дві третини з 90 мільярдів євро буде спрямовано саме на військові потреби, а не на бюджетну підтримку. На цьому тлі протистояння між таборами Франції та Німеччини лише посилюється. Берлін уже заявив, що «не підтримує пропозиції щодо обмеження закупівель товарів з третіх країн і занепокоєний тим, що такі кроки можуть надмірно обмежити можливості України у самозахисті».
Нідерланди пропонують компроміс: зарезервувати щонайменше 15 мільярдів євро з загального пакета для закупівлі іноземного озброєння, яке Європа не виробляє або не здатна поставити в необхідні терміни. У листі нідерландського уряду підкреслюється, що «оборонна промисловість ЄС наразі не може виготовити еквівалентні системи або зробити це у встановлені строки».
Франція ж наполягає, що Євросоюз має отримати максимальну віддачу від фінансування, навіть якщо це обмежить вибір України. Така позиція викликала різке невдоволення серед інших членів ЄС. Один із дипломатів зауважив:
«Це дуже засмучує. Ми втрачаємо фокус на нашій меті, а наша мета — не в тому, щоб вести бізнес».
Хоча потенційне вето Франції можна подолати шляхом голосування кваліфікованою більшістю, суперечки ускладнює ще одна ідея Німеччини — надавати преференції лише компаніям з тих країн, які зробили найбільший фінансовий внесок у підтримку України. Одним із ключових донорів у цьому переліку є саме Берлін.
Євросоюз наразі завершує підготовку правової бази для надання Україні цієї фінансової допомоги на 2026–2027 роки. Перший транш Київ може отримати у другому кварталі 2026 року. Формально йдеться про пільговий кредит, який Україна повертатиме лише у разі виплати Росією репарацій за повномасштабне вторгнення.
